Така статистика свідчить, що значна частина розлучень супроводжується складними фінансовими питаннями, пов’язаними з поділом майна, споживчими кредитами, аліментами та утриманням дитини, зазначає OpenDataBot.
Читайте також Утримання батьків: коли повнолітні діти зобов'язані допомагати за законом
У цих умовах питання комплексного підходу до сімейних спорів набуває особливого значення. Які норми сімейного права застосовуються на практиці у таких справах, 24 Каналу розповіли фахівці Юридичної компанії “Звільнимо”.
Поділ майна при розлученні: що передбачає закон
За словами юристів "Звільнимо", розірвання шлюбу зазвичай супроводжується сильним емоційним напруженням. Водночас, з правового погляду, це насамперед юридичний процес, який має конкретні наслідки щодо поділу майна та фінансових зобов'язань сторін.
Правові засади врегулювання таких питань визначає Сімейний кодекс України: він встановлює, яке майно може вважатися спільною власністю подружжя, а також за якими правилами воно підлягає поділу після розлучення.
Так, усе майно, набуте подружжям у період шлюбу, вважається спільною сумісною власністю, незалежно від того, на кого воно оформлене та хто фактично вносив кошти. До такої власності можуть належати:
- квартири та будинки;
- автомобілі;
- заощадження;
- корпоративні права;
- а також інше цінне рухоме та нерухоме майно.
Разом з цим стаття 57 Сімейного кодексу України передбачає й винятки. Не підлягає поділу майно, набуте одним із подружжя до шлюбу, отримане у спадщину або як подарунок, а також речі індивідуального користування.
Поділ майна відбувається відповідно до чинних норм законодавства / Фото Shutterstock
Окремої уваги потребують ситуації з іпотечним житлом. У таких спорах формальне право власності не завжди є вирішальним. Суд, як правило, аналізує, коли придбали нерухомість, за рахунок яких коштів та чи використовувалася вона в інтересах сім’ї.
Олег Болотський
Керівник Юридичної Компанії "Звільнимо"
Щодо іпотечного майна та кредитів, оформлених на одного з подружжя, важливо розуміти: формальне право власності не завжди є вирішальним. Якщо кредит брався в інтересах сім'ї, то й відповідальність може бути спільною. Однак це не відбувається автоматично – кожна справа потребує індивідуального доведення мети отримання коштів та фактів їх використання на потреби родини. Без професійного юридичного аналізу тут можна втратити свою частку майна або отримати чужий борг.
Саме тому універсального сценарію для поділу майна не існує, а кожна справа розглядається індивідуально, зважаючи на всі обставин.
Хто несе відповідальність за кредит, взятий у шлюбі?
Фінансові зобов’язання часто стають найбільш конфліктною частиною сімейних спорів. Зокрема стаття 65 СКУ виходить з того, що борги, взяті у шлюбі в інтересах сім’ї, можуть визнаватися спільними, навіть якщо кредит оформлений лише на одного з подружжя.
Борги, взяті у шлюбі, можуть бути як спільними, так й індивідуальними / Фото Shutterstock
Важливо! Аналогічна позиція міститься й в практиці судів: Верховний Суд України наголошує, що у разі, коли кредит укладено в інтересах сім’ї, цивільні права та обов’язки за цим договором можуть виникати в обох з подружжя.
Однак при цьому не кожен кредит автоматично ділиться навпіл. Під час аналізу таких справ суди звертають увагу й на інші фактори, як-от:
- мету отримання коштів;
- фактичне використання кредиту;
- наявність доказів, що борг обслуговувався за спільні кошти.
На цьому етапі виникає потреба в комплексній правовій оцінці: чи є борг сімейним зобов’язанням, чи все-таки персональною відповідальністю одного з подружжя.
Як наслідок, такі питання часто ускладнюються наявністю прострочених кредитів або значного фінансового навантаження, що виникло ще у період спільного проживання.
Олег Болотський
Керівник Юридичної Компанії "Звільнимо"
Як ми бачимо на практиці, ігнорування боргів при розлученні часто призводить до того, що одна сторона залишається з неліквідними активами, а інша – з непосильними кредитами.
У роботі з подібними справами фахівці Юридичної компанії "Звільнимо" звертають увагу на те, що поділ майна без аналізу боргових зобов’язань може мати негативні наслідки для обох сторін. Тому у сімейних спорах, де кредитні питання тісно переплітаються з майновими, ключовим є розгляд фінансової ситуації подружжя в цілому, а не окремих договорів чи активів.
Захист інтересів дитини при розлученні: хто повинен платити аліменти?
Питання утримання дитини у сімейних спорах має самостійне правове значення та не залежить від того, як між подружжям вирішуються майнові чи боргові питання. Згідно із нормою Сімейного кодексу України (статтею 180), обов’язок утримувати дитину покладається на обох батьків незалежно від факту розірвання шлюбу або фінансових суперечок між ними.
Законодавство передбачає кілька форм виконання цього обов’язку: у частці від доходу або у фіксованому грошовому розмірі. Відповідно до цього під час визначення розміру аліментів суд враховує наступні фактори:
- матеріальний стан платника;
- наявність у нього інших утриманців;
- потреби дитини;
- рівень доходів та витрат обох батьків.
При цьому, фінансові труднощі або наявність боргів у одного з батьків самі по собі не є підставою для звільнення від сплати аліментів. Але ці обставини можуть оцінюватися судом під час визначення способу та розміру утримання дитини.
Права та інтереси дитини захищені законодавством / Фото Shutterstock
На додаток, захист інтересів неповнолітніх у сімейних спорах не зводиться лише до сплати аліментів. Він також охоплює рішення, спрямовані на забезпечення стабільних умов життя дитини після розірвання шлюбу батьків:
- визначення місця проживання дитини;
- порядок участі другого з батьків у її вихованні;
- врегулювання питань додаткових витрат, пов’язаних із лікуванням, навчанням або розвитком.
Це доводить, що під час розгляду таких справ суд виходить не лише з фінансових можливостей сторін, а насамперед з інтересів дитини та обставин, що безпосередньо впливають на її добробут.
Олег Болотський
Керівник Юридичної Компанії "Звільнимо"
Окремо хочу наголосити на питанні захисту інтересів дитини. Багато хто помилково вважає, що наявність великих боргів чи іпотеки автоматично зменшує розмір аліментів або звільняє від їх сплати. Це не так. Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу та позицією Верховного Суду, фінансові труднощі батьків не скасовують їхнього обов’язку утримувати дітей. Суд завжди ставить пріоритет на добробуті дитини, незалежно від кредитних суперечок між колишнім подружжям.
Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду, який у низці рішень наголошує на пріоритеті прав та інтересів дитини під час розгляду сімейних спорів, у тому числі у питаннях аліментів та майнових розбіжностей між батьками.
Як "Звільнимо" здійснює комплексний супровід сімейних справ?
Юристи “Звільнимо” зазначають, що сімейні спори рідко зводяться до одного питання. Після розірвання шлюбу поділ майна, кредити, аліментні зобов’язання та подальше виконання судових рішень зазвичай утворюють єдиний правовий ланцюг, у межах якого одне рішення безпосередньо впливає на інше.
За таких умов розгляд справ поетапно й без узгодженої правової позиції може призвести до ситуації, коли формально законне рішення створює додаткові фінансові або процесуальні ризики для сторін.
Розгляд справи про розлучення / Фото Shutterstock
У роботі з подібними спорами Юридична компанія "Звільнимо" застосовує підхід, за якого сімейний конфлікт оцінюється в єдиному правовому контексті, з урахуванням норм сімейного, цивільного та фінансового права.
Олег Болотський
Керівник Юридичної Компанії "Звільнимо"
Саме тому ми у "Звільнимо" завжди застосовуємо підхід "єдиного правового контексту", аналізуючи майнові та боргові питання комплексно, щоб захистити клієнта від фінансових пасток у майбутньому.
У межах комплексного супроводу увага юристів Юридичної компанії "Звільнимо" зосереджується на:
- співвідношенні поділу майна та боргових зобов’язань;
- оцінці фінансового навантаження сторін після розірвання шлюбу;
- можливому впливові кредитів на виконання обов’язків щодо утримання дитини;
- процесуальних ризиках, пов’язаних із судовим розглядом і виконанням рішень.
У випадках, коли сімейний спір поєднується зі значним борговим навантаженням, оцінюється можливість застосування передбачених законодавством механізмів врегулювання заборгованості.
Довідково! Врегулювання заборгованості відбувається за наявності встановлених законом підстав та з урахуванням того, що кожна справа розглядається судом індивідуально на основі поданих доказів.
Таким чином, комплексний підхід дозволяє узгодити рішення щодо майна, боргів й утримання дітей в одній правовій логіці та зменшити ймовірність повторних спорів після завершення основного процесу.
В Юридичній компанії "Звільнимо" наголошують, що попередній фінансово-правовий аналіз має ключове значення, адже наслідки судових рішень у сімейних спорах зазвичай є довгостроковими.