ЛБФ: Росія прагне витіснити інші країни з Чорного моря

Модерували дискусію співголова Львівського безпекового форуму ген.- лейт. (у відст.) екскомандувач сухопутних сил ЗС США в Європі, керівник програми Першинга із стратегічних досліджень Центру дослідження європейської політики (СЕРА, США) Бен Ходжес та головна редакторка видання "UA: Ukraine Analytica" та директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

Учасники дискусії наголосили, що агресивні дії Росії в Чорному морі спричинені її бажанням витіснити інші країни з цього регіону та розширити свій вплив далі на регіон Середземного моря та Близького Сходу. Все, що відбувається в Чорному морі впливатиме на загальну безпекову ситуацію в Європі, зокрема й на країни Західної Європи. Збільшення контролю Росії над Чорним морем є наслідком відсутності чіткої стратегії країн Заходу щодо безпеки в Чорному морі та допомоги чорноморським країнам в протистоянні з Росією. Експерти також наголосили на важливій ролі Туреччини в Чорному морі та співпраці чорноморських країн задля посилення безпеки та протидії експансії Росії.

Український експерт Павло Лакійчук з Центру "Глобалістики XXI" зазначив, що мета Росії – повне закриття Чорного моря для зовнішніх сил та повне домінування в Чорному морі над іншими країнами. За його словами, з 2008 року, а особливо після окупації Криму, Росія в Чорноморсько-Азовському регіоні проводить політику витіснення зовнішніх гравців. До 2014 року Росія змогла завдяки повній бездіяльності західних країн створити зону контролю над східною частиною Чорного моря. Після ж окупації Криму вона проводить політику формування закритої зони для інших держав в Північно-Західній частині Чорного моря та витіснення з цього регіону інших держав.

Пан Лакійчук також розказав про мілітаризацію Криму Росією. За його словами, в Криму Росія відновила інфраструктуру та сили флоту – фактично відновлено угрупування сил часів Радянського Союзу. Складова флоту значно посилилась – з’явилося понад 20 бойових одиниць, в тому числі 3 фрегати, 4 ракетні катери та 6 підводних човнів. Станом на 2020 рік, сумарний залп ракетної зброї російських сил складає сьогодні понад 80 тонн, з яких на дистанцію понад 1400 км (на якій знаходиться Середземне море) – 40 т.

Бату Кутелія, віцепрезидент Атлантичної ради Грузії, співробітник програми the Next Generation Leader Fellow при Інституті міжнародного лідерства МакКейна (Грузія) наголосив, що Росія завжди заповнює вакуум, там де в Заходу немає чіткого бачення майбутнього та стратегії. За його словами, Росія дуже кон’юнктурна, і якщо вона бачить вакуум – вона його заповнює. Якби вакуум заповнився чітким баченням Заходу щодо візії Чорноморського регіону, а потім йшли б конкретні дії з реалізації цієї стратегії – Росія відступить. Як приклад він навів присутність російських миротворців в Косово наприкінці 90-хю Як тільки Захід, НАТО та ЄС сформували чіткий план – розширення та готовність інтегрувати цей регіон, Росія пішла звідти з нічим. Тож, держави НАТО повинні повернутися до того, що було у 2008 році, коли Україна та Грузія мали шанс отримати План Дій щодо Членства у НАТО, значив пан Кутелія.

Болгарський експерт Дімітар Бечев, старший співробітник Atlantic Council, старший науковий дослідник Університету Північної Кароліни відзначив, що Чорне море не є автономним, а воно взаємопов'язане з ширшим регіоном – Близьким Сходом, безумовно, з російськими операціями в Сирії, а також з втручанням Туреччини в Нагірному Карабасі. За його словами, ми бачимо російську динаміку в Чорному морі, адже окупація Криму була саме заради контролю над Чорним морем, що відкриває Росії шлях до інших регіонів. Дімітар Бечев наголошує, що таким чином Чорне море стає частиною більшої геополітичної системи.

Директор Центру міжнародних та Європейських студій Університету Кадіра Хаса в Стамбулі (Греція) Дімітріос Тріантафілу, переконаний, що Захід багато років говорить про стратегію щодо Чорного моря, але йому так і не вдалося її створити та зменшити російський вплив на країни, зокрема на Україну, Грузію та Азербайджан. Захід, за словами експерта, почав зазнавати краху не лише на рівні дипломатії, але й на нормативному рівні, на рівні цінностей, які торкнулися регіону. Саме тому, переконаний пан Тріантафілу, Росія настільки ефективно реалізує свою стратегію, адже більшість країн регіону досі мають багатовекторну зовнішню політику і непевні в успіху приєднання до Заходу.

Ми маємо пересвідчитись, що Захід відіграє певну роль в розвитку Чорноморського регіону, оскільки він безпосередньо залежить від того, що там відбувається,
– наголосив експерт.

Президент Ради міжнародних відносин Туреччини, професор з міжнародних відносин Університету Кадіра Хаса в Стамбулі (Туреччина) Мустафа Айдин вважає, що Туреччина поступово змінює свою політику в Чорному морі від багатостороннього співробітництва до політики стримування Росії, особливо після 2014 року. Сьогодні, за його словами, сили Туреччини слабші у Чорному морі у порівнянні з Росією. Туреччина, переконує експерт, більше уваги приділяла Східному Середземномор’ю, а в Чорному морі покладалася на багатосторонню співпрацю, зокрема щодо стримування Росії. Туреччині поки не вдалося збалансувати вплив Росії в Чорному морі.

За словами пана Мустафи Айдина, тепер Туреччина намагається нарощувати свою військову силу в Чорному морі, хоча це не так просто, оскільки вона змушена більше уваги приділяти Середземномор’ю, щоби збалансовувати там російську присутність. Попри те, що Туреччина активно розвиває військово-технічне співробітництво з Україною, її фокус поки зосереджений на Сирії та східній частині Середземного моря. Щодо ситуації в Нагірному Карабасі, то за словами експерта, вона стоїть дещо осторонь від проблем Чорного моря.

Відео вебінару 2 можна переглянути тут.

Форум відбувається за сприяння Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала, Відділу публічної дипломатії НАТО та Фонду Ганса Зайделя.

Інформаційні партнери: Український тиждень, Цензор.Нет, 24 канал, "Фактор безпеки", Громадське радіо, Zaxid.net, Збруч, Радіо свобода/Крим.Реалії.