День народження Леоніда Каденюка: цитати українця про Всесвіт, які надихають

Історії астронавта про пережите від відчуття невагомості і побачене крізь скло ілюмінатора завжди заворожували.

Читайте також: Хто такий Леонід Каденюк: перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг

Під час перебування у космосі з 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк проводив біологічні досліди щодо впливу стану невагомості на ріст та розвиток ріпи, сої та моху. Ось що свого часу Каденюк розповідав 24 Каналу в ексклюзивному інтерв'ю.

Від мрії до втілення

Нічого неможливого у світі нема. Цьому є приклад і нашого легендарного космонавта. У 1961 році, коли Юрій Гагарін першим у світі полетів у космос, 10-річний хлопчик Леонід сказав собі, що також стане космонавтом.

Якщо цю мрію зміг втілити хлопчик з буковинського села, то так само вона може бути здійснена будь-ким. Життя людини повинне починатися з мрії. Мрія допомагає людині переборювати труднощі, спрямовує, дисциплінує і допомагає добиватися своїх цілей– наголосив Каденюк.

Читайте також: Леонід Каденюк: Після польоту в космос я почав по-іншому ставитися до світу

Побачити Землю: перші враження

Окрім неймовірного захоплення від побаченого, були в українця і дрижі – від усвідомлення того, як людство знищує планету.

"Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя. Там розумієш, наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу", – зізнався космонавт.

Коли українець опинився на орбіті Землі, то не було страшно від того, що щось може трапитись, а навпаки – було "страшно цікаво".

Для мене цей політ, старт, виведення на орбіту не було стресом. Страху не було. Була така величезна напруга, аж поки не вийшов на орбіту– казав Каденюк.

Невагомість і завдання від уряду

як говорив Леонід Каденюк, найскладнішим для нього під час перебування у космосі був сон. Адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні.

Читайте також: День космонавтики: 7 цікавих фактів про Україну і космос

Що, власне, і доводилось робити українцеві в рамках вивчення впливу невагомості на стан людини. Космонавт спав на стіні, фіксуючи свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі зазвучав державний гімн України.

Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі– зазначив Каденюк.

Щоб полетіти в космос, майбутні астронавти вивчали дуже багато наук: медицину, біологію, астрономію, астрофізику, геологію, екологію. Каденюк пригадує, що навіть цього виявилось замало.

"Людина, яка летить в космос, повинна бути різнобічно грамотною. Уже в космічному польоті я переконався, що навіть тих знань, які я отримав, не вистачало для того, щоб зрозуміти деякі речі там", – пригадував він.

Повернення на Землю

Після повернення на Землю через кілька тижнів українець адаптувався від стану невагомості до життя в умовах тяжіння. Це значно простіше, ніж адаптація до стану невагомості.

У 66, коли Леонід Каденюк давав 24 Каналу інтерв'ю, він казав, що не відмовився б побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля ще раз. Зокрема, космонавта надихав Джон Гленн – перший космонавт, який полетів у космос від США. Адже той у 77 років полетів у космос знову.

Коли він прилетів – він сказав таку фразу: "Коли дивитися в ілюмінатор космічного корабля і бачити створене, то після цього не вірити в Бога неможливо". У мене також виникли приблизно такі ж відчуття. Так мене все це вразило. Ця краса Землі і космос– резюмував Леонід Каденюк.