Останній танок "вовчої зграї": як ліквідували ОАСК і що чекає на скандальних суддів

24 канал згадує, чим знаменитий ОАСК та його очільник Павло Вовк, якої шкоди наробили скандальні судді, а також чому ця "організація" так довго процвітала.

До теми Роздали "мільйони": перед ліквідацією ОАСК став "нетаємним Сантою" для суддів

Що не так з ОАСК

Окружний адміністративний суд Києва з дня заснування очолював суддя Павло Вовк – фігурант численних корупційних скандалів і кримінальних розслідувань. Попри це, Вовка п'ять разів переобирали головою ОАСК, адже суддів все влаштовувало.

Це спеціалізований суд першої інстанції, що розглядає конфлікти юридичних і фізичних осіб, спори, пов'язані із публічною службою тощо. За цим формулюванням стоять живі люди – судді та апарат ОАСК.

Зашквари та "скелети в шафі"

Юрисдикція суду поширюється на місто Київ і центральні органи влади, що відкриває для ОАСК широкі можливості прямо впливати на політику та розглядати справи національного рівня.

Попри те, що суд має бути чесним, непідкупним і неупередженим, ОАСК та його суддів такими назвати складно. Фактично, з перших років створення цей суд перетворився на інструмент зведення рахунків, забезпечення "потрібних" рішень і блокування "непотрібних" "потрібними суддями".

Після перемоги Революції Гідності, ОАСК опинився в неоднозначному становищі –скориставшись заявленою незалежністю і недоторканістю, що гарантується законами України, він фактично зайняв бік антиукраїнських сил та намагався саботувати реформи в країні, а на дозвіллі – судді продовжили "вирішувати" бізнесові питання.

Таким чином, ОАСК перетворив свою незалежність на безкарність, правовий нігілізм і заангажованість, і став таким собі центром опору реформам і точкою збору антиукраїнських сил.

Найстрашніше, що ОАСК був лише верхівкою айсбергу. Річ у тім, що суддівський корпус –доволі закрита корпорація, де панує непотизм і жага збагачення, все це покривається корпоративною солідарністю та небажанням втрачати посади та владу.

Журналісти та юристи часто відкрито називають це угруповання "суддівською мафією", а суддів ОАСК вважають її повноцінними членами. Звісно, не всі українські судді такі, проте, саме такі, як судді ОАСК і формують сталий образ, в якому слова "суддя" та "корупція" стають ледь не тотожними.

Скандальні рішення

За майже два десятки років роботи, в ОАСК назбиралось чимало "зашкварів". Ось лише найгучніші з них:

• у 2014 році ОАСК заборонив встановлювати намети на Майдані Незалежності під час Революції Гідності, а потім зобов’язав "Беркут" розігнати людей;
• у 2020 році зобов'язав МОН "переглянути" опис подій Євромайдану в підручниках історії;
• задовольнив позови Андрія Портнова, зокрема щодо заборони "пропаганди" ОУН та УПА;
• скасовував декомунізацію та перейменування вулиць і проспектів;
• напередодні вторгнення Росії намагався повернути Януковича та зробити "легітимного" знову президентом України. Судове засідання з цього питання мало відбутись після того, як Росія "захопить Київ за три дні".

Українське правосуддя – хворе. Ба більше, воно противиться лікуванню й не хоче мінятися. У такій ситуації примусового хірургічного втручання не уникнути.

Чому ОАСК не ліквідували ще у 2015 році

Попри відверту антиукраїнську роботу ОАСК, навіть після перемоги Революції Гідності, влада не поспішала ліквідовувати скандальний суд. Петро Порошенко, схоже, розраховував підпорядкувати суддів собі, проте, процес йшов важко.

На суддю Вовка заводили кримінальні справи, його та його колег прослуховували детективи НАБУ та фахівці СБУ, зростала кількість фактів і доказів корупції, росли томи справ і терабайти інформації. Проте, в Генеральній прокуратурі лише розводили руками, а ОАСК продовжував гнути свою лінію, ніби відчуваючи власне безсмертя.

Паралельно з цим, суддя Вовк налагодив ділові стосунки з довіреною людиною президента Порошенка – депутатом від його політсили – Олександром Грановським. ЗМІ називали його "сірим кардиналом", "смотрящим за судами та прокурорами" і співголовою комітету "Кононенка – Грановського". Нині цей колишній депутат переховується від українського правосуддя за межами держави.

Після виборів 2019 року, ОАСК знову активізувався. Відверта антиукраїнська позиція обурила громадськість і поставила питання руба.

Плівки Вовка – фрагмент: дивіться відео

6 квітня 2022 року країна дізналася, що у судді Вовка є брат – Юрій Зонтов, він також юрист і має відношення до ОАСК. Зонтова піймали "на гарячому" – він обіцяв за 100 000 доларів "порішати" питання через голову ОАСК – Павла Вовка. Обшук у брата судді шокував – детективи НАБУ знайшли у родича судді антикваріат, 3,7 мільйона доларів США, 840 тисяч євро, і 20 тисяч англійських фунтів.

У липні 2020 року НАБУ провело нові обшуки в ОАСК, знайшли чимало цікавого та повідомили про нові підозри очільнику суду Павло Вовку та його підлеглим. Загалом підозри отримали 6 осіб, проте, на переконання детективів НАБУ, масштаби були більшими, адже мова йшла про справжню "суддівську мафію".

Діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі,
– фабула обвинувачення щодо дій ОАСК у 2020 році.

Попри пафосні заяви, виявлені гроші та ті самі плівки – справа зашкварених суддів забуксувала й тепер руками розводила вже нова генпрокурорка – Ірина Венедіктова.

У квітні 2021 року президент Зеленський вніс до парламенту законопроєкт по ліквідацію ОАСК.

Сьогодні я вношу до парламенту законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Суду, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості. Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов’язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал до будь-якого суду, який зрадив повазі до закону,
– пояснив президент Зеленський 13 квітня 2021 року необхідність невідкладної ліквідації ОАСК.

Попри те, що президентська ініціатива мала статус невідкладної, депутати про неї призабули. Не змінило їхнє ставлення до законопроєкту й російське вторгнення, а також той факт, що ОАСК фактично готував юридичне підгрунтя для подальшої окупації України та повернення Януковича.

Зрада від ОАСК – дивіться відео:

Про невідкладність згадали лише в грудні 2022 року – сигналом стало оголошення США про накладання санкцій на суддю Вовка.

Після цієї "нагадайки" Рада терміново і "невідкладно" проголосувала за ліквідацію ОАСК. Того ж вечора відповідний документ підписав президент України Володимир Зеленський і урочисто оголосив про це у вечірньому зверненні до нації.

Сьогодні я підписав ухвалений Верховною Радою Закон про ліквідацію ОАСК – Окружного адміністративного суду Києва. Ця історія завершилась. А історія реформ продовжується – продовжується навіть під час такої війни,
– президент України поставив крапку.

Що буде далі з "вовчою зграєю"

• ОАСК ліквідовано, замість зашкварного суду буде створено новий. Він отримає нову назву – Київський міський окружний адміністративний суд, яка є сформована з переміщення тих самих слів з абревіатури, що стала символом корупції та антиукраїнської діяльності.

• Звільнити суддів ОАСК наразі може лише Вища рада правосуддя, яка досі неуповноважена. Процес обрання нових членів тривалий час блокують однодумці судді Вовка. Через це зашкварених суддів наразі не можна навіть притягнути до дисциплінарної відповідальності, а кримінальні провадження проти них – справа не швидка (справа нині перебуває у Вищому антикорупційному суді).

• Попри довгий шлейф зашкварів і відвертої зради, судді колишнього ОАСКу досі на волі, а відповідно й існує вірогідність їхньої втечі з України.

Так вже зробив відсторонений голова Конституційного суду Тупицький, а також постійний співбесідник Вовка – блогер Андрій Портнов та інші.