Густий туман, погана погода та вихідний (неділя – день святий святкувати) не став на заваді борцям за волю, незалежність та "польські номери" зібратися під пам'ятником митрополиту Андрею, щоб... От власне для чого всі ці активіст там сьогодні зібрались – невідомо.
Річ в тім, що суд заборонив проводити анонсований "марш анархістів", про що сказано на стоірнці у ФБ від "Автономного опору".
Проти "Маршу Волі" виступили різноманітні праві організації, які заявили, що не допустять подібного дійства. Вочевидь, саме вони і зібралися біля пам'ятника Андрею, от тільки скаладється враження, що вони самі про це не в курсі.
На площі – близько двох сотень людей. Всі як на підбір: в балаклавах, військовий камуфляж, прапори та поодинокі вигуки "Слава Україні".
Випадкові перехожі, зацікавившись акцією, розчаровано проходять далі ні з чим. Бо підходити та питати у всіх учасників "акції", що за дійство відбувається – направду безглуздо. Річ в тім, що жоден учасник "мітингу" не зміг адекватно відповісти, що за захід тут розпочався. Тож станом на 19 годину – наступна картина.
Підходити до учасників незрозумілої акції взагалі небезпечно. Якщо ходити між молодиків з прапорами та закритими обличчями, розпитуючи, що тут відбувається, можна нарватися як мінімум на питання "а Ви чого цікавитесь" або й навіть "а ти хто взагалі такий?". Як максимум – на погану приховану агресію. Правоохоронні органи все ж неподалік.
Журналістське посвідчення також не стає у пригоді: активісти або починають плутано щось вигадувати, виправляючи на ходу одне одного, або й просто мовчки відвертаються. Щастя, якщо хтось кине: "та мітинг тут".
Нещасних бабусь, яким взагалі все цікаво, тихо мирно пропускають повз, мовляв, просто акція. Хто, чому і навіщо – і їм не кажуть. Або кажуть, але цим ще більше плутають всю історію. Річ в тім, що кожен висуває свою "гіпотезу". На кожну окрему особу чи групку людей є своя версія. І версії – одна цікавіша за іншу.
Якщо побіжно описати кожну, то виходить наступне:
1. Віче тут. За вшанування пам'яті Андрея Шептицького. Бо Шептицький був за націоналізм.
2. За польський кордон. Ви бачили, які там черги? От за вільний кордон і стоїмо.
3. Так цей, мітинг тут... За свободу...
4. Ви знаєте, скільки машин побила поліція? От за це і стоїмо.
5. Так концерт тут зараз буде.
І так далі, і тому подібне. І це ще не всі учасники опитані. Хтось радить в армію йти, хтось просто і "чесно" відповідає "не знаю, просто люди зібрались". Тому і виходить, що кілька сотень людей в балаклавах та з прапорами стоять кожен за своє, а іноді й просто так, бо "погода чудова".
Правоохоронні органи, які згрупувались неподалік, теж не в курсі.
Від них також ніякої чіткої інформації. Вони тут, мовляв, стоять, щоб охороняти громадський спокій і щоб "ніхто не побився". З усіма питаннями шукати потрібно організаторів, яких теж не вдалося знайти – кожен, знову ж таки, називав свою версію та свого організатора. Жодної організації ніхто також не згадав – всі самі якось зібрались, інтуїтивно.
Але коли питаєш, а що то за люди і чого вони мають битися – знизують плечима, мовляв, не наша справа.
Хоча можна здогадатись, що на позір – конфлікт кількох організацій різного світогляду. "Правим" не подобаються "ліві", от вони й вирішили провести свою "акцію" в той самий час і в тому самому місці. От тільки чому жоден з учасників так і не зміг чітко відповісти, за що саме він тут стоїть. І навіщо приходити в балаклавах, ховаючи обличчя, говорячи щось про патріотизм – залишається таємницею.
Через годину-дві, станом на 20:30 – площа спорожніла. Всі учасники рушили кудись "ходою" за польські номери чи ще кудись. Звісно, складно було очікувати, що хтось наважиться прийти на марш, коли проти того маршу зібралися стільки "правих сил". Тому на площі ані "лівих", ані "правих", ані правоохоронців, ані навіть бабусь.
Згодом виявилось, що хода пішла до соціального Центру "Цитадель", де розташований офіс "Автономного опору". За попередньо інформацією, відбулась сутичка, на місце прибула поліція.
Також з'явилось і відео з місця подій.