Така фізична активність також поліпшує роботу мозку. Зараз, за різними оцінками, у Львівській області великим тенісом займаються понад 1100 дітей і юнаків, а ще приблизно 400 дорослих. Проте в регіоні функціонує лише три тенісні школи, а також діє 7 приватних тенісних клубів. Втім, чисельність охочих взяти тенісну ракетку й надалі зростає. Отже, далі буде!

Де можна пограти у великий теніс?

Загалом у місті Лева та в області діє понад 60 тенісних кортів, проте сертифікованих та придатних до Всеукраїнських та міжнародних змагань – лише 21. Усі вони розташовані у Львові.

Однак тенісисти стикаються з доволі неочікуваними для європейських країн складнощами: на сьогодні у Львові та на Львівщині банально не вистачає критих тенісних кортів для тренувань у холодну та дощову пору року. Тому за відсутності хорошої інфраструктури якісне тренування взимку перетворюється на проблему, адже багатьом спортсменам просто немає де вдосконалювати майстерність.

Голова відокремленого підрозділу ФТУ України у Львівській області Наталія Бодня розповідає, що на Львівщині працює 52 відкритих тенісних корти та лише 8 критих, до того ж з різним покриттям.

"Проблема полягає у тому, що професійних державних критих тенісних кортів, на яких можна проводити змагання, ані у Львові, ані в області немає. Лише три комерційні корти з ґрунтовим покриттям при СОК "Євроспорт" у місті Лева придатні для проведення змагань", – наголошує вона.

І додає: на території області функціонує 17 відкритих та 1 критий державний тенісний корт, що розташовані у Трускавці (спортзал ДЮСК "Спортовець" з розміткою для 5 ігрових видів спорту). Всі інші – приватні, здебільшого по 2-3 на базі.

"Але, що важливо: для проведення Всеукраїнських змагань з тенісу необхідно мати на одній базі 4 відкриті корти в літній період та/або 3 критих корти у зимовий період", – розповідає Наталія.

Корисний досвід з all inclusive

Натомість будете здивовані: якщо глянути по світу, у тій же Туреччині, у містечку Манавгат, де мешкає 25 тисяч осіб, на одній базі функціонує 65 відкритих тенісних кортів із ґрунтовим покриттям – і на них щорічно відбуваються змагання світового рівня.

А в європейському місті-мільйоннику Львові виховати майбутніх чемпіонів не дозволяє саме відсутність якісної інфраструктури, яка б забезпечила хороший тренувальний процес. У відокремленому підрозділі ФТУ України у Львівській області при цьому зазначають: для ефективного навчально-тренувального процесу в тенісних школах, досягнень значних спортивних результатів та проведення змагань різного рівня необхідні перш за все сучасні стаціонарні тенісні бази: академії, клуби, школи з необхідною інфраструктурою. Також не менш важливе і саме обладнання: сертифіковані тенісні корти, ракетки, м'ячі, тренажери тощо; роздягальні, душові; кімнати для відпочинку, тренерські кімнати та кімнати для теоретичної підготовки з інтернетом та іншим обладнанням; тренажерні зали для загальнофізичної та спеціальної підготовки; кафе (їдальні).

Вся надія – на спонсорів?

"Проте держава більше зусиль вкладає у розвиток тенісу в столиці, причому як колись, так і тепер. А державних коштів у регіонах вистачає лише на часткове забезпечення львівських тенісистів. Тому вся надія – хіба що на спонсорів. Деякі з них щороку допомагають нам проводити змагання та інші масові дитячо-юнацькі, ветерансько-аматорські тенісні заходи на Львівщині", – уточнює Наталія Бодня.

І розповідає: як професійні тенісисти, так і діти взимку не забезпечені якісним навчально-тренувальним процесом, тому займаються, хто де може. До прикладу, у спортивних залах ВНЗ, коледжів, шкіл та інших організацій, де є розмітка тенісних кортів і більш-менш сприятливі умови для тренувань, оскільки державних критих кортів немає, а приватних обмаль.

"Натомість лише у Львові має працювати мінімум 3-4 тенісні бази з розміщеними на них 4-6 критими кортами з професійним покриттям, а також по одній базі з 3-4 критими кортами у районних центрах: Дрогобичі, Стрию, Трускавці, Червонограді, Золочеві, Бродах тощо", – додає голова відокремленого підрозділу ФТУ України у Львівській області.

Тож, аби покращити цю ситуацію, наголошують у відокремленому підрозділі ФТУ України у Львівській області, варто обов'язково включити будівництво кортів у план розвитку як Львівщини загалом, так і окремо міст, районів тощо. До того ж залучати до цієї справи меценатів, інвесторів, великі корпорації, холдинги, компанії, підприємства. Посприяти інвесторам мають і керівники та депутати області, міста: надати для цього відповідні земельні ділянки, звільнити від сплати податків і обговорити інші необхідні пільги. І що важливо, мають бути укладені цивілізовані двосторонні угоди, до прикладу, меморандуми, між владними структурами та приватними інвесторами, щоб в результаті виграли всі, а особливо, діти.

Вдалим прикладом реалізації подібних інвестиційних проєктів на Львівщині можна назвати проєкт реконструкції спортивного комплексу на території ПС "Україна". У липні 2018 року на вул. Мельника, буд. 18, почалися роботи з будівництва спортивного центру, обладнаного шістьма критими тенісними кортами з хардовим покриттям. Ці корти зводять за сучасними технологіями та міжнародними стандартами; також їх буде облаштовано необхідною інфраструктурою для занять дітей, юнацтва та дорослих. Завершення реконструкції та відкриття комплексу очікується навесні 2022 року.

Згідно з меморандумом, Львівська обласна федерація тенісу України контролює виконання будівництва та дотримання усіх міжнародних стандартів.

"Відкриття цих критих кортів частково вирішить багатостраждальну та тривалу проблему не лише регулярних, безперервних тренувань тенісистів, а й проведення змагань найвищого рівня – як всеукраїнських, так і міжнародних саме у холодну пору року", – кажуть у Федерації.

На жаль, держава не поспішає виділяти гроші ані на розвиток перспективних дітей, ані на підтримку професійних спортсменів, які тренуються, де можуть. Тож вся надія – на небайдужих, зусилля батьків та кошти приватних інвесторів. Щоб усім охочим можна було сказати: гайда грати в теніс!

Великий теніс – суто галицький спорт?

До слова, цим видом спорту охоче займалися у Галичині з кінця ХІХ ст. й до сьогодні. Перші тенісні (ситківкові) клуби постали в 1890-х роках під впливом зв'язків з Віднем. Теніс пропагував у "Соколі" і студентських спортивних клубах І. Боберський (видав підручник "Ситківка", 1911); перші змагання провело спортивне товариство "Україна" (Львів, 1911; П. Франко, О. Кульчицький). У 1924 навіть започаткували Львівський ситківковий Клуб (ЛКС, діяв до 1939), що мав власні тенісні корти й проводив змагання за першість Західної України. Отже наразі галичани мають шанс відродити та розвинути власний традиційний вид спорту.