Про 34-річну Олену Живко пишуть як про фахову юристку з патріотичним світоглядом і багаторічним досвідом адвоката-криміналіста. Журналісти ZAXID.NET провели власне розслідування та з’ясували, що офіційна біографія ативістки кардинально відрізняється від її справжнього життя. У цій історії є все: від підробки диплому заради наживи до функціонерів "Партії Регіонів" і агентів іноземних спецслужб.
Радимо ознайомитися! Львівські "тітушки" — хто вони?
Візова афера
Зокрема, увагу журналістів привернула ситуація з польськими візами, що трапилася у 2008 році. Тоді львівському підприємцеві Ростиславові Макуху повідомили, що працівники його компанії за період упродовж 2007 – 2008 років отримали в консульстві Республіки Польща аномально велику кількість віз на виїзд за кордон. Мовилося про близько 1500 віз, хоча у фірмі Макуха працювало декілька десятків осіб. Ознайомившись з документами, підприємець з’ясував, що в заявах на отримання віз фігурують незнайомі йому особи, але їхнім місцем роботи вказано компанії Макуха – "Альянс Сервіс Україна" та "Альянс Медіа Україна".
"Мене вразила кількість виданих віз людям, які прикидалися нашими працівниками. Я почав з’ясовувати, хто може бути причетним до цієї ситуації. В пакетах документів на отримання віз були довідки з місця праці з нашими печатками, а також офіційні листи з ЛОДА. Ми зіставили факти і здогадалися, що до схеми є причетною Олена Живко", – розповів Ростислав Макух.
Бізнесмен додає, що згодом на робочому місці Олени Живко виявили документи з сотнями номерів паспортів, прізвищ осіб і копій рекомендаційних листів за 2007 – 2008 років. За його словами, після викриття жінка перестала з’являтися на роботі, а він сам почав отримувати погрози. Щодо цієї ситуації Макух звертався до правоохоронних органів, однак реакції не було жодної.
Фіктивні дипломи
Після початку війни на Донбасі Живко стала відомою як юристка-волонтерка "Правого сектора" на Львівщині. Щоправда, її злет був би неможливим без ще однієї афери – сфальшованого диплому випускниці юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Почалося все у 2009 – 2012 роках. Тоді Живко вдалося отримати свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Відповідний документ 3 жовтня 2012 року видала Рада адвокатів Львівської області. Однак на підставі якого диплому Живко отримала таке свідоцтво, невідомо.
Журналісти подали запити як до Львівського національного університету імені Івана Франка, так і до Київського імені Шевченка. Однак, жодних підтверджень, що студентках з таким іменем навчалася у цих закладах, не знайшли.
Натомість вдалося з’ясувати, що Олена Олександрівна Живко 1985 року народження у 2006 році вступила в зовсім інший навчальний заклад, а саме у приватний Львівський інститут МАУП. До 20 років у неї була лише середня шкільна освіта.
У МАУП Живко вивчала право, але встигла провчитися лише два роки. Після викриття візової афери вона перестала відвідувати заняття на третьому курсі, не заплатила за навчання та не склала зимової сесії. Тому її відрахували у 2009 році.
Згодом з’явилася інформація, що вона нібито в жовтні 2002 року вступила на заочне навчання у Прикарпатський інститут МАУП у Трускавці, де вивчала митне і господарське право. Живко закінчила навчання у квітні 2007 року. У підсумку вона здобула базову вищу освіту та диплом бакалавра.
Цей диплом із серією і номером КВ 33369300 Олені Живко видали аж через рік після закінчення навчання – 5 травня 2008 року, а 13 жовтня 2008 року на основі цього документу її зарахували на 5-й курс заочного навчання у Львівський інститут МАУП, де 26 лютого 2010 року отримала диплом спеціаліста.
Диплом бакалавра, який Олена Живко отримала в МАУП
Щоправда, в архіві МАУП наразі так і не знайшли ні наказу про зарахування Олени Живко, ні рішення Державної екзаменаційної комісії щодо здобуття нею базової вищої освіти. Також з архіву навчального закладу у Львові зникла інформація про відрахування Олени Живко на третьому курсі, а також вся її історія навчання до 2008 року. У папці особових справ групи, в якій нібито вчилася Живко, збереглися документи.
Також журналісти з’ясували, що Олену Живко внесли до внутрішньої електронної бази КНУ лише в 2011 році. Історія її навчання не простежується і жодних проплат за навчання вона не вносила, хоча точно не навчалася на бюджеті. Бюджетне місце на заочній формі навчання юридичного факультету в 2011 році було лише одне та його зайняв інший студент.
Диплом випускника 2017 року внесено до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а диплома з такою ж серією і номером на ім’я Олени Живко там нема. Він фігурує лише у внутрішній базі КНУ імені Шевченка. Подібна ситуація могла скластися лише в одному випадку. Олена Живко насправді не навчалася у виші, але в якийсь спосіб отримала диплом, номер якого незаконно внесли у внутрішню базу університету. У державній базі міністерства освіти цей номер залишався вільним аж до 2017 року, коли його присвоїли реальному випускникові.
/
Диплом Олени Живко як випускника юрфаку КНУ імені Шевченка
Дивіться відео кореспондентів 24 каналу:
Радимо ознайомитися! Штурм засідання сесії Львівської міськради: поліція порушила справу – відео
Ще одна афера
Отримавши липовий диплом у КНУ, Живко неправомірно отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. І річ не лише у сфальшованому документі про освіту. 5 липня 2012 року вступив у дію закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Серед іншого цей закон визначає, що адвокатом може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше двох років. Водночас стаж роботи в галузі права враховується лише після здобуття особою повної вищої юридичної освіти.
Натомість Олена Живко отримала сфальшований диплом про вищу освіту у 2011 році, а вже 3 жовтня 2012 року здобула свідоцтво адвоката. Терміну щодо двох років стажу роботи в галузі права не було дотримано. Проте в Раді Адвокатів Львівської області на запити журналістів теж вирішили не відповідати, зберігаючи з приводу Олени Живко гробове мовчання. Але сама Олена Живко не мовчала. У спілкуванні зі справжніми юристами вона не раз згадувала про своє навчання на юрфаці КНУ.
"Правий сектор" і "Об’єднання добровольців"
Цікаво, що в організації "Об’єднання добровольців" є троє засновників – Юрій Кузьма, Віталій Сергатюк і Олена Живко. Однак жоден із них не був добровольцем.
Крім того, завдяки різним схемам і схилянню на свій бік політиків і активістів у квітні 2014 року Олена Живко опинилася серед співзасновників ГО "Правий сектор – Захід". Минуло менше ні рік, і в березні 2015 року львівський "Правий сектор" зі скандалом розколовся. А згодом члени "Правого сектора" звинуватили Олену Живко у розкраданні гуманітарної допомоги. Зокрема, мовилося про автомобіль Dodge RAM 1500, який влітку 2015 року українські діаспоряни Канади подарували на потреби добровольчого корпусу. Позашляховик мали передати в АТО, однак його присвоїла львівська волонтерка, яка користувалася машиною у власних цілях. Врешті бійці "Правого сектора" відібрали автомобіль у водія Олени Живко, а його самого побили.
Далі Живко посаду координатора "Державницької ініціативи Яроша" на Львівщині. У серпні 2017 року вона заявила, що складає свої повноваження нібито через бажання більше займатися волонтерською діяльністю, а не розбудовою політичної структури. У "Правому секторі" та в "Державницькій ініціативі Яроша" переконують, що справжньою причиною відстороненя стали підозри про присвоєння гуманітарної допомоги та інших матеріальних ресурсів, якими вона розпоряджалася як координаторка осередку.
Опісля вона почала співпрацювати з вчорашніми ворогами з "Розвитку громади", яких в часи боротьби за Держгеокадастр у 2015 році називала представниками криміналітету і не скупилася на епітети щодо самого Ігоря Кривецького.
Сьогодні Олена Живко є частою гостею на ефірах телеканалів НТА, що перебуває під контролем Ігоря Кривецького, та ZIK, власник якого – бізнес-партнер Віктора Медведчука Тарас Козак.
Цікаво! Видання Кривецького публікує фейкові новини про рекет на Львівщин
Справа Олени Живко: що далі
Львівський журналіст Андрій Дрозда у коментарі 24 каналу, що вищезазначене розслідування вони провели за місяць. І воно викрило неймовірні пласти корупції та мафіозних домовленостей.
Без підтримки найвищого керівництва журналісти далі розслідувати цю справу не можуть. Тому мають намір найближчим часом надіслати офіційні заяви до СБУ, ГПУ та Нацполіції Львівської та Київської області. Також планують повідомити про розслідування міністра МВС Арсена Авакова. Водночас Дрозда зауважив, що усі матеріали, які вони зібрали, вже є підставою, аби за справу взялися правоохоронці.
"Ця справа є справді резонансною. Ми знайшли інсайдерів в університетах, які надали нам інформацію. КНУ імені Шевченка приховував до останнього моменту, що у них є у внутрішній базі інформація про Олену Живко, яка насправді там ніколи не навчалася. Всі замітають сліди, тому треба швидко організуватися, щоб не дати змогу зловмисникам приховати ознаки злочину. Зі своїх джерел, ми знаємо, що вона телефонувала знайомим працівникам у СБУ та шукала захисту", – наголосив журналіст.
За його словами, сама Олена Живко поки ще ніяк не відреагувала на розслідування.
Вона є відомою активісткою у Львові з дуже неоднозначною репутацією. Її називають замовницею організованих, проплачених мітингів, звинувачують у шантажі. Водночас вона грає роль активістки, яка допомагає добровольцям. Насправді, вона використовує багатьох людей із залежностями й інвалідністю. Це дуже цинічна особа,
– підсумував Дрозда.
До теми! Диплом факультету міжнародних відносин може коштувати 50 тисяч доларів, – журналіст
Журналіст прокоментував розслідування справи Олени Живко: відео