Занедбані промзони, покинуті виробництва – відтепер це простір молодих та креативних. Кожен клаптик землі має приносити користь громаді – це філософія Львова. Топ-менеджери міста разом з бізнесом працюють над створенням нового обличчя індустріальних руїн.
В старій частині Львова одразу 3 об’єкти, які ще донедавна жахали, стали центрами розвитку та інвестицій. Це – територія заводу "РЕМА". Тут досі виробляють медичну апаратуру, однак масштаби виробництва зменшилися і величезні приміщення стали порожніми. Та усе змінили креативні львів’яни. Невеликі підприємства почали орендувати приміщення заводу.
Читайте також: Про держбюджет-2018, або Урядовий план обкрадання громад
Так, одними із перших сюди заселилися дизайн-бюро "Хочу раю". Їхня творча команда вирішила – завод, кращий аніж офіс. Саме тут надихаються та створюють дизайн просторів та ексклюзивних предметів. Щоб про креативний простір дізнавалося все більше людей львівська мерія організувала тут форум електронного врядування.
Цей завод , він має людей, які створюють величезну додану вартість, які залучають гроші з-за кордону на великих краундфандингових платформах, які реально роблять речі, якими захоплюється весь світ, тому потрібно їх підтримати. І саме наше таке завдання є в тому, щоб підтримати, допомогти, інколи зкомунікувати,
– розповів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
Завод "Галичскло", який виготовляв скляний посуд для медикаментів, простояв без діла майже десятиліття. Та два роки тому цю промислову територію купив бізнес-холдинг, компанія ресторанів та оригінальних проектів, і створив тут креативне містечко – "Фестрепаблік". Тепер в приміщеннях колишнього заводу вирує життя. Тут компанія облаштувала свій офіс – справжнє гніздо, звідки вилітають ідеї.
На території "Фестрепаблік" також знаходяться: книжкове видавництво, нічний клуб і величезні площі для проведення фестивалів.
Від руйнації врятують і старовинний замок. Його звели майже два століття тому. Спершу тут працювала фабрика спиртових напоїв, в радянські часи – винзавод. Та підприємства занепали і будівля опинилася в аварійному стані.
Нове життя фабриці подарує історик із Австрії Гаральд Біндер. Він придбав будівлю, планує реставрувати її та створити центр сучасного мистецтва з солодкою назвою "Фабрика повидла".
Історичні будівлі відреставрують, більш сучасні – перебудують. Фабрика повидла стане місцем, де митці зможуть презентувати свою творчість, а відвідувачі насолоджуватись нею.
Тут буде дворик. У ньому буде сцена, музика й театр. Для театру й музики у нас буде одразу два простори – тут всередині та надворі. Використовуватимемо простори залежно від погоди та пори року. Тут буде кафе-ресторан. На верхньому поверсі буде адміністрація, бо нам потрібно якусь площу, щоб працювати над проектом,
– розповів меценат Гаральд Біндер.
Арт-центр "фабрика повидла" розповідатиме більше про культуру в Україні на міжнародному рівні. Львів має потужний потенціал – ось чому історик із Австрії вирішив вкладати сили та кошти у розвиток.
Читайте також: Які покращення для українців пропонує медична реформа?
І не лише занедбані промзони починають жити новим життям. Креативні простори з’являються скрізь. Однією з найочікуваніших подій стає фестиваль класичної музики LvivMozArt. Музичний експеримент відбувається у стінах трамвайного депо.
Ми радо запрошуємо всі міста, з України – приїжджайте – будемо ділитися нашим досвідом, можливо, ви щось краще можете запропонувати. Тому що ми черпаємо досвід найкращих міст світу, наприклад, Дублін, Амстердам, той же самий Краків, для нас важливо щоби все, що було найкраще в світі придумано, могло бути реалізовано тут у Львові і взагалі в Україні,
– заявив міський голова Львова Андрій Садовий.
Масштабна програма з ревіталізації промзон Львова вже в дії. Креативні простори, коворкінги, виробничі майстерні можуть з’явитись на території 15-ти закинутих заводів міста. Адже Львів, як і найуспішніші європейські міста, впроваджує інноваційні ідеї для власного розвитку.