Проте, уже через два роки саме цей храм згуртував усіх, бо саме тут і був тил Майдану. Його ще часто називають костелом єзуїтів. Храм став не тільки місцем для молитви, а й пунктом збору теплих речей, медикаментів.
Знову у храмі довелося акумулювати сили, коли почалася війна на Донбасі. За перші 2 місяці боїв тут між іконами й свічками створили маленький арсенал. Сюди вдень і вночі йшли і самі бійці, і їхні родини.
Читайте також: Норвезьку церкву оштрафували за шахрайство з грішми та парафіянами
За перший місяць війни львів'яни зібрали у храмі рекордну суму для вояків – 22 мільйони гривень. Звідси бійці з молитвою досі вирушають на Схід. Настоятель храму також пам'ятає ім'я кожного, з ким у цьому храмі прощалися.
Цей храм – найбільший у Львові. За понад 400 років він зберігся попри війни і тяжкі міжвоєнні часи. Тепер стіни руйнує час. Аби вберегти гарнізонний храм, військові капелани, щомісяця витрачають понад 130 тисяч гривень на реставрацію.