Замість унікальних розписів – російська плитка: як на Львівщині "відреставрували" церкву: фото

Храм Успіння Пресвятої Богородиці у Славську / фото з соцмереж

Фрески, намальовані пензликами відомих українських художників Юліана Буцманюка та Модеста Сосенка, заклали кахельною плиткою російського виробництва. Таку "реставрацію" провели у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, що у Славську.

Про інцидент повідомляє Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури на своїй сторінці у фейсбук.

Актуально: У Львові під час реконструкції магазину знищили відому мозаїку: фото

От і об'явилася світу оновлена "краса" на заміну розписам Сосенка і Буцманюка в церкві у Славську,
– пишуть там.

Поруч із дописом – фото "покращення". Стіни церкви викладені тепер плиткою. Раніше там красувались фрески відомих українських митців Юліана Буцманюка і Модеста Сосенка.

Хто такий Юліан Сосенко? Український художник-монументаліст. Він народився у 1875 році на Прикарпатті. Навчався художній майстерності у Краківській школі мистецтв, за фінансування митрополита Андрея Шептицького, в Мюнхенській Академії, а потім в Національній Школі Мистецтв у Парижі.

У своїх творах, особливо на релігійну тематику, Модест Сосенко намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними йому мистецькими досягненнями, був новатором у цій ділянці.

Сосенко є яскравим представником мюнхенської сецесії та українського модерну. Похований у Львові на Янівському кладовищі, іменем художника названа вулиця у Львові.

Хто такий Юліан Буцманюк? Український і канадський художник-монументаліст, учень Модеста Сосенка. Найбільш відомими творами Юліана Бацманюка є розписи в стилі українського модерну. Твори Буцманюка зберігалися у львівському музеї, створеному Андреєм Шептицьким. Проте у 1952 році за наказом радянської влади були спалені на подвір'ї музею разом з тисячею інших творів українських художників. Досі зберігаються твори Буцманюка в церкві отців василіян у Жовкві та в соборі святого Йосафата в Едмонтоні. Досі фрески зберігалися і в церкві в Славську.

Окрім того, що твори українського мистецтва початку 20 століття цинічно закладені плиткою, вона ще й – російського виробництва. Це помітили уважні користувачі соцмереж.

Так на "реставрацію" реагують у мережі

На одній із фотографій видно ящик із написами російською мовою та назвою бренду – Kerama Marazzi. На сайті цієї компанії повідомляється, що вона є "провідним російським виробником керамічних декоративно-оздоблювальних матеріалів з розгалуженою мережею фірмової торгівлі в Росії і за кордоном".