Любомир Гузар покинув крісло Глави УГКЦ
Останнім часом Блаженніший погано себе почував і практично втратив зір, навіть попри операцію у Німеччині
Він кілька разів писав звернення до Апостольської столиці, аби благословили його звільнення. Зрештою Бенедикт XVI прийняв відставку.
”Той процес зречення тривав два роки, до деякої міри через святійшого отця, бо він хотів, дуже він це виразно підкреслював, щоб це було дуже нормально виважено, спокійно, щоб люди не думала, що то кінець світа. Ні, церква продовжує, церква живе, церква йде вперед, церква є незнищима”, - каже Верховний Архієпископ Києво-Галицький Блаженніший Любомир Гузар.
Митрополичі палати Собору Святого Юра у Львові. Отець Володимир показує покої, де з 2001-го мешкав Патріарх Греко-Католицької церкви.
Однак ще 5 років тому Любомир Гузар тут, у своєму кабінеті, щодня приймав вірних, вів кореспонденцію і виїжджав до парохій, аби особисто контактувати з християнами. Згодом предстоятель церкви виїхав до столиці, перенісши до Києва Патріарший престол. Цей його вчинок і вважають одним з найавторитетніших. Хоч тоді не всі його вітали.
”Якщо прихильники про-східної орієнтованості УГКЦ цілком сприйняли це рішення, то ті мирянські організації, окремі ордени, які є, монаші, вони критикували”, - каже релігієзнавець Андрій Юраш.
За 10 років головування у Греко-Католицькій церкві Блаженніший об’єднав монаші чини, прихильно ставився до різних конфесій. Його визнають духовним лідером України не лише християни, але й юдеї, мусульмани. Одним із досягнень Верховного Архієпископа Києво-Галицького є приїзд до України Івана Павла II.
”На Блаженнішого лягла відповідальність разом з римо-католицькою церквою правильно це організувати. І організовано було просто чудово. І Ватикан довго потім згадував цей прекрасний візит”, - каже віце-ректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович.
Добровільну ж відмову від крісла Глави УГКЦ називають свідченням сильного духу.
”Це також крок дуже сильної, впевненої в собі людини. Тому, що ми знаєм, що традиція в нашого і політикуму, і бізнесу - це триматися за посаду до останнього”, - каже релігієзнавець Андрій Юраш.
Кажуть, вже є щонайменше кілька кандидатур, які могли б замінити Патріарха. Зокрема "сірий кардинал" та права рука Гузара отець Богдан Дзюрах, Владика Ігор Возняк, єпископ Йосиф Мілян чи ж ректор Католицького Університету Борис Гудзяк. Однак, остаточне рішення винесе Священний Синод, на який з’їдуться єпископи з цілого світу. Попри це титули "Кардинал" та "Верховний Архієпископ" за Блаженнішим закріпляться довічно.