Марина Врода: Я знімаю кіно – хто хоче?

Нагадаємо, українська режисерка з першої спроби підкорила Канни. Марина Врода отримала "Пальмову гілку" за свій короткометражний фільм "Крос".

До:

- У вашому 15-хвилинному фільмі задіяні школярі чи це професійні актори?
- Актори не професійні. Я просто шукаю людей, з якими в мене виникає контакт і довіра. Які вірять мені, а я їм, розповідаю відкрито, що я маю робити. Звісно, вони не завжди питають "чому", їм більше цікавий сам процес. Одним словом, намагаюся бути відкритою, якщо ми віримо один одному, то ми робимо цей фільм разом. Завжди важливо для акторів, та й для всіх, якщо вони там знаходять щось своє. Я називаю це просто – це має бути вигідно кожному, це не має виглядати, що я використовую когось. Має щось співпасти.

- Тобто ви шукали акторів просто на вулиці?
- Одного з героїв Єгора я знайшла біля себе у дворі, де я виросла. Інших – просто прийшла у звичайну школу і сказала – "Я знімаю кіно, хто хоче?!" І що найцікавіше, з трьох класів, зібрався лише один клас - не всі пішли. Ми мали репетиції, обговорювали, ми грали у якісь ігри, аби пізнати один одного…Ну а потім зробили кіно.

- Чи бачили всю програму короткого метру, наскільки сильні цьогорічні стрічки?
- 9 фільмів. Уявіть собі, 3 500, не півтори – а цілих 3,5 тисячі фільмів – претендували на фінальну 9-ку. Для мене дуже важко вирізнити одну стрічку. Ви ж не маєте одну улюблену книжку, чи один фільм. Я просто намагалась дивитися і знайти щось для себе. Фільмі усі на рівні, є деякі не зовсім для мене зрозумілі, а є ближчі, кращі. Але коментувати це досить важко,тому що це інші автори.

22 травня, Після:

В програмі короткого метру, фільм української режисери нагородили "пальмовою гілкою".

- Вітаємо з перемогою!
- Я вас теж вітаю, я усіх нас вітаю, це добре. Але подивіться, яка була дуже складна програма в основному конкурсі. Це був рівень, це клас.
Я не думаю, що все це може щось змінити, може це змінить конкретно в якихось людях, але не системно. Можна говорити прості речі, і не за досить великі кошти, і потрапляти в Канни. Це правда. Але головне, що ми будемо думати про цей фільм в Україні, як сприймемо цей фільм. А так я можу тільки всіх привітати, свою групу, це завдяки їм.

- Хто вас перший привітав?
- Мішель Гондрі (посміхається).
- "Золоту пальмову гілку" отримала стрічка "Древо життя". Встигли вже подивитись цей фільм?
- Не можу прокоментувати цю перемогу, бо я "Древо життя" ще не бачила. Але я подивилася інший фільм турецького режисера. Мені пощастило з ним познайомитись. Це дуже високий рівень, як би ми в Україні могли хоча б до цього рівня дійти. Художники, які не бояться так висловлюватись, у такій формі, тому що це складне кіно. Фільм триває 3 години! Глядачі до першої ночі дивились цю стрічку, і це було не легко, витримати якійсь паузи тощо. Але тим не менш повага до мистецтва, режисера і художника - передусім.
- Що далі?
- З нагородою нічого не будемо робити. Знаю, на стелю вішають, мамі дарують, друзям, копію роблять. Що робити? Треба працювати далі.

Розмовляла Марія Бірюкова, телеканал новин "24"