Медреформа: чому її критикують та що робити пацієнтам у 2019 році
Після новини про відсторонення Уляни Супрун від роботи, критики медичної реформи активізувались із новими силами. У тому, що змінює реформа для українців та чи справді все погано– розбирались журналісти 24 каналу.
За що критикують медичну реформу?
Переважно – за те, що вона "знищує безкоштовну медицину", "підвищує вартість медичних препаратів", та "ліквідовує невідкладну медичну допомогу". Іноді окремі політики підсилюють ефект своїх заяв маніпулятивними твердженнями про те, що медична реформа спричинить "геноцид українців".
Читайте також: Біографія Уляни Супрун: топ-факти про реформаторку та руйнівницю міфів
Чи це правда?
Неправда. Реформа ще не завершена, вона не ідеальна, але з нею точно все не настільки драматично, як заявляють її противники.
Читайте також: Хто замінить Супрун на час її відсторонення: названо ім'я
Задача реформи не знищити безкоштовну медицину, а структурувати надання послуг та фінансування медичних установ. Принцип "гроші за пацієнтом" – саме про це. Він передбачає що ті медичні заклади, де працюють найбільш фахові лікарі, до яких звертається більше пацієнтів, отримають відповідне фінансування. Безкоштовна медицина в Україні лишається – щоб скористатись всіма її перевагами, потрібно обрати собі сімейного лікаря і підписати з ним декларацію. Оплату послуг гарантує Національна служба здоров'я України (НСЗУ), яка тепер виступає у ролі єдиного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Невідкладна допомога українцям надається і нікуди не дівається. Безкоштовні ліки для українців теж передбачені.
Хто та чому маніпулює інформацією навколо медреформи? Переважно – дві категорії людей. Ті, хто зацікавлений в існуванні традиційних схем надання медичної допомоги, оскільки сам заробляє на них гроші. Або ті, хто не розуміє, як реалізовується медична реформа та на що вона спрямована. Детально те, як політики маніпулюють інформацією про медичну реформу та як спотворюють її, проаналізували експерти проекту VoxUkraine.
Що вже реформовано?
Медична реформа стартувала у 2018 році. Вона розрахована на три роки (2018-2020 роки) та відбуватиметься у три етапи. Перший – розпочався минулого року і торкнувся первинної ланки медицини. На цьому рівні до 90% медичних проблем з хворим будуть вирішуватися сімейним лікарем. Кожен українець має обрати собі сімейного лікаря та підписати із ним декларацію. Надалі ця людина буде допомагати стежити пацієнтам за станом їхнього здоров'я. Послуги сімейного лікаря для пацієнтів безкоштовні.
Читайте також: Медична реформа: як змінилася сфера охорони здоров'я за рік
Обирати лікаря, який надає первинну допомогу, потрібно лише за власним бажанням та власними критеріями. За кількістю пацієнтів, з якими підписано декларації, лікарі й отримують зарплати – за кожну декларацію 370 гривень на рік. Ця цифра – базовий тариф. Крім того є, наприклад, коефіцієнти для дітей та літніх людей. Їх віднесли до тих, хто частіше потребує допомоги лікаря, за них лікарю платитимуть більше. Для приладу, сума для дитини до чотирьох років розраховується з коефіцієнтом 4 – 1480 (370х4) гривень на рік. Для людей, старших за 65 років, коефіцієнт становить 2 – 740 гривень (370х2).
Якщо є бажання змінити сімейного лікаря і підписати декларацію із іншим спеціалістом – це можна зробити у будь-який момент та абсолютно безкоштовно.
Підписання декларацій, зміна сімейного лікаря, терапевта або педіатра – все безоплатне. Все, що надається у рамках первинної медичної допомоги, не може бути платним,
– пояснив заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк.
Що означає початок реформи другої ланки?
Що у 2019 році гарантований пакет послуг, який безоплатно надається сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами не зміниться, як кажуть у МОЗ. З літа до нього також додасться надання діагностичних послуг, які будуть оплачені Національною службою здоров'я. Зокрема, за направленням сімейного лікаря, пацієнт гарантовано отримає понад 50 медичних послуг безкоштовно. За інші – потрібно буде заплатити.
Екстрена допомога українцям буде надаватись так само, як надавалась раніше – невідкладно і тоді, коли вона потрібна.
Читайте також: У яких випадках швидка допомога не приїде на виклик
Що це означає для пацієнтів?
Що у разі потреби сімейні лікарі будуть спрямовувати до вузьких спеціалістів. За направленням, і теж безкоштовно. А пацієнти, які не уклали договори із своїм лікарем, лікуватимуться у вузького спеціаліста на платній основі. Ніяких додаткових декларацій із терапевтами чи іншими клініками підписувати не потрібно.
Ми підписуємо лише одну декларацію — із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Наша мета, щоб цей обраний лікар знав усе про наше здоров'я. Саме він почне вносити медичні дані про пацієнта в електронну систему охорони здоров’я. Пізніше це будуть робити й вузькопрофільні лікарі в поліклініці та лікарі в стаціонарі. Сімейний лікар (крім екстрених випадків, коли включається "швидка") — вхідна точка людини у систему охорони здоров’я, де медичні послуги оплачує Національна служба здоров’я,
– пояснив Ковтонюк.
За його словами, тепер до вузькопрофільного спеціаліста або на додаткову діагностику ми можемо потрапити лише за направленням сімейного лікаря, терапевта або педіатра. І тільки за направленням ці послуги оплатить НСЗУ. "Якщо ми самі готові їх оплачувати – то можемо звернутися без направлень. Цього року НСЗУ починає оплачувати послуги діагностики за програмою "Безкоштовна діагностика" тільки за направленням лікаря первинки. У 2020 році усі медичні послуги будуть оплачуватися НСЗУ тільки за умови направлення від лікаря, крім окремо визначених випадків", – пояснив він.
Також у 2019 році відбудуться у програмі "Доступні ліки". Вони не стосуватимуться власне переліку ліків або порядку їх отримання. "Зміни будуть пов’язані із тим, що Національна служба здоров’я починає адмініструвати цю програму з квітня. Це дає можливість отримувати за рецептом ліки у будь-якій аптеці країни, яка підпише договір з НСЗУ. Зараз люди можуть їх отримати лише у найближчих до лікаря аптеках, за місцем проживання фактично. А з квітня можна буде йти у будь-яку аптеку, рецепт буде електронний і його бачитимуть у будь-якій аптеці країни. Це полегшить життя тим людям, які користуються цією програмою", – розповів заступник глави МОЗ.
Що робити пацієнтам, які ще не підписали декларацію?
В ідеалі – обирати собі лікаря і підписувати.
Читайте також: Чи можна викликати сімейного лікаря додому: пояснення Супрун
"З середини 2019 року оплати за медичні послуги сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів від Національної служби здоров'я будуть іти лише за тих людей, які підписали декларації. Якщо люди будуть категорично відмовлятись від підписання декларації, то їм, безумовно, не відмовлять у наданні медичної допомоги, особливо – у наданні невідкладної допомоги. Але щоб мати свого лікаря, який регулярно допомагатиме стежити за здоров’ям, щоб ставити йому питання про своє здоров’я, проходити планові обстеження – для цього потрібно підписати декларацію. Коли є потреба у невідкладній медичній допомозі, її нададуть навіть без декларації", – пояснив Ковтонюк.
За що не потрібно буде платити?
За консультації сімейного лікаря. За консультації вузькопрофільних спеціалістів, на які ви приходите за направленням сімейного лікаря. За кардіограму, за видалення новоутворень, за ендоскопічні дослідження та за операції одного дня. До списку безкоштовних послуг також входять 12 аналізів, не враховуючи загального аналізу крові, рентгену і мамографії, та 6 ультразвукових досліджень.
Читайте також: Які медичні послуги в Україні стануть безкоштовними: список
Виклик "швидкої" також безкоштовний. "Служби екстреної медичної допомоги працюють так, як і працювали раніше. Цього року почнеться їх посилення, але на те, як вони реагуватимуть на виклики та приїжджатимуть до українців, це жодним чином не вплине. Ми почнемо посилення диспетчерських служб та команд "швидких" Але людям немає за що хвилюватись – на надання невідкладної допомоги це не вплине. Всі заяви із серії "якщо ви не підпишете декларацію – до вас не приїде швидка", це все – неправда. Екстрена медична допомога невідкладно надається всім, завжди, за будь-яких умов", – пояснив Ковтонюк.
Чи можна підписати декларацію із лікарем приватної клініки?
Можна. Головне, щоб ця клініка мала договір із НСЗУ. Єдиний нюанс із ними – уважно читати договір.
Загальне правило для приватних клінік: вони, як і комунальні клініки, мають договір із Національною службою здоров’я, де описано, який набір послуг вони надають безоплатно. Набір послуг зафіксований, і за контрактом з НСЗУ має надаватися скрізь однако і в повному обсязі. У рамках цього переліку – нічого платного бути не може. Приватні клініки можуть платно надавати інші послуги, які не входять у пакет первинної медичної допомоги, оплачений НСЗУ. Але це потрібно пояснити пацієнту,
– розповів Ковтонюк.
Ще один нюанс, на який варто зважати у приватних клініках – наявність вакцин для вакцинації. Історично вакцини не розподілялися у приватні медзаклади. "Зараз ми інтегруємо приватні заклади у систему, щоб людина могла вибирати, де хоче отримувати медичні послуги, звертатися до приватних медзакладів і не платити за це. Ми почали змінювати правове поле; постановою Кабміну зобов’язали розподіляти вакцини і на приватні заклади, вжили принцип — "вакцина йде за дитиною", а не за медзакладом. Це стосується не лише закладів первинної медичної допомоги, а і пологових будинків, де у перші ж години життя діткам треба давати вакцину БЦЖ від туберкульозу. Але виконання цієї постанови поки залишає бажати кращого", – сказав заступник міністра.
У МОЗ визнають цю проблему: багато приватних медзакладів не можуть отримати вакцини. Але запевняють: міністерство працює над її вирішенням. "Зараз ми майже завершили роботу над чітким порядком розподілу і отримання цих вакцин, щоб на це не впливав більше людський фактор, і щоб у всіх приватних закладах та лікарів, які займаються приватною практикою, були вакцини. Скоро проблема буде вирішена", – додав Ковтонюк.
За його словами, коли українці стикаються із тим, що десь вакцин немає – потрібно звертатись на телефон контакт-центру Національної служби здоров’я — 1677. Туди потрібно дзвонити і повідомляти, бо це, фактично, є невиконанням договору із НСЗУ. "Не для того, щоб покарати заклад, а для того, щоб НСЗУ і МОЗ розуміли ситуацію і могли вирішити проблему. Деякі приватні заклади налагодили співпрацю з комунальними закладами первинної медичної допомоги, куди їх пацієнти можуть піти і отримати вакцину, поки вони ще розподіляються за територіальним принципом. Але це – тимчасове рішення", – сказав він.
Читайте також: Відсторонення Супрун можуть скасувати: коли відбудеться суд
Пройдіть тест 24 каналу та дізнайтесь, наскільки просунутий Ви пацієнт: