Меджик Джонсон - творець баскетболу, який ми бачимо сьогодні
Погані хлопці, зазвичай, не викликають симпатії у суспільства. Як Вам, до прикладу, ось такий образ - людина, що підставляє найближчого друга. Спить з усім, що рухається за спиною жінки, яка народила йому дитину.
Диктує власні умови керівництву команди, в ультимативному тоні вимагає звільнення тренера. Нічого приємного, правда ж? Та постривайте з оцінками. Знаючи усі ці темні деталі особистого життя кожен шанувальник баскетболу все одно боготворить цю людину. Можливо, почувши його історію і Ви зміните думку.
Якщо Ви хочете навчити дитину добре грати у баскетбол, то не ставте їй в приклад Майкла Джордана. Адже повторити те, що він робив на майданчику, практично неможливо. Краще покажіть юному талантові кілька матчів за участю Ірвіна Джонсона, чи як він відомий у широких колах - Меджик Джонсон.
Це прізвисько приклеїлося до баскетболіста, ще коли він грав за шкільну команду. І жодного разу за свою кар’єру він не дав приводів сумніватися у його справедливості.
1979 рік - “Лос-Анджелес Лейкерс” обирають Джонсона під першим номером драфту і в дебютному ж для себе сезоні Меджик одягає на палець чемпіонський перстень НБА.
П’ять чемпіонських перснів
Ми не перераховуватимемо рекордів, що він встановив за роки власної кар’єри. Цілком достатньо згадати п’ять чемпіонських перснів та те, що в 9-ти із 12-ти повністю проведених ним сезонів, Джонсон грав у фіналах асоціації.
Такий баскетбол, який ми бачимо сьогодні у НБА, створив Ірвін “Меджик Джонсон”. Джонсон прийшов у асоціацію, коли вона стояла на межі банкрутства і з іншим новачком сезону Ларі Бірдом вивів її на новий рівень. Завдяки цьому дуетові вічних суперників ми й отримали “золоті” 90-ті НБА.
Нині розігруючий - це порівняно невисокий, фізично міцний та насамперед швидкий гравець. Джонсон із зростом 2,06 та вагою понад 100 кілограмів виступав саме на цій позиції. Тож без перебільшення унікальний гравець не лише мав неймовірне бачення майданчика, але й вправно захищався проти великих суперників, та ефективно працював під кільцем.
Грати як “Меджик" - означає давити спиною, якщо ти сильніший, пришвидшуватися, якщо ти спритніший, зіграти несподівано, якщо ти розумніший, ризикнути і знайти партнера передачею, яку ніхто і ніколи просто не посмів би віддати зі страху. А Джонсон робив це. Бо знав, що навіть, якщо вона не пройде, партнер оцінить те, що його помітили, не пошкодували йому м’яча.
Ось ще одна яскрава риса Меджика Джонсона - завдяки цьому хлопцеві у “Лейкерс”, за яких він провів всю кар’єру, завжди була здорова атмосфера. Він дозволяв усім партнерам грітися у променях власної слави. І нехай Джонсон сам міг вирішити долю будь-якого епізоду, він не дарма є одним із найкращих асистентів у історії НБА.
СНІД в житті Джонсона
У 91-му Меджик оголосив, що змушений завершити кар’єру через СНІД. Та страшній хворобі виявилося не під силу зламати його. Джонсон ще кілька разів повертався на паркет - зокрема у складі легендарної дрім-тім виграв Олімпійські ігри у Барселоні, а роком пізніше взяв участь у “Матчі всіх зірок”. В 96-му він ще раз повернувся у НБА - зіграв півсезону за “Лейкерс” і врешті остаточно пішов із баскетболу.
Є твердження, що якби не СНІД, то Меджик Джонсон став найвеличнішим гравцем у історії асоціації. Звісно, вгадувати важко, та ті, хто бачив як він грав, нізащо категорично не заперечуватимуть цієї думки.