Меркель створила ілюзію своєї незамінності, – експерт про проблеми Шольца і зброю для України
Берлін за інерцією все ще продовжує дотримуватися концепції "меркелізму" у своїй зовнішній політиці. Особливо сильно це зараз шкодить Україні. Навіть після початку повномасштабної війни німці й далі демонструють нерішучість у підтримці нашої держави.
Що стало причиною викреслення всього важкого озброєння, яке було у німецькому списку для України, як німецькі зброярі хотіли виправити ситуацію з важкою зброєю, як знекровлювали Бундесвер за часів Меркель та Штайнмаєра – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів старший аналітик Західного Інституту у Познані Віктор Савінок.
Читайте З Росії не знімуть санкції, поки Кремль не підпише мирний договір на умовах України, – Шольц
Зброя для України
Вікторе, що це за група з 14 людей, які координують постачання для нас зброї з Німеччини?
Це група експертів при німецькій раді нацбезпеки у відомстві канцлера. Вони займаються цим питанням і намагаються знайти якісь рішення щодо постачання зброї із запасів Бундесверу або ж безпосередньо від фірм, які займаються виробництвом зброї.
Експерт проаналізував дії Бундесверу / Фото надане спікером
Проте, поки що ефективність роботи експертної групи залишає бажати кращого. Все, чого їй вдалося досягти – це заміна протиповітряних систем для Словаччини і проголошення намірів замінити радянські танки у Словенії.
Що могло стати причиною викреслення всього важкого озброєння для України з німецького списку?
Річ у тім, що цих списків було декілька, як повідомляє німецька преса. Формуватися вони почали ще після 24-го лютого. Спершу складали списки того, що може дати безпосередньо Бундесвер, потім настала черга переліку того, що може дати німецька збройна промисловість. Також і українська сторона передавала свої побажання щодо зброї. Німці, у відповідь, складали узагальнені списки.
Зрештою, німецька бюрократія у цих списках загубилася. З одного боку можна винуватити "ефективну" німецьку бюрократію в затягуванні процесу. Він стосується не лише озброєння, але й інших питань пов'язаних із війною. А з іншого боку можна говорити, дійсно, про певні політичні мотиви. Останні нам до кінця невідомі.
Ми не можемо зазирнути в голову, приміром, міністерці оборони Крістін Ламбрехт, яка теж доклала руку до викреслення більшості зброї зі списків. Чи Шольцу, який каже, що певні системи не можуть бути передані через потребу додатково навчати українських військових, як цими системами користуватися.
Як сказала представниця комітету Бундестагу з оборони: "Якщо вони не будуть вміти використовувати ці системи, то стануть гарматним м'ясом".
Так до кінця і не зрозуміло, хто зрештою винен. Оскільки, якщо брати фактор бюрократії, то тут вже починається пінг-понг. Німецьке міноборони каже, що вони нічого поганого не робили, міністерство економіки, яке відповідає за експортний контроль, каже, що дуже швидко приймає рішення по експортному контролю, у відомстві канцлера кажуть, що рада безпеки теж оперативно працює, і так далі.
Якщо брати політичні причини, то тут, мабуть, й особисті рішення в міністерстві оборони, й особисті рішення канцлера грають роль.
Скандал довкола Шольца
До чого може призвести конфлікт між Шольцом та німецькими зброярами?
Зброярі сигналізували, ще з кінця лютого, що всі можливості для того, щоб постачати нам зброю власного виробництва, або ж взяти зброю з арсеналів Бундесверу і дуже швидко замістити її новою, є.
Тобто, можна було б взяти старі танки та бронетранспортери Бундесверу, віддати Києву і замістити їх новенькими танками з німецьких заводів. При цьому це можна було зробити дуже швидко. Проте, на політичному рівні почалися різноманітні дебати, які призвели до того, що ці рішення були загальмовані.
Тож тепер маємо справу з двома наслідками. Перший – це проблеми, котрі виникли у Шольца не лише з оборонною індустрією, а й всередині правлячої коаліції. Його союзники, серед яких "Зелені" і "Вільні демократи" вимагають зараз постачати важке озброєння до України. В тому числі танків та бронетранспортерів, які вже впродовж тижні запитує наша країна.
Друге питання в тому, що всередині самої Соціал-демократичної партії немає єдності у питанні зброї. Це тисне на канцлера Шольца. Бо з одного боку є реалісти в партійному середовищі соціал-демократів. І вони говорять, що російська агресія проти України справді є величезною загрозою. Відповідно, Київ потрібно усіляко підтримувати.
З іншого боку, маємо справу із лівим крилом партії, яке наполягає на пошуку можливостей для діалогу з Росією. Мовляв, постачання важкої зброї буде для Москви сигналом того, що Німеччина доклалася до військових дій. Мало не говорять про те, що надання німецьких танків Україні – це крок до Третьої Світової.
З огляду на велику вагу лівого крила Соціал-демократів в партії, пан Шольц ось так маневрує, каже аналітик / Фото "Громадське"
Німецька опозиція зараз збирається оголосити Шольцу вотум недовіри. Що з цього може вийти?
Насправді я думаю, що якби не було широкомасштабної війни в Україні, Шольц, мабуть, з великою ймовірністю втратив би посаду. Оскільки його основоположна ініціатива – впровадження обов'язкової вакцинації проти ковіду – з тріском провалилася.
Зараз же, думаю, що навіть опозиція не готова взяти на себе відповідальність за уряд. Християнські демократи, що входять до опозиції, є другою найбільшою фракцією у Бундестазі. Відповідно, вони мали б висувати кандидатуру нового канцлера. Я не певен, що вони готові до такого розвитку подій.
До слова, нам не треба забувати, що саме Християнські демократи були при владі протягом останніх 16-ти років. Саме їхня політика спричинила табу на постачання Україні зброї та хронічного недофінансування Бундесверу.
Ми зараз бачимо свого роду "неомеркелізм" у виконанні нового канцлера?
Протягом останніх 16-ти років Меркель створила ілюзію своєї незамінності, як голови уряду. Відтак, була створена ілюзія безальтернативності її погляду на політику.
Дана модель політики була в самому епіцентрі політичного дискурсу. Будь-які відхилення від нього вправо чи вліво вже видавалися занадто радикальними, не пов'язаними з реальністю.
Німецькому політичному естеблішменту дуже складно відійти від цієї концепції. Хоча сьогодні це вже потроху відбувається. В першу чергу – з урахуванням повномасштабної російської агресії проти України.
Процес відмови від штампів "меркелізму" буде дуже не простим. Врешті він повинен повернути Німеччину до реалізму у її політиці. Обов'язковою складовою реальної оцінки стану речей має стати перегляд цінностей, на яких заснована німецька зовнішня політика. І чого вона хоче досягти у Європі та світі.
Як можна пов'язати слова канцлера про неможливість постачання нам зброї з інформацією про те, що за минулий рік ФРН заробила 1,5 мільярда євро, експортуючи зброю до третіх країн?
Як вже говорилося, впродовж 16 років Бундесвер був хронічно недофінансований. Там немає достатньої кількості різноманітного типу озброєнь та обладнання.
Актуально У Німеччині захотіли офіційних вибачень від України через відмову прийняти Штайнмаєра
Подивившись на стан німецького війська зараз, то зможемо побачити, що воно далеко не в найкращих кондиціях. Це визнають і самі німці. Ця армія може виставити у боєготовому вигляді лише одну бригаду, яка може повноцінно виконувати поставленні перед нею бойові завдання в рамках зобов'язань, передбачених участю в НАТО.
Обладнання, котре є функціонально спроможним, достатньо лише на те, щоб ним озброїти одну бригаду. Для такої країни, як Німеччина, це дуже і дуже мало. Тому Шольц тут з одного боку правий, кажучи, що ресурсів Бундесверу недостатньо. Німцям, оперуючи тим, що у них є, потрібно ще підтримувати належний рівень боєздатності власних військ, тих які зараз є.
А з іншого боку, справді, ФРН постачає озброєння до різних країн. Ще до початку війни я критикував цю позицію. Особливо, зважаючи на розповіді німецьких партнерів про те, що вони не дають зброї країнам, які втягнуті в якісь міжнародні конфлікти.
Однак, це не заважало минулого року постачати зброю до Єгипту, який втягнутий і у війну в Лівії, і в протистояння в Ємені. Так само Саудівській Аравії та Ізраїлю зброя постачалася без якихось пересторог.
Чомусь саме до України ще до початку великої війни німецькі урядовці дуже-дуже боялися постачати будь-яке озброєння. В той час якраз і виникла ця трагікомічна історія про німецькі каски.
Ситуація з візитом Штайнмаєра
Вікторе, як Ви вважаєте, чи правильно було відмовлятися від прийому Штайнмаєра у Києві?
Я вважаю, що треба було робити так, щоби німці приїхали до Києва з конкретними пропозиціями. Насправді їм було ні з чим їхати. І, власне кажучи, прибувати сюди у компанії лідерів держав, які підтримують Україну без жодних застережень, представнику Німеччини не личить. Штайнмаєр не пасував до такої компанії. Надто зважаючи на його позицію щодо "Північного потоку-2".
Також цікаво – Шольц не хоче їхати в Україну після відмови приймати Штайнмаєра: дивіться відео