Перш ніж оцінити те, що маємо зараз, спробуємо усвідомити – що саме задумував та планував противник на цьому напрямку. Тоді, стане зрозуміло, що в нього вийшло, а що – ні.

Читайте також Лукавство США й новий претендент з Півдня: що відбувається довкола саміту у Швейцарії

Як росіяни готувалися до наступу

Отже, спочатку декілька вихідних даних.

До участі в операції на Харківському операційному напрямку противник залучив сили та засоби зі складу сформованого оперативного угрупування військ "Північ". Протягом двох етапів, лютий – березень та квітень – початок травня, вороже командування здійснило оперативно-стратегічне перегрупування військ, як в межах ОУВ "Північ" та "Захід", так і в межах принаймні трьох ТВД – північно-західного, західного та південно-західного.

Його основними елементами в порядку виконання були:

1. Переміщення військ 11-го армійського корпусу, а саме 18-ї мотострілецької дивізії та 7-го окремого мотострілецького полку з Куп'янського напрямку на Харківський (протягом лютого – березня), а також окремих підрозділів зі складу 2-ї МСД та 47 ТД зі складу 1 танкової армії Московського воєнного округу.

2. Формування та переміщення визначеного комплекту військ 44-го АК з Ленінградського воєнного округу на Харківський напрямок (протягом всієї весни 2024 року).

3. Приховане переміщення військ 6-ї загальновійськової армії, а саме 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад з Куп'янського напрямку на Харківський (квітень – початок травня).

Загалом противник перемістив у вказаних межах формування загальною чисельністю у 30 – 35 тисяч військовослужбовців та не менше 1,5 тисячі одиниць озброєння та військової техніки.

До участі в операції залучались не тільки війська збройних сил Росії, а й федеральна служба військ національної гвардії, а також визначений комплект сил прикордонної служби до 4-х відділів охорони державного кордону та, як мінімум, до 3-х відділів мобільних дій.

Цікаво Українські рятувальники руйнують найбільшу пропаганду росіян про ракетні удари

У результаті противнику вдалося суттєво наростити склад та бойові спроможності УВ "Курськ" та УВ "Бєлгород", які входять до складу ОУВ "Північ".

  • УВ "Курськ" – з 7,8 тисячі бійців особового складу до 11 – 12 тисяч.
  • УВ "Бєлгород" – з 17 – 17,5 тисячі до 30 – 32 тисяч.

Однак було очевидно, що зосередження цих сил і засобів навряд чи буде достатньо противнику для проведення якоїсь результативної операції наступального характеру у напрямку Харкова з метою його оточення (охоплення), або навіть просто – задля просування російських військ до міської межі.

Цілком розумно було передбачити, що противник у цій операції поставить перед собою обмежені оперативно-тактичною зоною завдання. Як виявилось, у планів російського командування меж майже не існує. Воно завжди прагне ставити перед собою найсміливіші завдання, нехай навіть найфантастичнішого характеру.

Іншими словами, між адекватною оцінкою ситуації та власних спроможностей й мріями російських полководців лежить достатньо глибока прірва.

Операція у кілька етапів

Далі поговоримо про задум командування противника.

Командування противника, очевидно, визначило напрямком свого головного удару Шебекіно – Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук.

На цьому напрямку противник для участі у наступальних діях зосередив зі складу 6-ї загальновійськової армії та 44-го армійського корпусу щонайменше:

  • до 13 мотострілецьких батальйонів,
  • 2 танкові батальйони,
  • 3 дивізіони ствольної та реактивної артилерії.

Також, ймовірно, передбачалось проведення наступальних дій на допоміжному та хибному напрямках.

Допоміжний: Устинка – Липці. Діяли сили й засоби 11-го армійського корпусу противника, до 6 МСБ, 5 ТБ і до 10 дивізіонів ствольної та реактивної артилерії.

Хибний: Суджа – Юнаківка. Комплект сил, щоб відвернути увагу, складався з 1 МСП територіальних військ, до 2-х МСБ і 3 зведених штурмових загони.

Зауважте Глобальне значення: чому Україні треба повернути африканських студентів

Загалом у смугах дії УВ "Курськ" та "Бєлгород" для участі в операції росіяни хотіли залучити:

  • 21 мотострілецький батальйон,
  • 7 танкових батальйонів,
  • 15 артилерійських та реактивно-артилерійських дивізіонів.

Наскільки я розумію, командування противника спланувало проведення операції у декілька етапів, а саме – в три основних.

Перший етап

– Масоване вогневе ураження виявлених позицій та районів зосередження ЗСУ, а також критичних об'єктів інфраструктури у прикордонній смузі.

– Початок дій на хибному і допоміжному напрямках.

– Прорив оборони ЗСУ на Вовчанському напрямку, форсування річки Вовча та оточення Вовчанська силами 6-ї ЗВА.

Другий етап

– Просування передових підрозділів противника у напрямку на Липці й вихід на рубіж Слобожанське – Веселе.

– Після оточення та захоплення Вовчанська введення у бій "ешелону розвитку" зі складу 44-го АК й вихід на рубіж Бугаївка – Білий Колодязь – Приколотне – Вільхуватка.

Третій (завершальний етап)

Вихід на рубіж – Першотравневе – Великий Бурлук – Григорівка – Одрадне частинами та з'єднаннями зі складу 6-ї ЗВА, 44-го АК та визначеного комплекту військ зі складу 2-ї МСД та 47-ї ТД.

Рекомендуємо Гра Росії з дестабілізації ситуації у Вірменії

Досягнень – мало, але окупантам все одно

Саме такий план противника, однак без всіх цих деталей та нюансів, змалював достатньо коротко та лаконічно в одній зі своїх нещодавніх заяв головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський. На мій погляд, він був абсолютно правий.

Тобто те, що ви зараз прочитали, – було задумане та заплановане противником саме на Харківському операційному напрямку. Накладіть на все це ще російські ІПСО на всіх трьох рівнях і загальна картина під назвою "великий російський наступ на Харків" буде майже повною.

Іншими словами, справжньою метою російського наступу "на Харків" було, й судячи зі всього, продовжує бути не сам Харків, а тили нашого Куп'янського угрупування. Якщо говорити простіше – вся територія Харківської області на схід від каскаду водосховищ Сіверського Донця.

З моменту початку цього перфомансу ворога на Слобожанщині пройшло понад 2 тижні (перші рейдові групи противника здійснили спроби перетнути кордон 10 травня). Чого вдалося досягнути противнику в реальності, особливо щодо тих цілей та докладених зусиль, ви всі бачите.

Та очевидно, що російська операція на Харківському операційному напрямку все ще продовжується. Відмовлятися від неї вороже командування поки що не збирається.