Російська стратегія на Кавказі
Провокації та акції проти Нікола Пашиняна – один з елементів гри російського режиму, який покликаний спровокувати відставку чинного прем'єра або державний переворот.
Читайте також Лукавство США й новий претендент з Півдня: що відбувається довкола саміту у Швейцарії
Весь зміст російської стратегії можна розкласти на наступні етапи.
По-перше, Росія свідомо тривалий період час нагнітала ситуацію навколо Нагірного Карабаху, використовуючи вірменсько-азербайджанський конфлікт у власних геополітичних інтересах. До початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія постачала озброєння як у Вірменію, так і в Азербайджан, балансуючи на цілях обох сторін.
По-друге, коли в Кремлі усвідомили, що не здатні більше утримувати контроль над ситуацією в Нагірному Карабаху ні з погляду озброєння (все що можливо перекинули на війну проти України), ні з огляду на власну присутність в регіоні (Туреччина розпочала ефективно витискати Кремль), Росія знайшла для себе найвигідніший сценарій, "продавши" інтереси Вірменії попри "союзницькі" відносини з Єреваном.
По-третє, на завершення Росія штовхнула Пашиняна у кут і не залишала інших варіантів дій, в черговий раз продемонструвавши тупиковість політичного курсу партнерства з нею.
У Кремлі очікували, що втративши увесь політичний капітал та інструменти для дій, Пашинян буде змушений сліпо слідувати російським вимогам. Москва сподівалася, що він стане ручним політиком, як у свій час Алєксандр Лукашенко, коли йому допомогли утриматись при владі попри народні протести.
Однак Пашинян усвідомив план Росії й обрав суб’єктну лінію поведінки, що викликало гнів російського режиму. Вірменський прем'єр розпочав роботу з обмеження присутності Єревану в проросійських проєктах, таких як ОДКБ, ефективно налагодив відносини з Францією і США, які допомагають новому вірменському політичному курсу багатовекторності. Також він шукає можливостей знайти порозуміння з Азербайджаном в обхід російських маніпуляцій.
Цікаво Українські рятувальники руйнують найбільшу пропаганду росіян про ракетні удари
Безсумнівно, Росія намагатиметься будь-що спровокувати дестабілізацію у Вірменії, щоб скористатись наслідками кризи та утримати Єреван у зоні власного впливу.
Неодноразово подібні спроби провалились. Вірменському народу необхідно зробити так, щоб внутрішні протиріччя і демократичні суперечки не стали інструментом впливу російської сторони.
Вірменія чітко обрала вектор на власну геополітичну незалежність. Вона стане ще однією країною, яка позбавляється свого пострадянського минулого, орієнтованого на союзницькі відносини з російським ворогом.