Металургійним компаніям України доведеться вкладати додатковий прибуток у розвиток виробництва

За 5 перших місяців 2021 року, за даними Мінекономрозвитку, вітчизняні підприємства ГМК збільшили доходи від експорту чорних металів на 49,2%, а від експорту ЗРС – на 50%.

У липні Єврокомісія представила механізм застосування так званого вуглецевого податку – Control Border Adjustment Mechansim (CBAM). Ним буде обкладатися вся продукція, яка поставляється на ринок ЄС, і чиє виробництво залишає помітний вуглецевий слід. Це загрожує українським експортерам сталі великими втратами, якщо нічого не робити.

Заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк вважає, що CBAM може обернутися для української металургійної галузі втратами навіть до 1 млрд євро на рік. Можливість ввести свій аналог CBAM вже розглядають і в Сполучених Штатах. У підсумку все це може вилитися в нову ланцюгову реакцію торгових обмежень.

Додамо, що найбільший металургійний холдинг країни "Метінвест" нещодавно повідомив, що шукає майданчик під будівництво нового комплексу, який буде включати два модулі прямого відновлення заліза (DRI), дві електропечі і дві МБЛЗ. Застосування таких і схожих технологій дозволить мінімізувати можливі перешкоди для сталевого виробництва на навколишнє середовище. Вартість цього проєкту гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков оцінив в 3,5-4 млрд доларів.

Окрім цього холдинг здійснює цілий ряд інших екологічних ініціатив на своїх підприємствах. Йдеться про реконструкцію газоочисних споруд на домнах №4 та 5 Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, системи газоочистки кисневих конвертерів на "Азовсталі" і заміні газоочисного устаткування обпалювальної печі Lurgi 552-A на Північному ГЗК.

Загалом лише в екологічні проєкти "Метінвест" впродовж 4 найближчих років має намір інвестувати близько 0,5 млрд дол. Але поточні виробничі інновації також вимагають солідних капіталовкладень. Одне з наймасштабніших завдань – будівництво на комбінаті Ілліча цеху холодної прокатки загальною вартістю понад 1 млрд доларів.

Група Ferrexpo у липні похвалилася піврічним чистим прибутком в 661,43 млн дол, що в 2,1 раза більше, ніж за перше аналогічний період 2020 року. Група вже почала підписувати попередні договори з постачальниками обладнання для того, щоб до 2024 року наростити обсяги переробки залізної руди з 30-35 млн тонн до 50 млн тонн на рік. За попередніми оцінками, обійдеться це приблизно в 0,5 млрд дол. При цьому Ferrexpo робить ставку на випуск DR-окатишів, чекаючи прогресуючого попиту на цей продукт, оскільки виплавка сталі з них генерує менше викидів парникових газів.

У сучасному світі екологічність виробництва фактор конкурентоспроможності такий же важливий, як і його ефективність. Саме з цієї причини інвестиції в "зелену" металургію стають актуальними.