Водночас реалізація нових інвестиційних проєктів ускладнюється не лише через воєнні загрози, а й через посилення торговельних бар’єрів з боку ЄС та обмежені можливості для залучення фінансування.
Про це під час форуму Forbes Money 2026 у Києві розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.
Дивіться також Скорочення Європою квот на імпорт сталі коштуватиме Україні понад 1 мільярд євро експорту, – ЗМІ
Компанія поділилася даними
Як зауважив Олександр Водовіз, до початку повномасштабної війни компанія щороку вкладала в розвиток виробничих активів близько 1 мільярда доларів. Після втрати частини підприємств через російську агресію обсяги інвестицій зменшилися, проте й надалі залишаються значними.
Зараз ця цифра значно менша, тому що ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо 250 – 280 мільйонів доларів на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи,
– зазначив Водовіз.
Сьогодні компанія зосереджує інвестиції на підтримці виробничих потужностей, безперебійній роботі підприємств та розвитку власної енергетичної інфраструктури. Через регулярні атаки на енергосистему та загрозу відключень Метінвест активно нарощує резервні джерела живлення: уже введено в експлуатацію газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт, а також заплановано будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.
Водночас компанія продовжує реалізацію великих міжнародних проєктів. Одним із головних інвестиційних напрямів Метінвесту за кордоном є будівництво заводу з виробництва "зеленої" сталі в Італії. Очікується, що цей проєкт не лише посилить присутність компанії на європейському ринку, а й створить додатковий попит на продукцію українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які нині завантажені приблизно на 50% своїх можливостей. Для цього Метінвест планує налагодити в Україні виробництво гарячебрикетованого заліза (HBI) зі зниженим рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутній завод в Італії.
Крім того, компанія має намір поглибити інтеграцію своїх європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Передбачається, що нове підприємство використовуватиме гарячекатаний прокат, який постачатиметься із Запоріжсталі.
Водночас у компанії зазначають, що одним із головних стримувальних факторів для нових інвестицій є ситуація на європейському ринку сталі. За словами Водовоза, впровадження в ЄС захисних інструментів, квот і вуглецевого мита CBAM суттєво впливає на інвестиційні плани – подекуди навіть сильніше, ніж самі воєнні ризики.
Сьогодні всі хочуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна,
– наголосив він.
Ще одним серйозним викликом залишається обмежений доступ до фінансування: через війну українські компанії фактично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Окрім цього, бізнес також стикається з обмеженнями з боку державних банків, складними комплаєнс-вимогами та відсутністю дієвих інструментів страхування воєнних ризиків.
У Метінвесті переконані, що для залучення значних інвестицій держава повинна забезпечити умови для кредитування промислових і енергетичних проєктів, розширити можливості державних банків, а також запровадити дієві механізми гарантування й страхування воєнних ризиків.
Великі інвестиції – це доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків,
– підсумував Олександр Водовіз.
До слова, Метінвест Ріната Ахметова входить до числа найбільших інвесторів в українську економіку: від 24 лютого 2022 року компанія спрямувала понад 28 мільярдів гривень інвестицій. Окрім цього, її відзначають як одного з провідних роботодавців для ветеранів і студентів-інженерів – нині майже третина ветеранів, які повернулися до роботи у великому бізнесі, працевлаштовані саме на підприємствах компанії.