Градус напруги високий: як ЄС "вдарив" по Лукашенку та чого вимагає від Варшави

Лідери країн ЄС узгодили критерії нових санкцій проти режиму Лукашенка. Поки що домовленість лише політична, а список осіб та організацій, що підпадають під санкції ще підлягає доопрацюванню.

До теми Лукашенко програв "прикордонну війну", далі – референдум про "аншлюс"

Ситуація на польсько-білоруському кордоні

Головний речник Єврокомісії Ерік Мамер також заявив, що Єврокомісія разом із міжнародними організаціями будуть вести технічні перемовини у тому числі з білоруськими посадовцями для повернення у рідні країни мігрантів, які намагаються через територію Білорусі потрапити у ЄС.

Важливо, що, за словами Єврокомісії, технічні перемовини з представниками держструктур Білорусі не означають перемовин з режимом Лукашенка, а позиція щодо санкцій залишається незмінною. А 18 листопада польська та білоруська сторони повідомили про розчищення табору мігрантів після першого репатріаційного рейсу з Білорусі, який доставив 431 особу до Іраку.

Хоча градус напруги залишається високим, а спроби прориву кордону не припинялися, ситуація зсунулася з мертвої точки.

Диспути з Варшавою

Однак європейська підтримка Польщі у протистоянні гібридним викликам зовсім не означає, що європейці забули про інші диспути з Варшавою. Так, Європарламент надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому відкинув пропозицію останньої щодо розблокування 36 мільярдів для Польщі з Фонду відновлення. Лист підписали всі політичні групи ЄП, окрім тих, до яких належить "ПіС", і у ньому Європарламентарі закликають Єврокомісію утриматися від схвалення плану відновлення Польщі.

Окремо Суд ЄС дійшов висновку про несумісність ще одного положення польського законодавства з європейським. Окружний суд Варшави звернувся до Суду з проханням прояснити, чи відповідає законодавству ЄС можливість міністра юстиції призначати суддів до складу арбітражних панелей. На це Суд ЄС відповів, що повноваження, які має міністр юстиції Польщі щодо призначення суддів, дійсно суперечать законодавству Євросоюзу щодо незалежності суддів, а отже маємо ще один пункт розбіжності між ЄС та Польщею, зокрема, у багатостраждальній судовій сфері.

За темою У Празі на мітингу проти диктатури жорстко висміяли Путіна та Лукашенка

Події у Чехії

У Чехії кандидат на посаду прем'єра Петр Фіала зустрівся з президентом Мілошом Земаном. Після розмови сам Фіала повідомив, що президент готовий його офіційно призначити головою уряду 26 листопада. На зустрічі Фіала також представив Земану майбутній склад свого кабінету, один із членів якого не сподобався президенту.

Хоча Фіала відмовився назвати прізвище, у медіа в цьому контексті згадується особа Яна Ліпавського (Піратська партія), який є кандидатом на пост голови МЗС. Раніше Земан двічі відхиляв кандидатів на цю посаду, але цього разу коаліція SPOLU та Піратів уже заявила, що твердо підтримує усіх кандидатів та не відмовиться від їх призначення.

Варто зазначити, що згідно з коментарями чеських юристів, президент не може застосувати вето щодо кандидатури міністра лише на підставі особистого чи політичного рішення. Тобто, Земан не може виправдати непризначення тим, що він не погоджується з політикою запропонованого кандидата або має особисті застереження щодо нього. Причина для вето має бути більш значною.

Так чи інакше, президент має зустрітися з кожним кандидатом окремо протягом 10 днів після призначення Фіали прем'єр-міністра, а весь уряд має бути затверджено протягом трьох тижнів, тому чекаємо на апдейти.

Що відбувається у Румунії

У Румунії Ліберальна (PNL) та Соціал-демократична партії (PSD) узгодили спільну стратегію правління. Повідомляється, що не всі дискусійні моменти вдалося владнати (наприклад, судова реформа або план відновлення), однак загальний напрям був погоджений партіями. Проблеми також виникли в узгодженні системи розподілення сил у новому уряді, але ліберали та соціал-демократи знайшли незвичне рішення, домовившись про ротаційну модель прем'єр-міністра.

Проте, як саме буде працювати модель, незрозуміло, оскільки лідери партій Флорін Кицу та Марчел Чолаку відкинули кандидатури один одного на позицію прем'єра. Ба більше, Кицу не бачить жодного іншого ліберала на чолі уряду, а інші члени PNL не підтримують ані Марчела Чолаку, ані його заступника Соріна Гріндяну.

Читайте також У Румунії проводять конкурс на кращого вчителя української мови

Кицу на зборах лібералів 16 листопада також відкинув можливість висунути альтернативного кандидата в прем'єр-міністри, підкресливши, що Ніколае Чуке більше не є варіантом. Однак, зустріч лідерів PSD від 17 листопада, здається, змінила позицію лібералів. Соціал-демократи вирішили підтримати голову партії Чолаку на посаді прем'єр-міністра, який має зайняти пост в першому раунді ротаційної моделі прем'єрства. Після цього PNL визнала свою позицію молодшого партнера в потенційній правлячій коаліції, а Кицу погодився висунути Ніколае Чуке кандидатом від партії на посаду прем'єр-міністра.

З іншого боку, лідер PNL також оголосила, що Чуке обійме посаду прем'єр-міністра в першому турі ротаційної домовленості (а не в другому, як запланували соціал-демократи). У свою чергу лідер соціал-демократів Марчел Чолаку оптимістично підкреслив, що новий уряд буде ухвалено парламентом до наступного четверга. Враховуючи двоякі та навіть суперечливі один одному повідомлення, незрозуміло, звідки береться такий оптимізм, тому продовжуємо пильно стежити за перебігом подій.

До теми Крим – український, – болгарські посадовці запевняють Київ у незмінності позицій

Вибори в Болгарії

Підіб'ємо також підсумки виборів у Болгарії. До парламенту цього разу пройшли 7 партій. "Ми продовжуємо зміни" набрали 25,67% (67 мандатів), ГЕРБ Бойка Борисова має 22,74% (59 мандатів), етнічна турецька партія "Рух за права і свободи" – 13% (34), Болгарська соціалістична партія – 10,21% (26), "Є такий народ" Славі Трифонова – 9,52% (25), Демократична Болгарія – 6,37% (16). Також до парламенту пройшла ультраправа націоналістична партія "Відродження" з 4,86% голосів та 13 мандатами.

Лідери партії "Ми продовжуємо зміни" оголосили, що наступного тижня розпочнуть переговори щодо формування уряду з усіма партіями, окрім ГЕРБ та "Руху за права та свободи", які залишаються ізольованими. Співголова партії переможців Асен Васильєв пояснив, що "Ми продовжуємо зміни" планують підготувати детальну коаліційну угоду за німецьким зразком, а пріоритетною реформою стане очищення судової системи.

Побачимо, чи зможе нова сила подолати політичну роздробленість та все ж таки об'єднати парламентарів у єдину коаліцію.

Дайджест підготовлено разом з Foreign Policy Council "Ukrainian Prism" та Віталієм Теребило.