Тим часом стратегічна ініціатива переходить до України. Про це пише Самуель Рамані, колумніст The Telegraph.
Дивіться також Зеленський зустрівся з делегацією України: які питання вдалося узгодити у Женеві
Як час починає грати на користь України?
Попри те що сторони змогли зблизити позиції щодо окремих військових аспектів – зокрема лінії зіткнення та механізмів контролю за припиненням вогню, – ключове питання територій залишилося каменем спотикання. Погляди на кордони виявилися принципово несумісними.
Жорстка позиція в таких умовах часто трактується як вигідна Москві. В оточенні Дональда Трампа та в частині європейських столиць поширена думка, що Росія здатна "перечекати" західну підтримку України, спираючись на нібито наступальну ініціативу та чисельну перевагу. Згідно з такою логікою, Київ має або погодитися на невигідні умови, або ризикувати ще більшими втратами територій, пише колумніст The Telegraph Самуель Рамані.
Втім, такий погляд він вважає надмірно песимістичним і таким, що не відповідає реальній картині. На його думку, дедалі більше фактів свідчать про те, що стратегічний час працює на Україну. Після малорезультативного літнього контрнаступу 2023 року суттєвих проривів у Києва не було, однак нині ситуація поступово змінюється.
За словами Рамані, з середи по неділю минулого тижня українські сили повернули під контроль 201 квадратний кілометр території на околицях Запоріжжя. Ці здобутки стали найшвидшими за останні два з половиною роки та перевищили темпи російського наступу за весь грудень 2025 року.
Такі технології сповільнюють просування армії Росії і оголюють слабкі сторони її повільної бронетехніки. Водночас нові поставки озброєння, зокрема німецькі бойові машини піхоти Lynx KF41, знижують артилерійську перевагу Росії та посилюють захист екіпажів від ударів дронів.
Колумніст також стверджує, що твердження про значну чисельну перевагу Росії перебільшені. За чотири роки повномасштабної війни її втрати – загиблими й пораненими – могли сягнути приблизно 1,3 мільйона осіб. За українськими оцінками, уже два місяці поспіль кількість втрат перевищує темпи поповнення особового складу.
Оскільки Владімір Путін уникає оголошення повної мобілізації, Кремль дедалі активніше залучає іноземців – зокрема громадян Куби, Індії та африканських держав. Їм пропонують високі виплати й обіцяють не відправляти на передову, однак фактичне використання таких бійців як "гарматного м’яса" негативно позначається на іміджі Росії серед партнерів.
Через обмежені можливості стабільного поповнення армії, у тому числі за рахунок іноземців, на початку 2026 року Москва була змушена зменшити інтенсивність бойових дій, щоб уповільнити темпи втрат.
Паралельно посилюється економічний тиск. На тлі стагнації ВВП Центробанк Росії пом’якшив жорстку антиінфляційну політику та знизив ключову ставку до 15,5%. Це може поглибити кризу вартості життя та посилити невдоволення у великих містах.
Генерал армії США у відставці Девід Петреус озвучив 24 Каналу думку, що для того, аби дотиснути Володимира Путіна, потрібен пакет санкцій проти Росії з боку США, який зараз на розгляді у Сенаті. Його підтримує 90 зі 100 сенаторів.
В економіці Росії є суттєві проблеми
Важлива частина економіки Росії розвалюється. Протягом 2025 року в Росії припинили роботу приблизно 1 700 банківських відділень. Це у 3,6 раза більше ніж у 2024. У 2026 ситуація не змінилась. Зокрема, наймасштабніше згортання відбулося в "Сбербанку". Минулого року він "закрив" приблизно 900 підрозділів.
Значне погіршення ситуації в Росії виникло також через збільшення рівня прихованого безробіття. У 2025 він зріс на 73%.
За підрахунками аналітиків, у III кварталі торік в Росії прискорилися темпи закриття підприємств. До того ж відчувається скорочення робочого часу. Це реальні наслідки бюджетної кризи, що виникла через війну.