Місяць війни: провал "бліцкригу" та героїчна оборона українців

24 березня 2022, 09:27
Читать новость на русском

Зранку 24 лютого російські війська почали віроломне вторгнення на українську землю. Згадаємо, як змінилась країна та світ за цей короткий історичний, однак надзвичайно довгий для багатьох українців місяць.

О четвертій годині ранку жителі найбільших міст почули, як недалеко від них розриваються снаряди. Ця мить стала переломною в житті усіх українців – вона розділилась на "до війни" та "під час війни". Звичне життя українського народу водночас кардинально змінилося.

Читайте більше Росія напала на Україну: хронологія основних подій

Плани та дії агресора

Президент Росії Володимир Путін оголосив про початок війни з Україною, назвавши її "спеціальною операцією". Оголошеними цілями загарбника стали "денацифікація", "демілітарізація", нейтральний статус та забезпечення гарантій не вступу України у НАТО. Серед інших вимог – визнання Криму російським та признання самопроголошених республік "ДНР" та "ЛНР" в межах кордонів українських Донецької та Луганської областей.

Наступ 24 лютого проходив практично зі всіх напрямків – з Криму, Чорного та Азовського морів, всього кордону з Росією та частини – з Білорусії. Ракетні та авіаційні удари були нанесені на українські військові та цивільні аеродроми по всій країні – від Івано-Франківська до Харкова. Колони окупантів на новітній техніці почали наближатись до головних українських міст, однак безуспішно – навіть прикордонні Харків та Суми досі мужньо тримають оборону, а за місяць серед обласних центрів в окупації виявився лише Херсон. Українці активно протистоять ворогу практично в усіх окупованих населених пунктах.

Втрати України від бойових дій за перший місяць війни оцінюються в 500 мільярдів доларів.

Як пізніше дізналися українські спецслужби, в планах рашистів був швидкий "бліцкриг". Вони планували захопити адміністративні будівлі всіх великих українських міст Лівобережжя, включно зі столицею Києвом. Потім мали діяти за принципом "ДНР/ЛНР" – створити в кожній області окремі "республіки", нашвидкуруч зібрати "референдуми" про відділення від України, а далі – об'єднання у кишенькову "Новоросію" чи приєднання до Росії. За допомогою зрадників подібні сценарії мали відбутись в інших регіонах країни.

Більше інформації Що рашисти хотіли зробити з Україною: секретний план "після окупації"

Відсіч

Однак ворог кардинально прорахувався. Українці виявили нереальну одностайність та вирішили захищати свою землю від нових фашистів зі сходу. З перших днів війни почали організовуватись загони територіальної самооборони міст. Бажаючі масово записувались в пункти мобілізації ТрО та на службу в ЗСУ.

Як йти в армію, то всі хворі, а як захищати Україну, то всі здорові,
– жартували у військкоматах.

З перших хвилин вторгнення Збройні сили України не лише давали гідну відсіч ворогу, але створили такий спротив, який не очікували ні в Росії, ні на Заході. Вже в перший день ворог втратив кілька сотень військових, п'ять літаків, десятки бойових машин, танків тощо.

Українські військові вразили рівнем підготовки навіть західних аналітиків / фото з архіву 24 каналу

Виявилось, що за 8 років протистояння на Донбасі українська армія стала професійною, сучасною та напрочуд боєздатною. А зброя, яку західні партнери постачали протягом кількох місяців перед війною, виявилась в руках українських воїнів ще більш ефективною, ніж при використанні військ НАТО.

Позиція керівництва та нові герої

З перших днів війни керівництво держави зайняло однозначну та чітку позицію у війні з агресором.

Президент Володимир Зеленський записував відеозвернення для українців по кілька разів на день. В них він чітко визначив позицію, що ми будемо боротися, давати відсіч ворогу та боронити свою землю від загарбника, допоки не виженемо його з території нашої країни.

Вся верхівка влади включно з президентом, прем'єр-міністром, керівництвом парламенту та міністром оборони залишилась в Києві та відкинула пропозиції союзників виїхати в більш безпечне місце чи за кордон. Хоча насильницька зміна центральної влади була однією з головних цілей загарбників з першого дня війни.

Володимир Зеленський також постійно звертається до світових лідерів та органів влади різних країн – США, Німеччини, Італії, Ізраїлю та ін. Його промови дуже емоційні, переконливі та суттєво впливають на дії керівництва цих країн. До України приїжджають очільники урядів сусідніх країн, щоб на власні очі переконатись у героїчній боротьбі українців.

Читайте також Через війну в Україні ніхто не може сказати, яким буде завтра, – Зеленський

Окрім керівництва країни, про обстановку на фронті постійно повідомляли керівники військових адміністрацій на місцях. Особливо популярним в народі став очільник Миколаївщини Віталій Кім, який починав свої звернення словами "Доброго вечора, ми з України" та висловлював дуже оптимістичну позицію навіть під час важких ситуацій протистояння з ворогом. Спікера офісу президента Олексія Арестовича називають "заспокійливим" через особливу манеру розмови та оптимістичні прогнози ходу військових дій.

Настрої українців

Незважаючи на різні погляди перед війною, після вторгнення росіян українці стали напрочуд одностайними. Жодного радісного жителя країни, який би зустрічав російських окупантів з триколором, як про це мріяли загарбники, не виявилось. Навпаки, навіть в регіонах, в яких раніше частково симпатизували проросійським політикам, відбулось масова зміна поглядів. Люди однозначно назвали це вторгнення агресією та не сприйняли "русский мир" в новому фашистському форматі.

В окупованих районах українці виходять на мітинги з жовто-блакитними стягами, відмовляються від гуманітарної допомоги росіян та ведуть активну партизанську війну.

Натомість політики з проросійськими поглядами або виїхали в Європу, або різко змінили риторику. Проросійські партії заборонили в Україні на законодавчому рівні, але й до того багато їх членів припинили у них участь. Звичайно, є і зрадники, однак свідомі українці допомагають їх викривати та здають в СБУ та поліцію.

Прості українці як тільки можуть, борються з загарбниками. В соцмережах ходять десятки історій про селян, які хитрістю забирають ворожі танки, як жінки збивають дрони банкою консервації, як бабці отруюють чи спалюють в туалеті ворожих вояків, як цигани крадуть військову техніку та безліч інших героїчних та водночас комічних історій.

Слоганом війни стала відповідь маленького загону українських прикордонників острова Зміїний, які на заклик росіян здатися відповіли "Російський військовий корабель, іди на ..й". Героїчна доблесть солдат, які заради захисту України пішли на смерть, стали символом відношення українців до цієї війни.

Ця відповідь прикордонників стала лозунгом війни 2022 року

Поведінка окупантів

"Друга армія світу", як називали себе російські війська, насправді виявились жалюгідними, погано підготовленими та деколи погано оснащеними горе-вояками. Російське керівництво майже не володіє ситуацією, дає маловмотивовані накази та постійно пиячить. Кричущі прорахунки призводять до величезних жертв та втрат серед рашистів. Наприклад, захоплений росіянами аеродром Чорнобаївка під Херсоном вже 9 раз був успішно обстріляний ЗСУ, причому дуже результативно. Однак генерали, які з початку війни вирішили там створити свій штаб та опорний аеродром для власної авіації, досі не придумало нічого кращого, як постійно ставати на граблі, знову і знову розміщуючи там свої сили. Які одразу ліквідовує ЗСУ.

Коли стало зрозуміло, що переможного бліцкригу не буде, вони з армії перетворились на терористів. Мародерство, вбивства мирних жителів, бомбардування житлових кварталів, використання заборонених боєприпасів, грабежі та насильства стали візитною карткою російської армії. Серед найбільш кричущих злочинів "орків", як їх стали називати українці через бездушність та нездатність мислити – обстріл родильного дому та театру в Маріуполі, торгового центру в Києві, двох атомних станцій, центральної площі в Харкові та фактичне знищення населених пунктів, які їм вдалося захопити – Волновахи на південному сході та Ірпеня і Бучі у передмісті столиці.

Знищений пологовий та дитяча лікарня в Маріуполі / фото з Telegram

Евакуація

З перших днів війни українці стають перед непростим вибором: залишатись у своїх домівках навіть під загрозою потрапляння в зону бойових дій або окупацію чи виїжджати в більш безпечні регіони. Вже з перших днів війни влада організовує евакуаційні коридори, автобусні рейси, поїзди тощо. Мільйони українців виїхало з власних домівок у більш безпечні райони країни або за кордон. Близько 3,5 мільйона громадян покинуло країну – вони поїхали у Польщу, Чехію, Угорщину, Румунію, Німеччину та інші країни. Міста заходу України – Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, курорти Закарпаття – прийняли й розмістили ще кілька мільйонів переселенців.

До теми Перетин кордону, пересування між країнами ЄС: інформація для людей, які тікають від війни

Успіхи ЗСУ та трофеї

За місяць ведення бойових дій українці знищили близько третини російської армії. Зокрема, на цей час 105 літаків противника вважаються знищеними. Це понад 5 авіаційних полків або окрема повітряна армія. "Наші війська на 26-у добу активної фази російсько-української війни знищили 11 батальйонів танків, 34 батальйони бойових броньованих машин, п’ять дивізіонів РСЗВ, 17 дивізіонів ствольної артилерії, майже п’ять авіаполків літаків і п’ять авіаполків вертольотів. Це загалом становить три комплекти ударних російських армій як оперативно-стратегічних з’єднань. Тобто, ми знищили три російські ударні армії й одну повітряну армію. Загалом чотири армії з 10, які є у Росії", – сказав Олексій Арестович.

Зброя, яка була передана союзниками, успішно використовується ЗСУ / фото з архіву 24 каналу

Бездарність військового управління та розхлябаність офіцерів стали причиною нечуваного для подібної війни втрати бойової техніки та здачі в полон. Військові експерти говорять, що масштаби переходу ворожої техніки в руки ВСУ більші, ніж постачання армії оборонною промисловістю України за останні роки. Танки та бронетранспортери, вантажівки забезпечення, самохідні установки та радіолокаційні станції – багато вцілілої ворожої техніки вже використовується проти них силами ЗСУ.

Підтримка союзників

Ще до початку війни американська та британська розвідка попереджала про небезпеку вторгнення. Саме тоді почалося постачання нашій армії сучасного озброєння. Воно продовжується й досі. За допомогою компактних протитанкових гармат українські воїни збили більше тисячі танків та БТР, приземлили сотні літаків, гелікоптерів та безпілотників. Велика кількість бронежилетів, касок, систем нічного бачення та зброї з набоями суттєво підвищили боєздатність ЗСУ.

Так, країни НАТО відмовились від прямої участі у війні проти Росії через загрозу розгортання третьої світової та ядерної війни, однак без їх допомоги українська армія не впоралась би з навалою загарбника, яка за чисельністю на порядок переважала наші війська. А турецькі безпілотники Bayraktar, за допомогою яких було знижено вражаючу кількість ворожої техніки, стали справжнім жахіттям для загарбників.

Сотні тонн гуманітарної допомоги були зібрані в різних країнах та передані українцям, які постраждали під час війни / фото з Facebook

Неоціненна допомога розвинутих країн відбулася на економічному фронті, щоб максимально ослабити економіку країни-агресора. Уряди США, Канади та європейських країн заморозили кошти уряду Росії, що невдовзі призведе до дефолту країни. Тисячі приватних компаній, які працювали в країні-агресорі, пішли з її ринку. Таким чином ще вчора досить сучасна економіка Росії без західних технологій відкотилась на тридцять років назад, почався дефіцит основних продуктів та почалось масове безробіття.

Тільки перемога!

Майже з перших днів війни між Росією та Україною проходять переговори щодо мирного врегулювання, однак вони принесли результат хіба що в створенні евакуаційних коридорів в населених пунктах, де ведуться активні бойові дії. Росія й надалі вимагає нереальних поступок від України, незважаючи на відсутність успіху у війні. Український народ після стількох смертей, руйнувань та страждань прагне лише повної перемоги над загарбником. Така неприйнятність позицій робить можливим закінчення війни лише військовим шляхом. Українське суспільство готове допомагати армії до перемоги, про яку не сумнівається ніхто з українців. Навіть якщо на неї треба буде ще кілька важких місяців.