Чи будуть повістки в Резерв+ і чи знизять вік мобілізованих: головне з заяв Веніславського
Під час онлайн-брифінгу 6 серпня народний депутат України, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський обговорив темпи мобілізації та кількість мобілізованих на сьогодні, ефективність додатку Резерв+, як наразі вирішується питання щодо демобілізації, тощо.
- 1Що дав законопроєкт про мобілізацію
- 2Чи ефективний застосунок Резерв+
- 3Чи будуть повістки в Резерв+
- 4Чому неможлива демобілізація
- 5Зниження мобілізаційного віку в Україні
- 6Чи можливе звільнення від військової служби чоловіків до 25 років
- 7Що робити, якщо мобілізують, порушуючи закон
- 8Як будуть працювати штрафи за неоновлення даних
- 9Чи є різниця у врученні повісток тим, хто оновив та не оновив дані
24 Канал розкаже про головні тези Веніславського.
Дивіться також Бронювання військовозобов'язаних триває: як подати заявку на бронь через Дію
Головне з брифінгу Веніславського
Теперішній темп мобілізації
Про кількість мобілізованих, звичайно, говорити ми не будемо, тому що, це питання, яке відноситься до державної таємниці,
– сказав Веніславський.
За його словами, "коли було ініційовано законопроєкт умовно, який ми ухвалили про удосконалення питань мобілізації, мобілізація йшла не такими темпами, не в тому форматі, в якому це задовольняло би вище військове керівництво України, командування Збройних Сил". Він зазначив, що після впровадження нових законодавчих змін "ситуація з мобілізацією на сьогодні влаштовує вище військове керівництво".
"Я б орієнтувався на заяви президента Володимира Зеленського, який сказав, що мобілізація йде тими темпами, що відповідають потребам інтересів національної безпеки і оборони, і Головнокомандувача Збройних Сил Олександра Сирського про те, що дійсно, мобілізація, на сьогоднішній день, забезпечує потреби ЗСУ у поповненні тих втрат, які є (санітарні, на превеликий жаль, неминучі), та формування тих резервів, які постійно потрібні для того, аби підтримувати в належному стані наші Збройні Сили та інші складові сектору безпеки і оборони", – сказав Веніславський.
Що дав законопроєкт про мобілізацію
Під час брифінгу Веніславський нагадав, якою була мета, коли ухвалювався відповідний законопроєкт.
"Ми мали провести фактично облік усіх військовозобов'язаних, які є в країні, які можуть потенційно взяти участь у відстоюванні територіальної цілісності державного суверенітету", – зазначив він.
За його словами, як ми пам'ятаємо перші дні тижні, і навіть місяці війни, дуже багато людей були в статусі вимушених переселенців, дуже багато людей залишили територію України, і тоді багато чоловіків намагалися виїхати. Представники ТЦК та СП до набуття чинності цим законом, до виконання вимог цього закону великою кількістю військовозобов'язаних, не мали об'єктивної картини, хто з громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які можуть бути мобілізовані відповідно до законодавства, перебувають в Україні, хто перебуває за кордоном, хто може бути мобілізований за станом здоров'я, хто не може бути мобілізований, а хто має право на відстрочку.
"Коли ми розглядали цей законопроект, представники Генерального штабу Міністерства оборони звертали увагу, що навіть серед тих людей, які мають стовідсоткове право на відстрочку від призову на військову службу, і друга категорія, які були заброньовані, вони не виконували вимоги закону, не оновлювали свої обліково військові персональні дані, тобто навіть ми не могли і в цьому плані навести такий лад", – розповів Веніславський..
Як він зазначив, мільйони громадян оновили свої обліково-персональні дані через Резерв+. Також сотні тисяч, майже мільйон – через ТЦК та СП і центри надання адміністративних послуг. Так, він зазначив, що в результаті на сьогодні ми розуміємо той людський капітал, який може бути застосований в секторі безпеки і оборони.
"Я вважаю, що завдяки тому, що представники ТЦК та СП не витрачають людський, фінансовий та матеріальний ресурс і не їздять за тими місцями, де могли бути військовозобов'язані. В них є повна картина, хто де проживає, які засоби зв'язку і вони можуть оперативно вирішувати питання щодо оповіщення, вручення повісток і здійснення мобілізаційних заходів", – додав він.
Чи ефективний застосунок Резерв+
Веніславський зазначив, що якщо подивитися просто на статистику по кількості облікових військових персональних даних, які громадяни України оновили за допомогою Резерв+, то, "звичайно, він дуже суттєво покращив питання ладу обліку військовозобов'язаних". Тому що, як він вказав, переважна більшість громадян скористалася цими електронними можливостями – і ті, хто проживає в Україні, і ті, хто за кордоном, на сьогоднішній день продовжують також користуватися Резервом+ для оновлення своїх даних.
Тому, я вважаю, що ту місію, яку ми очікували, цей електронний застосунок виконав,
– зазначив Веніславський.
Чи будуть повістки в Резерв+
"Я думаю, що у цьому питанні ми точно маємо поставити крапку, тому що технічних проблем щодо оповіщення військовозобов'язаних немає. Але є однозначна політична воля президента, Верховної Ради, виконавчої влади про те, що Резерв+ і будь-які інші засоби електронної комунікації з громадянами України використовуватися для вручення повісток не будуть", – наголосив Веніславський.
Водночас депутат додав, що запровадження будь-яких нововведень треба розглядати на законодавчому рівні.
"Жодних законодавчих ініціатив щодо використання електронних засобів доставлення інформації і комунікації з військовозобов'язаними і оповіщення про необхідність там бути мобілізованим немає. На даний момент навіть не реєструються такі ініціативи. Тому про це говорити на сьогоднішній день точно немає жодних підстав", – сказав Веніславський.
Чому неможлива демобілізація
За словами Веніславського, питання найбільш болюче і складне.
"Ми стали заручниками, скажімо так, популістських ідей окремих політиків, які спочатку вкинули у публічний простір, а потім в якості законодавчих ініціатив, можливість військовозобов'язаним бути звільненими з військової служби під час дії правового режиму воєнного стану. В комітеті це питання обговорювалося дуже ретельно. Історія світових воєн, на сьогоднішній день, не знає прикладів, коли до завершення повномасштабної війни, повномасштабного вторгнення до відсічі агресії здійснювались якісь комплексні заходи звільнення з військової служби тих, хто відстоює територіальну цілісність і державний суверенітет", – наголосив Веніславський.
Він додав, що це питання має не лише політичне, але й оборонне безпекове та військове значення.
"Тому що політично зрозуміло, що вигідно говорити, і хотілось би нам обнадіяти тих людей, які воюють, що вони будуть протягом певного часу мати можливість на звільнення – але, на превеликий жаль, на сьогоднішній день ситуація залишається на фронті дуже складною", – підкреслив депутат.
Також він додав, що Росія постійно намагається збільшити кількісний склад своїх збройних сил, які беруть участь в агресії проти України.
"Говорити на цьому фоні про можливість звільнення дуже проблематично", – сказав Веніславський.
При цьому, він додав, що в ухваленому законі про мобілізацію Верховна Рада доручила Уряду і Міністерству оборони визначитися з тим, чи можливо здійснити демобілізацію.
"Якщо вони будуть вважати, що це можливо – вони мають внести відповідний законопроект. За моєї інформацією, такого законопроекту на даний момент немає. І я би не був надмірним оптимістом і не очікував би його найближчим часом", – сказав депутат.
Зниження мобілізаційного віку в Україні
Як розповів Веніславський, наразі жодних ініціатив щодо зниження призовного віку нижче 25 років в Україні на сьогодні немає на рівні Верховної Ради. Зокрема такі ініціативи не висловлювались й представниками Генерального штабу Збройних Сил України (ЗСУ).
"Це питання, яке періодично порушують наші партнери, які надають допомогу. Вони вважають, що вік 18 – 25 років найбільш оптимальний та ефективний для того, щоб громадяни в силу своїх фізичних та психологічних якостей могли ефективно воювати. Втім, на рівні нашої держави, на рівні виконавчої та законодавчої влади і президента – жодних ініціатив немає", – додав він.
Чи можливе звільнення від військової служби чоловіків до 25 років
За словами Веніславського, Комітет буквально вчора на засіданні схвалив допрацьований законопроєкт щодо неможливості призову на військову службу тої категорії осіб, а саме громадян України, які були визнані віком від 18 до 25 років обмежено придатними. В зв'язку з тим, що вони були визнані обмежено придатними на той час, то законодавче регулювання їх автоматично переводило в категорію військовозобов'язаних, тому що вони отримали військово-обліковий документ і військово-облікову спеціальність, яка робила їх непридатними для служби в мирний час і обмежено придатними в воєнний час. Так, ці громадяни опинилися в нерівному правовому становищі порівняно з іншими молодими людьми віком від 21 – до 25 років.
Він зазначив, що не було прикладів мобілізації колишніх обмежено придатних від 18 чи 19 років.
Комітет з питань національної безпеки і оборони та розвідки на своєму засіданні одноголосно підтримав відповідне законодавчі зміни. "Ми передбачили що до досягнення 25-річного віку, як це передбачено в основному законі, громадяни України, які навіть були визнані обмежено придатними і мають військово-облікову спеціальність, не можуть бути мобілізовані".
Однак тут є суттєве уточнення. "Це обмеження не поширюється на військовозобов'язаних, які пройшли строкову військову службу і отримали статус військовозобов'язаних – вони можуть бути мобілізовані до 25-річного віку, а також тих громадян України, які здобули офіцерські звання через закінчення військових кафдр у ВНЗ, вони також свідомо обрали шлях офіцера, і вони можуть бути мобілізовані, навіть якщо їм не виповнилося 25 років", – пояснив Веніславський.
Що робити, якщо мобілізують, порушуючи закон
Якщо людина потрапила в ситуацію, яка, на її думку, пов'язана з неправомірними діями або з перевищенням посадових обов'язків посадовою особою ТЦК та СП або Національної поліції, вона має повне право, як і будь-який громадянин, оскаржити ці дії або у суді або у вищого керівництва,
– сказав він.
Він зазначив, що можна написати сигнал на офіційну адресу Комітету, офіційну адресу народних депутатів. "Ми всі такі питання, коли отримуємо сигнали, піднімаємо на рівні керівництва, проводяться, як я вже сказав, службові розслідування, і вони отримують належне реагування", – додав він.
Як будуть працювати штрафи за неоновлення даних
"Алгоритм ми пропрацювали, коли приймали основний закон, і Комітет з питань правоохоронної діяльності приймав Закон про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Там передбачено розміри штрафів", – вказав Веніславський.
Він зазначив, що представники ТЦК та СП є посадовими особами, які Кодексом про адміністративні правопорушення, наділені повноваженнями складати постанови про адміністративне правопорушення. Відповідно, якщо громадянин України порушив вимоги закону, він може бути притягнений до адміністративної відповідальності. Після складання постанови вона направляється, як будь-який інший документ, який передбачає накладання стягнення, якщо немає добровільного виконання, в державну виконавчу службу, котра виконує це в примусовому порядку тими методами, які передбачено законом про виконавче провадження, в тому числі шляхом накладення арешту на рахунки, на інші активи, які можуть бути використані для виконання цього адміністративного стягнення.
За його словами, алгоритм прописаний в законі і працюючий.
Чи є різниця у врученні повісток тим, хто оновив та не оновив дані
Жодних відмінностей у тому, кому вручати повістки – між тими, хто оновив і не оновив дані – немає.
За словами нардепа, якщо громадянин України не виконав вимоги закону, то накладання на цього чоловіка адміністративного стягнення абсолютно не дозволяє йому уникнути призову за мобілізацією.
Веніславський уточнив, що будь-які громадяни України, які відповідають критеріям, сформованих Генштабом з огляду потреби Збройних Сил (йдеться про вік, досвід, військово-облікові спеціальності), можуть бути мобілізовані незалежно від оновлення чи неоновлення даних.
Нардеп підкреслив, що оновлення всіх даних і отримання повного реєстру військовозобов'язаних – пріоритет номер один для ТЦК.