Росія посилює повітряні атаки по Україні, водночас Кремль стикається з проблемами з мобілізацією та дедалі більшим тиском через війну. На цьому тлі особливо гостро постає питання, якими можуть бути подальші рішення США та чи здатні вони вплинути на безпеку України та Європи.

Лорд Річард Даннат, генерал британської армії у відставці та колишній начальник Генерального штабу, в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів про ескалацію російських повітряних атак, проблеми Владіміра Путіна з мобілізацією та дипломатичний тиск на Україну. Також він оцінив ризик двосторонніх домовленостей США з Росією та заявив, що угода за рахунок українських територій була б неприйнятною для Європи та Великої Британії.

Президент Володимир Зеленський заявив, що розвідка отримала інформацію про наказ Путіна скасувати всі обмеження повітряної кампанії. На тлі ударів по мостах і Києву та підготовки Росії до масштабних атак на енергетику постає питання: на якій стадії зараз війна та наскільки серйозною є подальша ескалація?

Так, я вважаю, те, що ми бачимо, на превеликий жаль, за останні кілька тижнів – це значна ескалація атак Росії на цивільні об'єкти, особливо в районі Києва.

І я вважаю, що Путін дійсно сказав своїм військовим командирам викинути правила у смітник і робити все, що заманеться. Для мене це ознака певної розпачливості з його боку. Він знає, що не може зазнати поразки. Він знає, що мусить принести якусь перемогу російському народу та власному уряду, щоб утриматися при владі.

Тому він здійснює ці жорстокі атаки, завдаючи великої шкоди українській інфраструктурі, вбиваючи та травмуючи українців. І це, відверто кажучи, обурливо, що він цілиться в цивільні райони, але це ознака його розпачу.

Втім, сказавши це, я вважаю, що на полі бою українська армія, українські військові, діють надзвичайно успішно. Зараз триває операція, здається, під кодовою назвою "Вівальді", де українські сили дуже успішно діють на деяких напрямках, відтісняючи російські війська на землі. Отже, Росія відчуває чималий тиск, як, звісно, і Україна.

Питання про можливу мобілізацію в Росії залишається актуальним, однак наразі немає підтверджень оголошення повномасштабної мобілізації. Водночас Владімір Путін, за словами Володимира Зеленського, залучив ще близько 10 тисяч росіян і 8 – 10 тисяч північнокорейських військових. Чи свідчить це про те, що Кремль робить ставку передусім на повітряні атаки по цивільних, а не на масштабний наступ на землі?

Ви маєте рацію. Тобто він сподівається досягти стратегічного успіху завдяки повітряній кампанії. І, звісно, що інтенсивніші атаки, то важче українській системі протиракетної та протиповітряної оборони бути ефективною.

Звісно, ми дуже сподіваємося, що такі союзники, як Велика Британія та інші країни, зможуть надати вам системи ППО, боєприпаси та ракети, які вам потрібні для оборони.

Але я вважаю, що ви маєте рацію, коли кажете, що Путін зараз дуже покладається на повітряні атаки, тому що він має проблеми з живою силою на полі бою. Вони дуже марнотратно ставляться до життів російських солдатів. І він боїться підписувати наказ про широкомасштабну мобілізацію, тому що це донесе до російського народу, що триває велика війна, що справи йдуть не дуже добре, і це посилить тиск на самого Путіна.

Наскільки я розумію, додаткові сили, які росіяни залучають до армії, здебільшого надходять зі східних регіонів Росії, де вони, так би мовити, приховують інформацію від західної частини країни та районів навколо Москви. Вони не хочуть, щоб масштаби втрат стали загальновідомими, адже це, безумовно, посилило б тиск на Володимира Путіна.

Повне інтерв'ю з Річардом Даннатом: дивитись відео

Обговорімо також дипломатичну активність з боку США. 31 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву, де, за повідомленнями, закликав росіян укласти угоду, поки ситуація не погіршилася. Ми бачили дипломатичні зусилля Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера як у Києві, так і в Москві. Яка ваша оцінка цих подій? Наскільки ми близькі до будь-якої угоди?

Для успіху угоди обидві сторони мають дійти згоди. Путін досить чітко дав зрозуміти, що віддасть наказ про припинення бойових дій лише за умови, що це не буде просто припинення вогню. Він прагне мирної угоди.

Гадаю, на його думку, це стане можливим лише тоді, коли президент Зеленський погодиться на російські умови, що включає відмову від нових територій на сході України, чого президент Зеленський, цілком слушно, не робитиме.

Чому він мав би віддавати нові території в провінціях Донбасу? Чому він мав би позбавляти волі український народ у цих донбаських землях лише тому, що такі умови висуває Росія в межах своєї угоди? Отже, я хочу сказати, що ми досі перебуваємо там, де були в лютому 2022 року в питанні досягнення угоди.

Є речі, яких прагне президент Путін. Є речі, від яких президент Зеленський не відмовиться, і їхні позиції залишаються непримиренними.

І я вважаю, що американці продовжують мати труднощі зі зближенням сторін для укладення угоди, тому що ці позиції залишаються непримиренними. Тому війна триває. Тому Путін намагається поставити Україну на коліна через свою повітряну кампанію. Тим часом на полі бою українські військові досить ефективно завдають ударів у відповідь і стримують російський наступ, що зараз триває.

Як українські удари по російських НПЗ впливають на нафтову галузь Росії та чи варто Україні зупиняти цю кампанію під тиском Дональда Трампа через зростання цін на дизель у США?

Немає сумнівів, що український наступ на російські нафтопостачання та переробні потужності мав свій ефект. З'явилися дуже достовірні повідомлення, зокрема від кореспондента BBC, який базується в Росії, про дуже довгі черги за бензином і дизелем на автозаправних станціях у Росії. І це, звісно, доносить до пересічного росіянина думку про те, що війна триває і все не так добре.

Зараз президент Трамп каже, що брак переробних потужностей у Росії впливає на світові ціни на пальне, і певною мірою він має рацію, але він також повинен пам'ятати, що його війна проти іранців призвела до зменшення обсягів нафти, що проходить через Ормузьку протоку. А також хусити, які завдавали ударів по нафтових потоках, що йдуть через Червоне море.

Тож тут діє багато чинників, серед яких війна в Україні та брак російських нафтопереробних потужностей – лише один із них. Отже, у президента Трампа багато проблем, які йому потрібно розв'язати, і він не може покладати провину повністю або взагалі на плечі президента Зеленського.

Тим часом уряд США офіційно запросив президента Росії Володимира Путіна відвідати саміт G20 у Маямі в грудні цього року. Президент Зеленський відреагував на це і заявив, що готовий зустрітися з Володимиром Путіним і президентом Трампом на G20 у Маямі. Чи підтримуєте ви особисто це дипломатичне запрошення для Володимира Путіна відвідати G20 і чи можете ви уявити сценарій, за якого Путін особисто зустрінеться з президентом Зеленським?

Я думаю, це неймовірно або навіть обурливо, що існує бодай якась можливість присутності президента Путіна на саміті G20. Зрештою, на нього видано міжнародний ордер на арешт. Одне діло, коли він їздив на Аляску на зустріч тет-а-тет із президентом Трампом минулого року. Але я вважаю, що поїздка на міжнародну конференцію, коли щодо нього видано міжнародний ордер на арешт, є цілком обурливою та немислимою, і цього не повинно статися.

Варто віддати належне президенту Зеленському, він заявив, що готовий до розмов про припинення війни. Але цілком зрозуміло, що він не готовий віддати більше української території, ніж росіяни вже захопили. І я вважаю це цілком слушною позицією.

Отже, все зводиться до зростання тиску на Путіна та зростання відчаю Путіна в поєднанні з тиском, під який зараз потрапляє сам президент Трамп. Отже, вони всі шукають спосіб закінчити цю війну, але це не повинно і не може відбуватися за рахунок України, нових українських життів та територій. Це не є відповіддю.

Якщо Росії не вдасться захопити решту Донбасу, чи зможе Владімір Путін завершити війну та укласти угоду без досягнення цієї ключової військової цілі?

Частина проблеми полягає в тому, що військові командири не чесні з Путіним щодо того, як насправді йде кампанія на місцях. Справа в тому, що українська армія розвинула свій потенціал, розвинулася надзвичайно і зараз відтісняє ворога в районі поясу фортець. Але про це не доповідають чесно і правдиво президенту Путіну.

Тож він досі думає, що якщо продовжуватиме тиск на фронті, то зможе захопити ту частину Донбасу, що залишилася. Усі звіти, які я бачив, свідчать про те, що українська армія не просто бореться з росіянами, а певною мірою переважає їх. Але ця сувора правда не доповідається правдиво і чесно президенту Путіну. Тож він думає, що перемагає, але насправді на полі бою, швидше, він відступає.

Чи варто США укладати бізнес-угоди з Росією до завершення війни в Україні, зокрема щодо міжнародних активів "Лукойлу"?

Це та проблема, з якою нам усім доводиться мати справу. Президент Трамп, у душі, насправді не є політиком чи державним діячем. Він більше бізнесмен, і він хотів би укладати угоди. Він любить укладати угоди. А отже, його посланці, які спілкуються відкрито або через закулісні канали з російськими представниками, шукають угод, які принесуть користь Америці, угод, які дещо послаблять тиск на Росію.

Але, звісно, тим, хто програє в цій ситуації, буде Україна. І європейські країни, як моя, а також інші країни, такі як Франція, Німеччина та Польща, ми всі підтримуємо вас, і ми не можемо погодитися на двосторонню угоду між Америкою та Путіним за рахунок України. Це неприйнятно, і я знаю, що мій уряд цього не допустить.

На ваш погляд, чи етично обговорювати багатомільярдну угоду під час переговорів щодо війни в Україні, коли ведуться офіційні дипломатичні розмови про можливе припинення вогню? Чи можемо ми обговорювати обидва питання разом, в одному раунді переговорів? "Лукойл", Україна, припинення вогню.

Я вважаю, що ви слушно порушили це етичне питання, і я не вважаю етично чи морально правильним вести такі розмови про угоди без припинення бойових дій. Тож спочатку має бути припинення вогню, а потім, у період спокою, можна обговорювати те, що має або не має відбутися. Але ми поки що не на цьому етапі.

І якщо я правильно розумію те, що надходить із Москви, вони не хочуть припинення вогню. Вони хочуть мирної угоди, і ця угода, на їхню думку, має передбачати готовність України віддати більше територій.

І як я вже кілька разів зазначав під час нашої розмови, я не вірю, що президент Зеленський на це погодиться. І я не вважаю правильним віддавати ще більше української території та віддавати більше українських людей під російське панування.

Україна – суверенна країна. Це вже обурливо, що певна частина вашої території була захоплена. І це не вам, і не українському уряду вирішувати, чи бути готовими віддати більше землі та більше людей. Тож, боюся, ми опинилися в патовій ситуації.

Але, як ми вже говорили, це не повний глухий кут, тому що ви досягли значних успіхів у підриві російської економіки. Ви досягаєте значних успіхів у боротьбі з російськими військовими на полі бою. Проблема, яку слід вирішити якнайшвидше, – це необхідність того, щоб Україна могла краще захищати себе від російських повітряних атак та ракетних ударів, особливо цієї зими. І це те, у чому ми всі маємо допомагати вам максимально можливою мірою.

Давайте також розглянемо російську загрозу для Європи та НАТО. З'явилися повідомлення про можливість обмеженої атаки з боку Росії на країни Балтії та Європи. Яка ймовірність цього? Також лунали прямі погрози з боку Росії на адресу уряду Великої Британії.

Погрози таких атак існують, як і докази підготовки до них. Це факт, що росіяни постійно досліджують з погляду Великої Британії кабелі, які з'єднують нас із континентальною Європою, кабелі, що з'єднують нас зі Сполученими Штатами. Ці об'єкти важливі для виживання Великої Британії та її здатності належним чином функціонувати.

Тому ці погрози Росії проти країн Балтії, проти таких країн, як Велика Британія, є дуже реальними та дуже серйозними.

І саме тому західні країни збільшують витрати на оборону, щоб гарантувати, що ми краще підготовлені до стримування подальшої агресії. У Великій Британії існує внутрішня проблема: уряд у Лондоні, уряд у Вестмінстері, занадто повільно збільшує оборонні витрати.

Це внутрішня справа, яку нам належить вирішити, але ми повинні серйозно ставитися до погроз Росії, тому що найбільше Володимир Путін прагне посіяти розбрат на Заході, зруйнувати єдність НАТО і підірвати 5-ту статтю Північноатлантичного договору, згідно з якою напад на одного члена вважається нападом на всіх.

Він хотів би зруйнувати єдність Заходу, і його методом було б здійснення дрібномасштабних атак, щоб побачити, чи прийде Америка на допомогу Литві, чи прийде Британія на допомогу Естонії. Це всі ті питання, які він хотів би поставити, і випробування, через які він хотів би нас провести.

Наскільки безпечними є військові бази Великої Британії, враховуючи нещодавній інцидент біля авіабази Королівських ВПС Фейрфорд? Ми також мали повідомлення про те, що США вивели всі бомбардувальники з авіабази Королівських ВПС Фейрфорд.

Так, це дійсно сталося. Американські стратегічні бомбардувальники повернулися до Сполучених Штатів. З одного боку, можна сказати, що вони зараз не використовуються у війні проти Ірану. Тож замість того, щоб залишати дуже дорогі літаки у вразливому становищі, американцям краще повернути їх додому на територію США, де вони можуть краще захистити власну авіацію.

Це не означає, що середовище у Великій Британії є небезпечним. Британські органи безпеки відстежують багато загроз нашій безпеці. Вони запобігають багатьом змовам. І те, що відбувалося навколо авіабази Фейрфорд останніми тижнями, – це приклад змови, викритої нашими спецслужбами.

Тому, думаю, американці вирішили перемістити свої літаки, щоб зменшити ризики. Це нормально, але це не означає, що Британія в небезпеці і що терористи можуть вільно розгулювати країною. Наші служби безпеки дуже пильно стежать за такими змовами і вживають заходів, щоб їх зупинити, коли це необхідно.

Також цікаво, що всього кілька тижнів тому російські посадовці погрожували Сполученому Королівству невизначеною загрозою дронів, що походить не прямо з Росії, а, можливо, з інших місць усередині Великої Британії. Чи готова Британія стримувати такі загрози всередині держави, всередині країни?

Якщо Росія вирішила погрожувати, це їхня справа. Я вважаю, що важливо, аби Сполучене Королівство вживало всіх можливих заходів для власного захисту. Ви, мабуть, чули сьогодні дискусію про те, що Консервативна партія, яка, як ви знаєте, не є партією влади, оголошує про свої плани щодо покращення протиракетної оборони у Сполученому Королівстві. І, відверто кажучи, це необхідно.

Сполучене Королівство не має такого рівня протиракетної оборони, як, наприклад, Ізраїль. Існує потреба набагато краще захищати наші ключові об'єкти. Раніше ми цього не робили, бо з часів закінчення Холодної війни не було загроз нашій критичній національній інфраструктурі.

Але так само, як і вашу країну зараз атакують, люди в нас усвідомлюють, що ми повинні краще захищати свою критичну інфраструктуру і маємо терміново вжити для цього заходів. Але це коштує грошей, їх треба знайти, а це виявляється складно.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.