Про мобілізацію жінок багато говорять, однак відповідно до законодавства, жінки можуть стати до лав ЗСУ тільки добровільно. Однак у новому законі мовиться про умови призову для жінок, передає 24 Канал.
Дивіться також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково
Коли жінку можуть мобілізувати
Українських жінок можуть призвати до служби у війську лише за добровільною згодою.
Водночас усі жінки із медичною або фармацевтичною спеціальністю повинні стати на військовий облік До них належать жінки-медики від 18 до 60 років, які придатні до служби за станом здоровʼя. Водночас військовий облік не означає обов'язкову мобілізацію жінок.
За законом про мобілізацію, жінок, які стоять на військовому обліку, під час воєнного стану можуть призвати на службу також лише за власним бажанням.
Жінки, які мають освіту, пов'язану з військово-обліковою спеціальністю, із затвердженого списку Міноборони, не зобовʼязані ставати на військовий облік. Вони також можуть робити це добровільно.
У законі мовиться й про гендерну рівність у війську. Відповідно до нього, жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками, в однакових умовах приймаються на службу за контрактом, призиваються та проходять військову службу.
Чи зобов'язані жінки проходити базову військову підготовку
Чоловіки з 18 до 25 років обовʼязково повинні пройти базову військову службу. Це загальновійськова і фахова підготовка, яка у воєнний час триватиме 3 місяці. Жінки також можуть проходити базову військову підготовку, але лише добровільно.
Для цього вони повинні бути придатні за станом здоровʼя і досягнути віку від 18 до 25 років.
Хто має право на бронювання
- Норми закону почнуть діяти за місяць після підпису документа президентом, тобто – 18 травня. Відтепер в Україні змінилися деякі правила для мобілізованих, зокрема, норми щодо обмежено придатних та військовозобов'язаних, які мають відстрочку.
- За новим законом, бронюванню від мобілізації підлягають чиновники категорії "А", голови обласних та районних рад, сільські селищні та міські голови. Чиновники категорії "Б" та органів місцевого самоврядування – не більше 50% від кількості військовозобов'язаних.
- Крім того, право бронь мають кінцеві бенефіціари критично важливих підприємств, установ та організацій, навіть якщо вони там не працюють. До переліку критично важливих віднесли також сферу культури та медіа.