Про ймовірне пришвидшення темпів мобілізації свідчать дані, які журналісти DW отримали у відповідь на запит від Офісу генпрокурора. Мовиться про кількість кримінальних проваджень за статтею 336 Кримінального кодексу України – "Ухилення від призову за мобілізацією".
Дивіться також Повістки на блокпостах і за кордоном: що зміниться в призові для чоловіків і що таке оповіщення
До суду доходить кожна п'ята кримінальна справа про ухилення
Згідно з даними прокуратури, за перші три місяці 2023 року правоохоронці зареєстрували 1 455 нових справ проти ухилянтів, що становить вже 60% від кількості подібних справ відкритих за весь минулий рік.
Щоправда, саме цю статтю почали застосовувати лише в лютому 2022 року після того, як в Україні оголосили загальну мобілізацію.
До цього правоохоронці порушували справи за "ухилення від призову на строкову службу" (стаття 335 Кримінального кодексу) та "ухилення від військового обліку" (стаття 337 Кримінального кодексу).
В Офісі генпрокурора повідомили, що всього за 2021 рік за цими статтями було відкрито відповідно 733 та 178 нових проваджень.
В останній тиждень лютого 2022 року правоохоронці порушили перші дві справи за ухилення від мобілізації, у березні – ще 328. Щоправда, 46 із них того ж місяця закрили.
У цілому, як свідчить статистика прокуратури, до суду доходить кожна п'ята кримінальна справа про ухилення від мобілізації: у 2022 році таких було 446, за три місяці 2023 – 282.
Яке покарання світить за ухиляння від мобілізації
Журналісти DW знайшли в Єдиному держреєстрі судових рішень 516 вироків винесених українськими судами за статтею "Ухилення від призову за мобілізацією". Абсолютна більшість з них – обвинувальні, однак справи не закінчуються реальним покаранням.
Кримінальний кодекс передбачає за ухилення від мобілізації позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. Але більшість ухилянтів йдуть на угоду зі слідством і визнають провину.
У підсумку їх звільняють від покарання з іспитовим терміном – найчастіше строком на один рік. Протягом цього терміну засудженим зазвичай приписується періодично відмічатись в поліції та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Разом з тим, журналісти наводять приклад винятку, зокрема, справу комплектувальника кабелів з Житомирщини Олексія Б, який ще 1994 року отримав на військовій кафедрі звання старшого лейтенанта запасу.
У вересні 2022 року він не з'явився за повісткою до пункту збору призовників у Новоград-Волинському і потрапив під розслідування. У січні 2023 року він намагався укласти з прокурором угоду про визнання винуватості в ухиленні від мобілізації.
Виступаючи в суді, чоловік заявив, що вважає себе непридатним для військової служби за станом здоров'я, морально-діловими якостями та рівнем професійної військової підготовки, "відчуває власну некомпетентність у військовій справі, що виключає його участь у бойових діях як офіцера".
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Андрій Помогаєв розцінив це як прояв нещирості каяття, відмовився засвідчувати угоду і за місяць засудив Олексія Б. до трирічного ув'язнення.
Адвокат обвинуваченого Геннадій Фрегер розповів, що його скаргу на вирок у травні має розглянути Житомирський апеляційний суд.
Чи можуть мобілізувати з умовним терміном
Як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, станом на середину квітня апеляційні суди встигли розглянути лише пару десятків подібних скарг.
Адвокати звертають увагу на те, що угоди про визнання винуватості в ухиленні від мобілізації та умовні покарання можуть давати обвинуваченим своєрідну "індульгенцію" від подальшої служби у війську.
"Наявність судимості сама по собі є перешкодою для призову в армію, а ще й додається обов'язок відмічатись у поліції", – пояснює адвокатка Неоніла Мужилівська.
Проте Олександр Горовий, керуючий партнер адвокатського об'єднання ALIAS, який нині служить начальником юридичної служби 115 окремої моторизованої бригади, пояснює, що згідно із законом "Про військовий обов'язок та військову службу", судимість, зокрема й умовна, звільняє від призову у мирний час, за воєнного стану умовно засуджені можуть бути мобілізовані до війська.
У Міноборони теж пояснюють, що ухилення від мобілізації вважається нетяжким злочином, а тому засуджені за нього все одно лишаються на військовому обліку.
Судимість із таких ухилянтів може бути знята після завершення випробовувального терміну, а значить після цього не лишиться жодних перешкод для повторної мобілізації.