На саміті НАТО українську делегацію зустріли прохолодно

У Чикаго Україну запросили, як країну-контрибутора Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Втім, якихось відчутних результатів досягти не вдалось.

"У наших відносинах з НАТО ми відступили далеко назад, і, якщо ви згадаєте саміт в Бухаресті, то тоді йшлося про Україну, дискусії точилися про перспективи України, то сьогодні на самміті НАТО в Чикаго про Україну фактично забули і вона не знайшла там свого місця", — сказав колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко.

Провести особисті зустрічі Віктору Януковичу вдалось лише зі своїми колегами з Польщі, Румунії та Афганістану. Останні переговори були найбільш плідними.

"Ми будемо започатковувати найближчим часом будівництво різних об’єктів інфраструктури в Афганістані — транспортної, енергетичної. Робитимемо ремонт військової техніки", — заявив Президент України Віктор Янукович

Розповідаючи про зустрічі зі своїми колегами з Європи, Янукович був не таким багатослівним. Сказав лише, що говорили про євроінтеграцію. Втім, вже за кілька днів про європейські перспективи України можна було зробити висновок з резолюції Європарламенту.

Українське МЗС на своєму офіційному сайті назвало оцінки Європарламенту дещо емоційними. Тим часом, у провладній Партії регіонів у резолюції побачили навіть певний позитив — мовляв, у тексті термін "політичні в’язні" замінили на "засуджені за політичними мотивами".

"В черговий раз, незважаючи на намагання української опозиції та їх політичних союзників в Європі, не вдалося їм навішати на Україну ярлик, що в Україні є політичні в’язні. Це резолюція перш за все конструктивна, в ній є багато елементів позитивного схвалення того, що відбувається в Україні і негативного схвалення", — сказав регіонал Леонід Кожара.

Протилежної думки дотримується екс-глава МЗС Володимир Огризко.

"Зараз іде дискусія, якою є резолюція — трошечки кращою, трошечки гіршою, трошечки жорсткішою, трошечки мякішою. Насправді треба вести мову, що це впринципі ганьба для держави, для країни, якщо щодо неї приймається резолюція. Чому не прийнято резолюції по Словаччині, по Польщі чи по Чехії? Чому вона приймається по Україні. Сам факт прийняття резолюція це вже оцінка тому, що відбувається в державі", — сказав колишній урядовець.

Влада в особі першого віце-прем’єра Валерія Хорошковського вчергове пообіцяла взяти до уваги вимоги Європарламенту. Тим часом, із США вже лунають погрози запровадити санкції стосовно України. У проекті резолюції Конгресу США є заклики не видавати віз президенту Віктору Януковичу, генпрокурору Віктору Пшонці та іншим чиновникам, які мають стосунок до ув’язнення Юлії Тимошенко. Більше того, у документі пропонують відкликати посла США з України до того часу, поки екс-прем’єр не вийде на волю.

Ухвалення подібної резолюції Америкою може підштовхнути і Європу до застосування санкцій щодо України. Про це говорить експерт Олексій Коломієць.

"Такі рішення на рівні ЄС обов’язково повинні бути прийняті одноголосно. Тобто, згідно з відповідними положеннями Ліссабонського договору, рішення в сфері міжнародної політики, в сфері безпеки та оборони, вони приймаються одноголосно. Головну роль, лідируючу роль будут вирішувати інституції зі Сполучених Штатів Америки в цьому контексті", — заявив президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць.

Як українській владі вийти з глухого кута, у який вона сама себе загнала справою Тимошенко підказують у Європарламенті.

"Найкраща можливість завершити те, що я називаю невеликою трагедією, це передати цю справу до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Я впевнений, що це найкраща інституція, яка скаже хто правий, а хто винен", — вважає президент політичної групи "Альянс лібералів і демократів" у Європарламенті Ґі Верхофстадт.

"Якщо за резонансну справу візьметься Європейський суд, Тимошенко може опиниться на волі ще до парламентських виборів", — вважає євродепутат.