Чому Ранавалуна I отримала репутацію жорстокої королеви та як їй вдавалося тримати владу десятиліттями, йдеться у Encyclopedia.

Читайте також Як австралійка оцінила смак культової цукерки "Стріла Подільська" від Roshen

Як Ранавалуна I стала правителькою Мадагаскару?

Ранавалуна I, ймовірно, народилася на Мадагаскарі у 1788 році, а справжнє її ім'я, можливо, було Рамаво. Про неї відомо мало, як і про її походження, але є свідчення про те, що королевою вона стала випадково:

  • Найімовірніше, що Ранавалуна I була простолюдинкою і взагалі не належала до жодної спадкової дворянської родини. Але її батько служив при дворі і почувши про змову щодо майбутнього короля Андріанампоінімеріни, він повідомив свого господаря, що відбувається.
  • Як винагорода за це, Андріанампоінімеріна, ставши королем, усиновив Ранавалону як власну дочку. Крім того, її видали заміж за сина короля, Радаму.

Відповідно після Андріанампоінімеріна королем став його син, Радаму, тим самим зробивши Ранавалуну королевою та першою з його 12 дружин. Але у їхньому шлюбі не було дітей, що стало проблемою для Ранавалуна у майбутньому.

Ситуація зі становищем Ранаволуни стрімко погіршується, коли Радаму помирає від хвороби у 1828 році, а законним спадкоємцем престолу стає принц Ракотобе, син старшої сестри короля.

Втім жінка не готова віддавати трон сину сестри короля та вдається до рішучих дій: вона об'єднується з релігійними діячами та законодавцями традиційної системи вірувань Меріна і за кілька вечорів, поки новина про смерть короля все ще поширювалася землями, швидко мобілізовує групу військових зі свого рідного села та займає палац.

Чому королеву вважали найжорстокішою жінкою?

Річ у тім, що після сходження на трон королева швидко встановила жорсткий контроль над країною. Вона підозрювала змови серед аристократії, тому страти та публічні покарання стали звичним явищем при дворі. Особливо жорстоко карали тих, кого підозрювали у нелояльності до монархині.

До речі, одним із найвідоміших методів перевірки на лояльність провини був обряд тангена. Людину змушували ковтати отруту та шматки курячої шкіри: якщо підозрюваний виживав і міг виплюнути всі шматки – його вважали невинним. Якщо ж ні – людина помирала.

За різними оцінками, через такі випробування щороку гинули тисячі людей. Крім цього, королева змушувала населення до виснажливої примусової праці. Людей відправляли будувати дороги, палаци та військові укріплення, а умови були настільки важкими, що багато хто не повертався додому.

Цікаво! За оцінками істориків, за приблизно 33 роки правління Ранавалуна I населення Мадагаскару могло скоротитися майже вдвічі.

Як висвітлював світ постать правительки Мадагаскару?

У статті JSTOR Daily йдеться про те, що образ Ранавалуна I у Британії 19 століття часто використовували як протилежність Королева Вікторія. Річ у тім, що британські політики, місіонери та преса змальовували мадагаскарську правительку як "дику" та жорстоку монархиню, аби на її тлі підкреслити образ Вікторії як гуманної та цивілізованої королеви.

Посилаючись на дослідження історикині Аріанна Чернок, після приходу до влади Ранавалуна I розірвала частину зв'язків з Британією, а також вигнала місіонерів Лондонського місіонерського товариства та відновила традиційні мадагаскарські практики. Через це британська преса почала активно формувати її образ як жорстокої правительки.

Зауважте! У 1845 році війська Франції та Британії атакували портове місто на Мадагаскарі через небажання королеви торгувати з європейцями. Після того як мадагаскарські сили відбили напад, загиблих європейських солдатів виставили напоказ, що викликало хвилю обурення у британських медіа. Після цього Ранавалуну у британській пресі почали називати "Кривавою королевою Мадагаскару".

Попри все, образ Ранавалуни I сформувався з двох течій: першій – вона жорстока тиранка, яка правила через страх, а в іншій – правителька, яка за будь-яку ціну намагалася не допустити колонізацію острова. Відтак лише після її смерті у 1861 році Мадагаскар почали відкривати для зовнішнього світу, а вже наприкінці 19 століття острів став французькою колонією.

Чи довго правила Ранавалуна на тлі інших правителів у світі?

Ранавалуна I правила Мадагаскаром понад 30 років – з 1828 до 1861 року. Попри боротьбу за престол та конфлікти з європейськими державами, вона змогла десятиліттями зберігати владу завдяки жорсткому контролю над країною.

Водночас на тлі інших відомих монархів її правління здається вже не таким тривалим. Наприклад, Єлизавета II перебувала на троні аж 70 років, а Людовик XIV взагалі правив 72 роки.

Водночас рекорд найдовшого правління в історії приписують давньоєгипетському фараону Пепі II, який нібито утримував владу аж 94 роки. Втім, історики сумніваються у точності цієї цифри.

Втім якщо порівнювати, то тривале царювання Пепі II пов'язують із поступовим занепадом Стародавнього царства, а от після смерті Ранавалуни I Мадагаскар став колонією.