Названо найбільш невільні місця на Землі: вони – в Україні

Мешканці окупованих територій змушені жити за російськими законами, які обмежують їхні права, пише Politico.

Чому ТОТ визнані найневільнішими місцями на планеті?

Дискримінаційні норми, закріплені в російському законодавстві, впливають практично на всі сфери життя людей. 

Водночас ці заходи, схоже, змінюють демографічний склад регіону. У звіті Freedom House зазначається, що Росія "навмисно змінює етнічний склад" територій, щоб знищити певну культуру або змінити політичний баланс на користь іншої групи. 

Міжнародне гуманітарне право забороняє окупаційній державі здійснювати постійні зміни на захоплених територіях, особливо у демографічній, соціальній та економічній сферах. Однак Москва стверджує, що ці території не є окупованими, а нібито просто стали частиною Росії й тому мають підпорядковуватися російському законодавству. 

Ця окупація є однією з найбільш документально підтверджених систем репресій, утисків і порушень прав людини, оскільки дуже багато інформації є у відкритому доступі,
 – каже Даніель Белл, керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. 

За її словами, йдеться про системний підхід до обмеження прав і основоположних свобод людей. 

З 2022 року Моніторингова місія ООН задокументувала щонайменше 16 російських законів та указів, які обмежують права громадян України на окупованих територіях.

У школах викладають російську версію історії, нав'язуючи дітям російську ідентичність та цінності. 

"Український націоналізм", до якого російська влада відносить навіть симпатії до України або використання української мови, карають як "екстремізм". 

Водночас переселення громадян Росії на окуповані території активно заохочується.

Одним із процесів, що сприяє русифікації окупованих регіонів, є примусова паспортизація. Російська влада офіційно оголошує українців, які живуть на окупованих територіях, "іноземцями" та змушує їх отримувати російське громадянство. Без нього люди фактично втрачають доступ до важливих прав і послуг – медичної допомоги, соціальних виплат, роботи та можливості володіти майном. 

Моніторингова місія ООН наразі задокументувала понад 400 подібних випадків затримань на окупованих територіях за звинуваченнями у державній зраді та шпигунстві. 

Водночас неможливо встановити точну кількість людей, яких утримують без зв'язку із зовнішнім світом. 

За даними Моніторингової місії ООН, деякі мешканці, яких Росія називає депортованими, насправді зникли безвісти й можуть перебувати у в'язницях. Ще тисячі людей були змушені залишити окуповані території через залякування, насильство та дискримінацію. 

Ще одним способом зміни демографічного складу окупованих територій є конфіскація житла людей, які виїхали через війну. Це фактично позбавляє їх можливості повернутися додому. 

Нові закони, запроваджені після окупації, дозволяють російській владі вилучати порожню "безхазяйну" нерухомість, якщо власник особисто не перереєстрував її та не має російського громадянства. 

Українці, які намагаються виконати ці вимоги й повернутися додому, можуть потрапити під російську "фільтрацію", бути заарештованими або отримати заборону на в'їзд в аеропорту Шереметьєво в Москві. Це фактично єдиний можливий шлях потрапити на окуповані території, оскільки сухопутні кордони для них закриті. 

За даними Моніторингової місії ООН, станом на липень цього року на окупованих територіях України понад 60 тисяч приватних об'єктів нерухомості були визнані "безхазяйними". Щонайменше 6500 із них уже конфіскували. Частину такого житла передали ветеранам російської "спецоперації", а частину продали переселенцям із Росії на пільгових умовах.

Документи про працівників на окупованих територіях свідчать, що адміністративні органи, державні служби та органи управління поступово заповнюють люди, які приїхали з Росії. 

Особливо сильно це вплинуло на освіту. 

У школах запровадили мілітаризовану російську програму, а нові підручники поширюють офіційну кремлівську версію історії. У них стверджується, що окуповані регіони нібито ніколи не підтримували незалежність України та завжди були російськими. 

Батьків, які відмовляються віддавати дітей до таких шкіл або навчають їх за українськими онлайн-програмами, штрафують. Також їм погрожують позбавленням батьківських прав. 

Деякі навчальні заклади можуть фактично направляти учнів до російської армії. Після отримання російського паспорта, без якого на окупованих територіях стає майже неможливо нормально жити, людина може бути призвана на військову службу та відправлена воювати проти України. 

Як і депортація, така практика прямо заборонена Женевськими конвенціями. 

У Моніторинговій місії ООН побоюються, що світ може перестати чути про ці порушення та помічати їх. Даніель Белл наголосила: коли атмосфера стає настільки репресивною, а людей настільки залякують, вони припиняють говорити про порушення, і кількість повідомлень про них зменшується. 

З часом деякі мешканці окупованих територій починають замислюватися, чи залишиться там щось українське, навіть якщо ці землі колись знову контролюватиме Київ.