Не "хворі", а "пацієнти": нові стимули для медичної реформи

Для держави та пацієнта

Одна з найважливіших змін – це конкретизація в законі повноважень Національної служби здоров'я (НСЗУ) для моніторингу відповідності лікарень встановленим вимогам. Багато скарг і запитань від пацієнтів будуть прискіпливо оцінюватися.

До теми Як обрати хорошого сімейного лікаря

НСЗУ більш якісно буде моніторити послуги, за які сплачує держава. А лікарні, які укладають угоди з НСЗУ, повинні не лише автономізуватися, а й відповідати умовам закупівлі НСЗУ.

Зараз на медицину виділяється вдвічі менше коштів, ніж потрібно і передбачено законом. Замість 5% від ВВП маємо менше 3-х. Але і ці кошти можуть витрачатися зовсім не на ті потреби.

Саме тому законодавчо ми закріпимо: кошти, які виділяються на Програму медичних гарантій мають витрачатися лише за призначенням. А це означає, що ними можна буде оплачувати саме медичні послуги та ліки для цієї програми.

Крім того, законом ми вдосконалюємо Електронну систему охорони здоров'я. Відтак НСЗУ зможе більш ефективно та безпечно обробляти персональні дані пацієнтів.

Для лікарень та пацієнтів

Що ж до інших витрат – тут навпаки даємо свободу лікарням. Адже сьогодні всі українські лікарні знаходяться в пастці застарілих норм. Щоби впровадити платні послуги офіційно, вони вимушені проходити десять кіл пекла і керуватися постановою 1996 (!) року.

Читайте також Держава вперто ігнорує захист прав пацієнтів: українці залишені сам-на-сам зі своїми проблемами

Завдяки нашому закону лікарні нарешті зможуть вільно визначати перелік платних послуг. Тут говоримо, звісно, лише про додаткові послуги, які не входять до Програми медичних гарантій. Це, наприклад, може бути корекція зору за допомогою окулярів чи контактних лінз, лікування безпліддя, а також будь-які послуги, які пацієнт хоче отримати без направлення лікаря.

Зараз в Україні дуже заплутана система медичної допомоги: первинна, вторинна та третинна. Багато хто до кінця не розуміє різниці, а назва часто є номінальною.

Прибираємо цю плутанину і вводимо поняття "спеціалізована" медична допомога замість вторинної і третинної – як в усьому світі. Таким чином, у нас більше не буде "привілейованих" закладів за статусністю – пацієнт має право отримувати послуги в будь-якій спеціалізованій лікарні за направленням свого сімейного лікаря залежно від його медичної потреби.

Для пацієнтів та громадськості

Важлива норма стосується паліативної допомоги. Законом ми оновлюємо положення про паліативну допомогу, адже теперішній закон сильно застарів і не відповідає тому, як паліативна допомога надається на практиці. А відбувається це за направленням лікуючого лікаря в лікарні або вдома. За ці послуги сплачує НСЗУ в межах гарантованого пакету.

Нарешті в законодавстві з'явиться електронний реєстр орфанних пацієнтів. Зараз в Україні немає точних цифр, скільки таких пацієнтів є, а отже – невідомо, яка кількість людей потребує спеціальних медичних послуг та ліків. Завдяки нашому закону Уряд буде бачити цих пацієнтів і виділяти кошти на конкретні напрямки з конкретними цифрами.

Пацієнти наступного року будуть забезпечені інсуліном та іншими препаратами для лікування цукрового діабету – без наших змін в законодавстві це було б неможливо.

Важливі зміни, які оцінить громадськість. Законом розширюємо повноваження Ради громадського контролю НСЗУ. Тепер її члени зможуть брати участь у конкурсному відборі керівництва НСЗУ та забезпечити його прозорість. Часи Степанова нам показати, наскільки важливий громадський контроль за інституціями з таким великим бюджетом – 160 мільярдів гривень.

Наостанок, з усього законодавства прибираємо застарілу назву "хворий" і замінюємо її на "пацієнт". Нехай медицина наша не хворіє, а буде орієнтована на пацієнта.