Не потонути в смітті: як в Україні організують ефективну переробку упаковки

Восени минулого року український уряд ухвалив розроблену Мінприроди спільно з міжнародними експертами Стратегію управління відходами. Її амбітна мета, як відзначив міністр екології Остап Семерак, – до 2030 року так організувати сферу управління відходами, щоб 70% відходів перероблялися.

Днями під час конференції "Нова політика управління відходами – основа економіки замкненого циклу" було презентовано цілу низку законодавчих ініціатив, які закладають засади ефективного функціонування системи управління відходами: це проект Рамкового закону про відходи, Національний план управління відходами, засади секторальних законів – про електричне та електронне обладнання, батарейки та упаковку. Зокрема, проект рамкового закону "Про відходи" містить нову термінологію, запроваджує ієрархію управління відходами та принцип розширеної відповідальності виробника. А законопроект "Про упаковку та відходи упаковки" – передбачають його розробники – збільшить частку переробки та повторного використання упаковки та її відходів до 60% від загального обсягу їх утворення до 2030 року.

Читайте також: У ЄС хочуть заборонити одноразовий посуд із пластику: говорять про штрафи

"Сміттєва" статистика

У 2014-2016 роках обсяг побутових відходів зріс на 8%, сягнувши 11 млн тонн на рік. Такий об’єм відходів займає площу понад 9 тисяч гектарів на майже 5,5 тисячах сміттєзвалищ і полігонів, більшість з яких не відповідають нормам екологічної безпеки. За оцінкою експертів, близько 30-40% всіх побутових відходів припадає саме на упаковку.

При цьому управління відходами є вкрай неефективним, відзначили фахівці експертної організації BRDO, які провели системний аналіз управління цієї сфери: з 52-х актів, що складають регуляторне поле, переважна більшість не досягає своїх цілей, 5 є незаконними, ще 8 – неактуальними. В результаті, понад 94% відходів в Україні підлягає захороненню, 3% спалюється і лише 2,7% переробляється. До слова, в Європі переробляється 55% відходів, а захоронюється та спалюється 25 і 14% відповідно.

Україна переважно захоронює відходи, а не переробляє, на відміну від Європи

А в України є зобов'язання в рамках Угоди про Асоціацію – реформувати сферу поводження з побутовими відходами та гармонізувати законодавство із вимогами ЄС до 2020 року. Зокрема, прийняти порядок поводження з відходами електронного обладнання, акумуляторів і батарейок та упаковки. При цьому Директива 94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки має бути імплементована вже до кінця 2018 року. Саме тому експерти BRDO провели системний аналіз регулювання ринку упаковки та підготували законопроект "Про упаковку та відходи упаковки".

За повернення упаковки – платитимуть

Основні принципи закону про переробку упаковки – реформаторські:

- виробник упаковки – ключовий гравець;
- обов’язкове маркування упаковки;
- введення KPI із запобігання, повторного використання, перероблення та утилізації відходів упаковки;
- монетизація повернення упаковки.
- заборона безкоштовного розповсюдження пластикових пакетів та стимули до зменшення попиту на них;
- санкції за порушення – до 10% від доходу;
- відкриті дані та багатостороння комунікація.

Попередити екологічну катастрофу в країні можна через імплементацію в законодавство принципів "забруднювач платить" і "виробник відповідає". Первісні виробники відходів мають піклуватися про утилізацію відходів, а виробники продукції нести відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Критично важливим є обмеження використання пластику та стимулювання роздільного збору відходів,
– пояснив керівник сектору "Енергетика" BRDO Олексій Оржель.

Управління упаковкою

Станом на сьогодні в Україні відповідальність і плата за відходи упаковки лежить на споживачеві. Це не європейський підхід. Згідно з директивою 94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки відповідальність має нести виробник упаковки, а платити – забруднювач.

Згідно із законопроектом, виробництво упаковки має дотримуватися правил, за якими маркування упаковки – обов’язкове, концентрація важких металів у ній – до 600 частин на мільйон за масою з 01.01.2022, є вимоги до вмісту ресурсоцінних компонентів, придатних до перероблення, та придатності до біорозкладу та термічної утилізації.

В Україні дуже дешеве захоронення відходів, у Європі воно – дороге

Буде контролюватися також розповсюдження упаковки:

- реєстрація виробників;
- декларація про відповідність упаковки екологічним вимогам;
- пластикові пакети – тільки платні;
- композиційна упаковка – екоподаток;
- звітування (виробники, продавці);
- відповідальність: до 10% від обороту і/або вилучення з обігу.

Управління відходами упаковки

Обов’язки виробників товарів в упаковці: досягати КPI з повторного використання, перероблення та утилізації відходів упаковки; забезпечувати приймання та збирання відходів упаковки; надавати споживачу інформацію щодо можливостей роздільного збирання, повторного використання, перероблення та утилізації відходів упаковки.

Ключові показники ефективності управління відходами упаковки

Обов’язки продавців товарів в упаковці: продавати товари в упаковці, випущені зареєстрованим виробником; приймати відходи упаковки (для продавців з торговельною площею більше 250 м2 в містах та більше 100 м2 в інших населених пунктах); надавати споживачу інформацію щодо можливостей роздільного збирання, повторного використання, перероблення та утилізації відходів упаковки.

Але при цьому будуть також обов’язки споживачів товарів в упаковці: здійснювати попереднє сортування відходів упаковки; попереднє очищення та оброблення відходів упаковки; позбуватись відходів упаковки у санкціонованих місцях та пунктах приймання/збирання.

Моніторинг та контроль

Управління упаковкою здійснюватиме Держекоінспекція – відповідатиме за розміщення упаковки на ринку, Держпродспоживслужба – за склад упаковки та маркування.

Управління відходами упаковки здійснюватиме Держекоінспекція.

При цьому штраф за порушення законодавства щодо управління упаковкою та її відходами – до 10% від обороту.

Так схематично виглядатиме уся система

Українці готові сортувати сміття

Засновник проекту і керівник громадської організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська розповіла про власне дослідження – наскільки українці готові сортувати сміття. Результати цього дослідження такі: організація роздільного сортування сміття – збиткова. Тому вона досі "не прижилася" в Україні. Необхідна зрозуміла економічна система для сортування сміття, і економічні стимули, як для бізнесу, так і для споживачів, в тому числі – упаковки.

Але другий висновок – українці готові сортувати сміття.

У нас величезна кількість людей, які приїжджають на єдину маленьку станцію сортування сміття з усіх куточків Києва і навіть з передмістя. Сьогодні приходять по 100 людей на день і півтонна автівка завантажена чистою ущільненою вторсировиною. Наш проект, тільки одна станція сортування, може збирати до 20 тонн відходів на місяць – папір, пластик, метал, скло. Якби такі пункти були в кожному районі – уявіть, скільки б ми могли врятувати цінних роздільних відходів від смітників,
– поділилася досвідом Аратовська.

Третій висновок еко-активістів – вторсировина в Україні в дефіциті. Її дуже потребують компанії, які переробляють вторсировину, їх чимало, але вони працюють в умовах дефіциту і навіть змушені імпортувати вторсировину, через що зростає вартість їхнього товару в середині країни. Наприклад, це папір, якого виготовляється на 55 мільйонів доларів щороку. Так само – скло і деякі види полімерів.

Читайте також: Україна закопує гроші на звалищах

У підсумку, констатувала Аратовська – усім учасникам сфери управління відходами, в тому числі – упаковки, не вистачає єдиних зрозумілих правил гри. Натомість ініціатори нового "сміттєвого" законодавства налаштовані оптимістично – якраз ці ініціативи і зможуть виправити ситуацію.

Звичайно, ще потрібно виконати величезну роботу – проголосувати закони, розробити підзаконні акти, залучити до процесу регіони, бізнес, споживачів, всіх про все проінформувати, – словом побудувати систему в реальності, а не на папері. Але сам факт, що за справу взялися – позитивний сигнал.