Неонацистський тероризм оживає в Німеччині

24 лютого 2020, 15:00

Протягом останніх років в Німеччині, щойно з'являється інформація про якийсь теракт, стрілянину, вибухи – одразу автоматично більшість людей думають, що це черговий напад ісламістів.

Німецьке суспільство знервоване та наполохане. Але все частіш виявляється, що черговими терористами, нападниками стають власні, "домашнього виробництва", німецькі бундесбюргери – неонацисти.

До речі: "Побачиш – убий": за графіті з Путіним у Росії 2 хлопців звинуватили в тероризмі

Порівняно невелике місто Ганау, розташоване поблизу Франкфурта-на-Майні, стало сценою масового вбивства: озброєний терорист увірвався у два шіша бари й застрелив дев'ятьох людей, ще чотирьох поранив, після чого вбив свою мати та сам себе. Коли з'явилися перші повідомлення про цей напад – одразу було висловлене припущення, що це – наслідок бандитських "розборок" між ліванськими та курдськими злочинними кланами за контроль над цими самими шіша барами, які часто густо стають центрами розповсюдження наркотиків.

Невідомо, чи були обидва шіша бари, які стали сценою цього нападу, наркопритонами, але стріляв там не курд, не араб і взагалі не іноземець. Стріляв німець. Такий собі молодий хлопець на ім'я Тобіас Р., який досі ще жодного разу не потрапив у вічі поліції, не мав приводів, навіть правил дорожнього руху не порушував. Напередодні свого "виступу" він записав відео, в якому чітко пояснив, чому зібрався вбивати: він ненавидить "чорномазих" і зібрався боротися проти "світового єврейства". Як до цього туляться шиша-бари та ще і його власна матуся – незрозуміло.

Міністр внутрішніх справ німецької федеральної землі Ґессен Петер Бойт каже, що в поліції нема даних, чи контактував загиблий із так званою "правою сценою". Чи були в нього однодумці, чи є послідовники. Зрозуміло єдине: правий, "коричневий" терор піднімає в ФРН голову. Федеральне кримінальне управління (BKA) наразі привласнило 60 особам з числа неонацистів статус "небезпечних терористів" – тобто, таких, хто готовий будь-якої миті перейти від нацистських гасел до нацистських терактів і вбивати людей. Таким чином, з 2012 року кількість таких осіб у Німеччині збільшилася в п'ять разів – підкреслює речник BKA.

Від слів – до справи

Наскільки великою є потенційна небезпека правоекстремістського терору в Німеччині, можна уявити собі на прикладі однієї цифри з останньої щорічної доповіді Федерального управління захисту Конституції (Bundesverfassungsschutz): 12.700 неонацистів вважаються офіційно "орієнтованими на насильство". Частіше, ніж коли-небудь, вони підтримують між собою контакти через Інтернет. Віртуальний простір виконує роль бензину, пролитого в багаття: терористичні угрупування формуються саме тут, після чого "розвіртуалізуються" та починають планувати свої напади "в реалі". Так було, зокрема, з терористом, який в жовтні 2019 року напав на відвідувачів синагоги в місті Галлє (федеральна земля Саксонія-Анхальт).

В німецьких служб безпеки зазвичай є два основних питання, на які їм доводиться шукати відповіді протягом розслідувань проти політичних та релігійних екстремістів. Перше – хто з них перейшов межу від насильницьких фантазій до реального насильства? Друге, хіба не важливіше – хто ховається за їх спинами, хто смикає за мотузочки? Саме цим, зокрема, змушені перейматися фахівці центральної комісії з питань кіберкриміналітету федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія (ZAC NRW). З початку 2018 року вона розбирала близько 1000 справ, які так чи інакше порушувались через правоекстремістську діяльність, причому половина з них "тягла" за собою кримінальне слідство. Фахівці комісії зазначають, що "витягти злочинців з анонімності" вдається лише зрідка.

Рекомендуємо: Терористи обрали нового лідера "Ісламської держави"

Полювання на терористичні угрупування

Тим часом, випадки правоекстремістської терористичної діяльності в Німеччині частішають. Лише позаминулого тижня німецька поліція викрила чергову неонацистську терористичну групу, яка діяла на території одразу шести федеральних земель, містила 13 членів: четверо звинувачених в тероризмі та восьмеро звинувачених в допомозі терористам були заарештовані. Федеральна Генпрокуратура вважає, що вони "намагалися розв'язати громадянську війну" та готувала теракти проти цілої низки німецьких політиків, а також проти таборів для біженців та мусульман, які живуть в Німеччині.

На перший погляд, можна сказати, що поліція, спецслужби та прокуратура спрацювали дуже чітко й вчасно, але насправді – робота слідчих з цими арештами, по суті, лише почалася: тепер їм треба довести все те, в чому вони звинуватили заарештованих. А це зазвичай – дуже й дуже важко. Наскільки демонструє інший показовий випадок із військовим німецького Бундесвера, оберлейтенантом Франко А, якого в 2017 році заарештували за підготовку теракту. Сім місяців він просидів у слідчій тюрмі: окрім усього іншого, йшлося про підготовку низки нападів на відомих політиків, серед яких – нинішній міністр закордонних справ ФРН Ґайко Маас та віцепрезидент Бундестага Клаудіа Ротт.

Попри те, що звинувачений доведеним чином незаконно зберігав у себе автоматичну зброю та вибухівку, а також на те, що імена його жертв стали відомими поліції – суд у Франкфурті-на-Майні відмовився починати проти нього провадження. Причина: "недостатньо обґрунтована підозра". Суд підтвердив, що звинувачений має "націоналістичні та антисемітські переконання", але водночас вирішив, що "ймовірно, звинувачуваний ще не остаточно вирішив провести інкриміновані теракти". Генпрокуратурі довелося подавати окремий протест, аби судовий процес проти терориста бодай розпочався – й досі невідомо, коли саме він розпочнеться.

Однак, німецькі законодавці принаймні намагаються ухвалити жорсткіші закони проти так званої "злочинності на підставі ненависті". Під час наступної парламентської сесії буде розглянуто законопроєкт про жорсткіші покарання за погрози в інтернеті – перш за все, за погрози вбивством та зґвалтуванням. Такі погрози можуть "принести" своїм авторам до трьох років тюрми – досі це був максимум рік. Окрім того, автори законопроєкту передбачають жорсткіші покарання за дифамацію та розпалювання ворожнечі в інтернеті – до п'яти років.

Цей законопроєкт є своєрідною реакцією на посилення погроз в інтернеті та загрозі німецьким політикам. Відомий діяч Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Вальтер Любке цілий рік отримував такі погрози через мережу, допоки в червні 2019 року його не застрелив перед його власним домом терорист-праворадикал.

Читайте також: Європа може залишитися на самоті