Неймовірна історія життя: як 14-річна підпільниця УПА врятувала десятки життів

У 1944 році Марія Гаврилів стала медсестрою. Кілька місяців 14-річна дівчина разом із повстанцями переховується в лісі та вчиться бандажувати, лікувати та надавати першу медичну допомогу. Саме в той період вона відрікається від свого справжнього імені та стає "Іркою".

Пізніше, коли радянська влада розпочала боротьбу із націоналістами та повстанцями, почались масові зради та облави. Жінка розповіла, що часто доводилось ночувати на дереві та всілякими способами рятуватись від НКВС, які масово розстрілювали тих, хто був не згоден із радянським режимом.

З лісу Марія Гаврилів втекла у 1946 році, коли переховуватись там було вже неможливо через постійні облави.

Криївка

"Ірка" повернулась до свого рідного села та за два кроки від рідної оселі самотужки влаштувала криївку. Там вона рік лікувала поранених та рятувала життя.

Однак підпільна криївка проіснувала недовго. Одного разу до дівчини привели чоловіка, який видавав себе за пораненого. Прониклива медсестра одразу відчула небезпеку та швидко покинула сховище. Так вона врятувала своє життя та життя ще двох партизанів, адже поранений виявився зрадником, який працював на НКВ

Однак на цьому Марія Гаврилів не зпинилась. Вона продовжує переховуватись та лікувати поранених.

Читайте також: Інший Майдан: як Революція гідності змінила українську діаспору в Австрії

Кохання та зрада

В той період жінка зустріла свого коханого. Його звали Петро – 18-річний повстанець, який як і вона покинув усе та пішов боротись за Україну. Згодом закохана пара одружилась. Однак саме кохання завело їх у пастку. У їхній перший Великдень у двері постукала біда.

Спочатку арештували Марію за аферу, яку вони провернули два тижні до затримання. Петро вкрав зброю, а Марія передала її повстанцям. Дівчину із двома важкими сумками із зброєю та набоями зустріла на вокзалі рідна тітка. Саме вона і здала дівчину.

Арешт та тортури

8 травня 1948 року жінку заарештували. Чоловіку вдалось втекти, а її посадили до найстрашнішої тюрми на Лонцького. Марія допитували раз на день, влаштовували провокації та навіть запрошували на допит тітку дівчини. Між допитами підпільницю жорстоко катували.

Після 3 місяців знущань дівчина почула вирок – 10 років таборів без права на помилування та без права на листування.

Пізніше заарештували і Петра, який намагався передати Марії продукти та одяг.

Читайте також: Як тренують елітний підрозділ української Нацгвардії

Свобода

Коли вони обоє повернулись додому, жити стало не легше. Через клеймо "неблаговірних" вони не могли знайти роботу. Возили на продаж масло, яйця та молоко. А Марія робила самостійно одяг, який вони також продавали. Так і виживали.

Подружжя все ж дочекалось того моменту, коли Україну стала незалежною. Тоді, у 1991 році, подружжя навіть не підозрювало, що через 24 роки до країни знову прийде війна. Однак жінка переконує, що зараз би теж пішла на війну, навіть не роздумуючи.