Кадрові зміни не зупинять війну: військовий розкрив, які виклики чекають на нове командування
Президент Володимир Зеленський проводить зустрічі з військовими командирами, а в інформаційному просторі обговорюють можливі кадрові рішення у керівництві війська. Водночас бойові дії тривають, і командуванню потрібно планувати подальші кроки з урахуванням різних сценаріїв розвитку війни восени та взимку.
Військовослужбовець ЗСУ та військовий аналітик Олександр Мусієнко в ефірі 24 Каналу пояснив, які питання має врахувати президент перед можливими перестановками. Він також розповів, над якими завданнями доведеться працювати військовому керівництву незалежно від ухвалених кадрових рішень.
Стратегія війни для нового командування
Майбутньому військовому керівництву доведеться планувати подальші дії одразу за кількома сценаріями. До другої половини осені Україна може посилити тиск на Кремль і змусити Росію перейти до реальних переговорів про припинення вогню, однак війна також може продовжитися взимку. Кожен із цих варіантів потребуватиме інших рішень, ресурсів і підготовки війська.
Може бути сценарій, що нам вдасться до другої половини осені дотиснути Путіна, щоб Росія була готова до реальних переговорів і щонайменше припинення вогню. Але цього може не статися, і війна перейде в зимову кампанію,
– пояснив Мусієнко.
Одним із головних завдань стане поєднання технологічного розвитку з потребами фронту. Українські підрозділи вже широко застосовують дрони й наземні роботизовані комплекси, а передовий досвід роботизації показують, зокрема, у Третьому армійському корпусі. Водночас повністю відмовитися від піхоти поки неможливо, тому нові технології мають зменшити навантаження на людей і ризики під час виконання найнебезпечніших завдань.
Треба використати технологічний прогрес на користь Сил оборони України, щоб захистити піхотинця, зменшити його застосування, особливо під час ротацій, утримати фронт і завдавати ворогу максимальних втрат,
– наголосив військовий аналітик.
Командуванню потрібно одночасно не допустити прориву оборони, стримувати російське просування та не давати ворогу виснажувати українські підрозділи. Ці завдання доведеться виконувати незалежно від того, чи відбудуться кадрові перестановки найближчим часом.
Ракети та удари по Росії
Другим напрямком має стати посилення ударів по військових об'єктах у Росії та продовження морської блокади. Цю роботу потрібно поєднати з рішеннями щодо мобілізації, адже уникнути цього питання під час війни неможливо. Воно залишається складним для суспільства, однак без достатньої кількості людей, техніки та засобів ураження реалізувати нову стратегію не вдасться.
Це чутливе питання для суспільства, але його не можна уникнути, доки триває війна. Не можна від цієї теми сховатися,
– наголосив Мусієнко.
Україна має менше ресурсів, ніж Росія, тому часто змушена діяти асиметрично та завдавати противнику більших втрат меншими силами. Однак у далекобійних ударах потрібно спочатку досягти хоча б наближеної рівності в засобах ураження. Йдеться про власні ракети, зокрема балістичні, які дозволять системно бити по російських аеродромах, військових об'єктах і підприємствах оборонної промисловості.
Мені хотілося б симетричності хоча б в ударах по ворожих об'єктах. Для цього нам потрібні ракети. Незалежно від того, хто буде головнокомандувачем, начальником Генштабу чи міністром оборони, кожен підтвердить, що це зараз одне з найважливіших завдань,
– пояснив військовий аналітик.
Безпілотники вже добре показали себе під час атак на російські нафтопереробні заводи, особливо на установки переробки нафти. Для ураження інших захищених і віддалених цілей потрібні потужніші засоби, які Україна зможе запускати з наземних установок. Отримавши достатню кількість різних типів ракет, Сили оборони України зможуть використовувати їх асиметрично та нав'язувати Росії власні умови, попри різницю в території, населенні й ресурсах.
Головні завдання на фронті
Незалежно від кадрових рішень, новому військовому керівництву доведеться працювати в умовах важких боїв одразу на кількох напрямках. Росіяни тиснуть поблизу Костянтинівки, на Покровському, Олександрівському, Гуляйпільському та Куп'янському напрямках, а також не відмовляються від спроб просунутися на Харківщині й Сумщині під виглядом створення так званої буферної зони.
Завдань насправді багато. Є над чим працювати, щоб посилюватися та змінювати наші підходи,
– наголосив Мусієнко.
Одним із ключових напрямків залишається технологічна трансформація війська. Дрони вже виконують значну частину завдань на полі бою та допомагають зменшувати ризики для піхоти, але їхнє використання потрібно ще краще поєднати з обороною, ударами по ворогу та діями інших підрозділів.
Дрони йдуть попереду. Мені здається, що зараз це вже аксіома для всіх,
– сказав військовий аналітик.
Обговорення можливих призначень не повинне відволікати від бойових завдань, адже російська армія не змінила своїх планів і продовжує наступальні дії. Війську потрібно зберігати керованість, не допустити проривів і зосередитися на тому, як зірвати задуми противника та реалізувати власну стратегію.
Мусієнко оцінив можливі перестановки у ЗСУ: дивіться відео