Новітнє кріпацтво: як влада стримує українців від закордонних заробітків
Українці гостро відреагували на рішення влади не пускати заробітчан за кордон, і назвали це новітнім кріпацтвом. В уряді відзначили, що насамперед піклуються про здоров'я та безпеку громадян у часи пандемії COVID-19. Втім люди турбуються про те, як наповнити власний гаманець на тлі скорочення робочих місць в Україні.
Детальніше про трудову міграцію у розпал коронавірус, та яку роль відіграє держава – читайте в матеріалі 24 каналу.
Читайте також Скільки грошей заробітчани перекажуть в Україну у 2020 році: прогноз НБУ
Кілька десятків людей були змушені провести в аеропорту "Бориспіль" 9 годин, перш ніж Державіаслужба дала дозвіл МАУ летіти до Лондона. В українській владі затримку пояснили прагненням убезпечити громадян від зараження COVID-19. Адже під час перельоту є ризик інфікування.
Натомість українці вважають, що намагання влади у такий спосіб зупинити відтік робочих рук – це новітнє покріпачення.
"Це обмеження наших прав і свобод. Конституція не забороняє нам вилітати за межі нашої країни з метою заробітку", – розповіла заробітчанка Наталя.
На тлі невдоволення влада пішла на поступки. Відповідальним за вирішення питання з трудовими мігрантами призначили віцепрем'єра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка. Чиновник пообіцяв, що перепон для заробітчан не створюватимуть, однак лише за певних умов.
Ми бачимо це таким чином: за можливості ми очікуємо централізоване звернення урядів тих країн, які зацікавлені в наших робітниках. Ми очікуємо також гарантованого офіційного працевлаштування не менше, ніж на 3 місяці,
– пояснив Вадим Пристайко.
Уряд очікує, що українці проходитимуть обсервацію після прибуття до країни працевлаштування, а також після повернення на Батьківщину. Крім того, в Кабміні сподіваються, що українським заробітчанам гарантуватимуть належне соціальне та медичне страхування та гідну заробітну плату.
Всі ці умови українським сезонним робітникам вже забезпечили у Фінляндії.
Одна з важливих особливостей нашого бізнесу – це те, що на фермах діє принцип рівноправ'я. Тобто працівники з Фінляндії і України працюють пліч-о-пліч та отримують однакову зарплатню,
– відзначив директор розвитку бізнесу агросоціації МКТ Марко Макі-Хакало.
У Фінляндії українські сільгосппрацівники можуть заробити до 9 євро за годину. В Україні про такі суми можна лише мріяти. Але цьогоріч виїхати на заробітки на фінські ферми змогли лише 200 працівників, а потреба становить – щонайменше 1000 українців. Наразі в уряді розглядають звернення колег щодо надання дозволу на рейс з Києва до Гельсінкі.
На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, дії уряду зі штучного обмеження виїзду українських громадян за кордон серйозно підривають насамперед довіру до влади.
Це негативно впливає на імідж України. Дозвіл виїхати українцям до європейських країн допомогти зібрати врожай продемонстрував би добру волю і прагнення України бути надійним партнером ЄС.
Позиція української влади, що ми нікого не будемо випускати, а потім таки будемо випускати за контрактами, вона, чесно кажучи, віддає подвійними стандартами,
– наголосив Євген Магда.
Трудові мігранти були найбільшими інвесторами України. У 2019 році вони переказали додому понад 12 мільярдів доларів. На тлі пандемії COVID-19 і рецесії світової економіки цього року ці інвестиції зменшаться.
