Угорщина схвалює створення нового закону про нацменшини в Україні, але є зауваження

29 липня 2020, 19:35
Читать новость на русском

Угорщина схвалює розробку нового закону про національні меншини в Україні. Однак, на думку посла Угорщини в Україні, створення приватних шкіл для представників нацменшин – це спроба України позбутися відповідальності за своїх громадян і платників податків.

Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто у розмові з представниками агентства "Інтерфакс-Україна" підтримав ідею захисту національних меншин у сфері української освіти.

Зверніть увагу Угорщина підтримує санкції проти Росії, але їхню доцільність варто обговорювати

Новий закон – найкраща альтернатива

Друга річ, яку згадав пан Боднар (заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, – 24 канал), це розробка нового закону. Ми абсолютно підтримуємо це. Я повинен нагадати вам, що дуже суперечливий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" містить серйозне блокування, яке було "пересаджено" із закону про освіту, його знаменита сьома стаття, в якій йдеться про меншини,
– заявив Ійдярто.

Про яку заяву Боднара йдеться?

Суспільний резонанс викликали слова Василя Бондара, який заявив, що українське законодавство мусить забезпечити права національних меншин у сфері освіти відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

"Забезпечення прав національних меншин у сфері освіти можна здійснювати в контексті приватних шкіл, а також вдосконалення українського законодавства в рамках реалізації однієї з рекомендацій Венеціанської комісії, а саме розробки нового закону про національні меншини".

Що передбачає закон про функціонування української мови?

Згідно із законом, кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Заради дотримання цієї умови, держава зобов'язується забезпечити курси української мови для дорослих і забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої можливості.

У свою чергу угорська влада заявила, що Угорщина буде дотримуватися вето на засідання комісії Україна-НАТО, оскільки вважає за необхідне забезпечити захист національної меншини угорців на території України.


Що передбачає закон про українську мову як державну / Інфографіка 24 каналу

"Думка нацменшин мусить бути врахована"

На думку Ійдярто, українській стороні перед прийняттям закону необхідно консультуватися з представниками меншин, а також міжнародною організацією (ймовірно, Венецііанською комісією). У такому випадку можна буде розраховувати на підтримку Угорщини.

"Ні" приватним школам для нацменшин

Іштван Ійдярто гостро розкритикував ідею української влади реформувати школи для нацменшин у приватні навчальні заклади.

"Ми говоримо про 72 навчальних заклади, які відвідує угорська нацменшина. Кожен з них має бути приватним? Це означає, що Українська держава хоче позбутися відповідальності і перевести їх на приватну систему. Чому? Хіба угорці в Україні більше не є платниками податків, і для меншин має бути приватна освіта, приватна охорона здоров'я, приватні пенсії, все приватне?" – пояснив Ійдярто.

Три негативні для угорців реформи

Іштван Ійдярто також заявив, що в Україні на сьогодні є три вкрай негативні для Угорщини реформи: це реформа освіти, використання мови та адміністративна реформа. Дипломат підтвердив, що доки Україна не зробить крок назустріч, Угорщина продовжить ветувати засідання комісії Україна-НАТО.

"Зрозуміло, Угорщина не рада цьому вето комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Але поки ми не побачимо якогось прогресу з української сторони, ми повинні зберігати його", – зауважив Ійдярто.

На думку дипломата, ключовим завданням Угорщини було подати серйозний сигнал, що в Україні зараз щось не так із правами меншин. На думку угорської влади, українській стороні необхідно повернутися до політики, яка провадилася до прийняття законів про освіту та мову. Це стане ключовим рішенням задля покращення Україно-Угорських стосунків, а також дозволить провести комісію Україна-НАТО.