Як було раніше
У лютому 2018 року Конституційний суд скасував так званий мовний закон "Ківалова-Колесніченка".
Читайте також: Як у різних країнах борються з іншомовною лексикою: цікаві приклади
Згідно з ним чиновники мали право спілкуватись й навіть вести документацію російською, якщо третина населення регіону російськомовна. Українці масово протестували проти ухвалення цього закону ще у 2012 році. А до того часу взагалі діяв закон, який ухвалювали ще в УРСР.
Що пропонують змінити
Тепер українські депутати мають розглянути 2,5 тисячі правок до законопроекту. Сам документ впроваджує використання української мови в публічні сфери життя. Наприклад, нею мають послуговуватись всі державні службовці, а за невиконання закону їх штрафуватимуть.
"МОВА" – одне з передвиборчих гасел Петра Порошенка
Перед прийняттям на роботу чиновники мають скласти тест на знання. Для тих, хто не знає мову на достатньому рівні, держава організовуватиме спеціальні навчання. Крім цього, звертатися українською до відвідувачів мають й у закладах харчування та магазинах.
Якщо клієнт спілкується українською, його мають обслуговувати українською. Якщо звертається російською, то немає проблеми, щоб обслужити його російською. Те саме з англійською чи німецькою, якщо персонал ними володіє,
– зазначив мовний активіст Максим Кобєлєв.
Водночас в законопроекті передбачили механізми контролю, аби нововведення виконували. Якщо мовні права порушують, можна буде звернутись до мовного уповноваженого або держпродспоживслужби. За систематичне порушення заклади теж штрафуватимуть.
"Опоблоківці" переконані, що мовний закон суперечить Конституції України
А от кримінальну відповідальність за невиконання скасували, аби нівелювати чутки, які поширюють проросійські політики. З тієї ж причини ще в першому читанні скасували й пункт про "мовних інспекторів". А тих, хто спробує запровадити у державі багатомовність, можуть потрапити за ґрати на термін до десяти років.
Розробники законопроекту наголосили, що сферу побутового спілкування людей законопроект не зачіпатиме, а також в країні й надалі діятимуть закони про мови нацменшин.