В Україні продовжує діяти воєнний стан, який оголошується на 90 днів та продовжується. Черговий період завершується 13 травня 2024 року і буде обов'язково пролонгований парламентом, оскільки до закінчення війни ще дуже далеко.

Травень 2024 року стане особливим місяцем, адже 18 травня мають набути чинності зміни, передбачені новим законом про мобілізацію. Отже, у військовозобов'язаних залишається лише кілька днів, щоб мобілізуватись до лав Сил оборони за старими правилами. Як відбуватиметься мобілізація в травні – читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Відтепер місцева влада мусить вести облік військовозобов’язаних: які ще функції передбачені

Оскільки президент Зеленський ще на початку квітня 2024 року підписав закон про зниження призовного віку, тепер мобілізують не з 27 років, а з 25. При цьому верхня вікова межа – в 60 років – залишається сталою.

  • Підставою для мобілізації у травні 2024 року так само є повістка. Після вручення повістки необхідно обов'язково прибути до ТЦК і СП. Там необхідно надати військовим чиновникам власні персональні дані.
  • Повістка вручається особисто військовозобов'язаному, а той повинен поставити підпис про її отримання. У разі відмови складається акт про відмову від отримання повістки.

Військовозобов'язаний має право надати ВЛК документи щодо хронічних захворювань або таких, що негативно впливають на поточний стан здоров’я.

Постанови ВЛК мають обмежений термін дії (6 – 12 місяців), при цьому на ВЛК можуть відправляти повторно за рішенням керівника ТЦК і СП.

Якщо ВЛК визначає особу придатною до служби, її можуть мобілізувати, для цього вручається особисто в руки мобілізаційне розпорядження із необхідними реквізитами.

"Дистанційні" варіанти не передбачені законом. На підставі мобілізаційного розпорядження мобілізованих відправляють до навчальних центрів, де вони проходять підготовку (триває 1 – 3 місяці), а потім вже до військових частин та підрозділів. Допускати мобілізованих без військового досвіду на передову заборонено.

Хто підлягає загальній мобілізації у травні 2024 року в обов'язковому порядку:

  • чоловіки у віці від 18 до 60 років, які придатні за станом здоров'я, якщо вони мають військовий досвід;
  • чоловіки у віці 25 – 60 років, які придатні за станом здоров'я, якщо вони не мають досвіду військової служби;
  • чоловіки у віці від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними на підставі рішень ВЛК.

Хто може бути добровільно мобілізований у травні 2024 року:

  • призовники віком 18 – 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;
  • люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання.
  • жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров'я.

З 18 травня 2024 року вступають у дію нові правила, які передбачають суттєві зміни у процесі мобілізації. Зокрема, скасовується строкова служба. Замість неї чоловіки 18 – 25 років мають пройти базову військову підготовку, для жінок є добровільною.

Усі чоловіки до 25 років зможуть один раз обрати рік служби до досягнення ними 24-річного віку. Строк служби в мирний час – до 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців. Вона розпочинається з 1 вересня 2025 року.

До теми Як зміняться правила перетину кордону для чоловіків мобілізаційного віку у травні

Взагалі після законодавчих змін роботи в лікарів вочевидь стане більше. За результатами ВЛК буде визначено, чи придатні колишні "обмежено придатні" до військової служби, якщо так – вони отримують вердикт, в яких родах військ можуть служити та які завдання виконувати.

Варто розуміти, що Силам оборони потрібні не лише штурмовики та морпіхи, в армії є чимало інших професій та спеціальностей – саме їх заповнять ті, хто раніше мав юридично закріплені обмеження й у такий спосіб долучаться до захисту країни.

Усі колишні "обмежено придатні" мають пройти повторний ВЛК протягом 9 місяців (старт відліку – з 18 травня 2024 року).

За підсумками огляду їх мають розділити на 4 категорії.

Які це категорії:

  • повністю придатні;
  • придатні до служби у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ), ТЦК і СП, частинах забезпечення, установах, організаціях, але непридатні до служби в ДШВ, морській піхоті, ССО, підрозділах спецпризначення, плаваючому складі тощо;
  • придатні за окремими спеціальностями (наприклад, кандидати на вступ до ВВНЗ);
  • придатні для виконання специфічних завдань.

До того ж нормативно-правової бази цього процесу ще немає (очікується, що вона буде впроваджена у наступні 3 місяці).

Мобілізація жінок в Україні не проводиться, навіть тих, які перебувають на військовому обліку. Проте українські жінки можуть добровільно вступити до лав Сил оборони.

Цим правом скористались вже тисячі жінок й вони нині несуть бойову вахту на всіх фронтах, мають різні спеціальності та виконують різноманітні бойові завдання.

Уточнення даних

Ще одним важливим наслідком ухвалення нової нормативної бази щодо мобілізації стало бажання держави нарешті навести лад у справі обліку військовозобов'язаних.

Відтепер особи, які стоять на військовому обліку, та особи, які підлягають взяттю на нього, тобто чоловіки віком від 18 до 60 років, протягом 60 днів з дня оголошення мобілізації мають уточнити особисті дані. Ба більше, обов’язок за оновлення та актуалізацію даних покладається на чоловіків призовного віку, тобто вони повинні самостійно оновити дані, а не очікувати повістку.

Які це дані

  • адреса проживання;
  • номери телефонів;
  • адреса електронної пошти;
  • інші персональні дані.

Де можна уточнити особисті дані

Чоловіки, які перебувають в Україні, можуть уточнити свої дані в:

  • ТЦК і СП;
  • центрі надання адміністративних послуг;
  • через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.

Військовозобов'язані, які перебувають за кордоном, можуть уточнити свої дані:

  • через офіційну електронну адресу або офіційний номер телефону ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку;
  • через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, якщо створили такий.

На українців, які нині перебувають за кордоном, 23 квітня чекав сюрприз. Консульства та ДП "Документ", які опікувалися видачею паспортів та інших документів, тимчасово призупинили це робити до 18 травня (тобто вступу в дію закону про мобілізацію).

  • Офіційне роз'яснення МЗС каже, що чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та потрапити на прийом до консульства.
  • При цьому механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення.

Важливо розуміти, що силою ніхто повертати українців для проходження військової служби в Україні ніхто не збирається. Хоча про можливість такого варіанту вже заявив, наприклад, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Та це не більше, ніж популізм, адже не існує механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн ані в українському законодавстві, ані в законодавстві країн ЄС.

Поки триватиме мобілізація, громадяни віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного.

При врученні повістки чоловік має право вимагати від представників ТЦК та СП назвати їхні прізвища та по-батькові, посаду, пред’явити службові посвідчення, а ті відповідно зобовʼязані це зробити. У повістці обовʼязково мають бути прописані мета виклику, місце, день і час явки військовозобовʼязаного до ТЦК.

До ТЦК та СП за повісткою можна не прибути лише з поважних причин (смерть близького родича, стихійне лихо, хвороба, умови війни — скажімо, ракетний обстріл). Цьому має бути документальне свідчення. Упродовж 3 діб з дня, коли ви мали прибути в ТЦК та СП (і не прибули), треба прийти та пояснити причину відсутності, а протягом 7 днів прибути до ТЦК та СП з ціллю, що вказана в повістці.

В іншому випадку ТЦК та СП звертається до поліції з проханням доставити потенційного ухилянта. Є більш лагідний варіант – рекомендований лист з проханням прийти самостійно. Днем вручення вимоги вважається час, коли підписали отримання листа або відмову від його отримання. Якщо ж протягом 10 днів після вручення вимоги людина не прийшла, тоді ТЦК та СП (упродовж 30 днів) може звертатися до суду з проханням обмежити призовника у праві керування транспортним засобом. Далі суд упродовж 5 днів має вирішити питання, чи відкривати провадження, а далі (знову впродовж 30 днів) ухвалити рішення по справі. Рішення можуть ухвалити без присутності призовника.

При цьому на ТЦК та СП покладається завдання довести суду, що призовнику була законно та правильно вручена повістка, він не прийшов, а поліція не змогла доставити його в ТЦК та СП. Обмеження накладаються до моменту прибуття в ТЦК та СП. Апеляцію можна подати протягом 15 днів з дня ухвали.

Виходячи з цього, можна прогнозувати, що гарячі дні з 18 травня 2024 року розпочнуться не лише в лікарів на ВЛК, але й у суддей та поліції.

Право на відстрочку мають

  • заброньовані чоловіки,

  • люди з інвалідністю та непридатні до військової служби за висновком ВЛК на 6 – 12 місяців;

  • особи, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів;

  • особи, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли людина самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

  • особи, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

  • особи, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;

  • особи, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;

  • усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

  • зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матірʼю (батьком чи матірʼю дружини (чоловіка), що потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії і не має інших працездатних членів сімʼї, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд;

  • опікуни недієздатних;

  • особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

  • особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

  • особи, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших людей, які не є військовозобовʼязаними та за законом зобовʼязані їх утримувати;

  • особи, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

  • керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

  • народні депутати, судді, уповноважені з прав людини, голова та інші членч Рахункової палати, працівники органів військового управління (Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, й експерти установ експертної служби МВС), державні службовці з визначеного законом переліку.

  • здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами — на вищому рівні, ніж раніше (і аспіранти);
  • наукові та науково-педагогічні працівники закладів освіти за основним місцем роботи на 0,75 ставки;
  • особи, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО або широкомасштабної війни;
  • члени сімей Героїв Небесної сотні;
  • працівників підприємств, які залучалися до забезпечення АТО та загинули або померли під час АТО;
  • звільнені з полону.