Колишній міністр туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв зазначив, що тоді про так званий референдум ще нічого не було зрозмуло. За його словами, деякі люди навіть вважали, що мета – розширити повноваження АР Крим, але без розмови про вихід зі складу України.

До теми Крим повернемо, не виключено, що військовим шляхом, – режисерка Джикаєва

Наразі Олександру Лієву в'їзд до півострова заборонений, він перебуває в "чорному списку" окупаційної влади. Колишній міністр туризму Криму розповів, що коли почалися розмови про референдум щодо незалежності півострова – не одразу збагнув, кому вони вигідні та навіть підтримував цю ідею.

Проукраїнські активісти чекали допомоги

Проте режисерка Галина Джикаєва – активна учасниця спротиву на півострові. Щойно туди зайшли російській військові, вона разом із землячками організувала рух "Жінки Криму – за мир".

Загалом, тоді вони провели 4 мирні виступи. Джикаєва пригадала, що вже тоді розуміла – Київ навряд чи чимось зможе допомогти кримчанам.

Люди, які не дуже розуміли, але дуже любили Україну і хотіли лишитись в її складі – до останнього вірили, плакали, молились, в розмовах, "все, нам допоможуть, так не може бути, ну не може такого бути, щоб нас кинули",
– пригадал театральна режисерка Джикаєва.

За її словами, тоді були великі сподівання на мирне і справедливе закінчення відповідних подій, але цього не відбулось.

Росія стягувала військових на кордоні з Україною

Тоді виконувачем обов'язків президента був Олександр Турчинов. Пригадуючи анексію семирічної давнини, він зазначив, що небезпека була не тільки в Криму, адже палав весь південний схід через операцію російських спецслужб "русская весна".

На кордоні з Україною Росія стягнула понад 200 тисяч військових. Водночас українська армія була практично небоєздатною.

Хочу підкреслити, що загроза, яку визнало військове керівництво тоді, була головна саме з півночі та сходу. У ті дні ми очікували наступ, вторгнення російських військ на Київському, Харківському і Донецькому стратегічних напрямках,
– розповів Турчинов.


Олександр Турчинов: "Україна очікувала наступ" / Фото 24 каналу

Чи є в України чіткий план деокупації

Експерти зазначили, що повноцінно говорити про повернення Криму до України можна буде, коли Кремль остаточно ослабне під санкціями. Крім того, спочатку Києву варто розробити чіткий план деокупації.

Зверніть увагу Головне завдання – повернути Крим, – заступниця Кулеби назвала стратегії "Кримської платформи"

Наразі в державі триває робота над "Кримською платформою" – це дипломатична ініціатива, яка має сприяти деокупації півострова. Її вже підтримали США, Франція та Британія.

Це може статись виключно за умов, якщо ми будемо діяти, ці дії лежать в площині дискурсу. Я абсолютно переконана, якщо ми як країна не будемо ініціювати подібні дії, ми не прийдемо до фінальної точки, а ми розуміємо, що наша головна мета – це деокупація,
– повідомила заступниця очільника МЗС Еміне Джапарова.


Еміне Джапарова: "Головна мета – це деокупація" / Фото МЗС України

Через 7 років після окупації Криму Росією перед українською державою постає ще одне питання: "Як звільнити від російських найманців ще й Донбас".

Експерти запевнили, що це 2 зовсім різних завдання і розв'язувати їх треба окремо. Однак, жодної цілісної і життєздатної концепції ні владні структури, ні громадські активісти досі не оприлюднили.