
П'ять років тому, в день, коли над академією ВМС України імені Нахімова у Севастополі окупанти підіймали російський прапор, більше десяти курсантів вийшли і заспівали гімн України.
А за кілька тижнів, на початку квітня, лише 103 курсанта-нахімовця переїхали до Одеси, де продовжили навчання у морській академії.
Читайте також: Як судна Росії попри заборону безкарно заходять до портів Криму
Спеціально для них відкрили факультет військово-морських сил. Нині Павло Гладченко, який п'ять років тому стояв в першому ряду, змужнів, став старшим лейтенантом і продовжує служити у військово-морських силах.
Павло Гладченко пригадує, що тоді тим, хто підтримував Україну, наказали залишитись в казармі, поки шикувались прибічники окупантів. Курсанти спостерігали за заміною прапорів з вікна. Хтось запропонував вийти на сходи і заспівати гімн.
Командир роти зайшов до нас в казарму, де ми розмістилися, почав на нас кричати, мовляв, навіщо ми це зробили, зірвавали свято. Ми не зреагували ніяк, тому що розуміли, що він підтримує ворожу сторону
За п'ять років Павло одружився, родина виховує півторарічного сина. Старший лейтенант мріє показати родині український Крим.
Я обіцяв дружині, обіцяв сину, що ми повернемося в Севастополь, в Крим, я покажу те місце, яке стало історичним для мене і моїх побратимів
П'ять років тому поруч з Павлом свій протест окупантам висловлював і Богдан Небилиця. Свій 25-й день народження він зустрів у російському полоні.
Богдан Небилиця – командир артилерійського катера "Нікополь", якого захопили росіяни наприкінці листопада 2018 року.
"Богдан – дуже професійна людина, дуже гарний командир", – запевнив старший лейтенант, командир катера Павло Гладченко.
Олександр Красюк – теж один із сотні нахімовців, які залишилися вірними Україні.
Зараз він командир фрегату бойової частини штурманської фрегату "Гетьман Сагайдачний". На його думку, тоді більшість його однокурсників пристала на сторону окупантів, бо піддалася страху.
Тоді я був на другому курсі. Мої переконання були з першого курсу вірні, я їх притримувався і притримуюсь і зараз
Сьогодні Павло й Олександр не спілкуються з жодним, хто обрав інший шлях.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
