Страх проти свободи
Нас намагаються залякати – усю країну, кожного. Залякати так, щоб будь-яку здачу нашої землі ми сприймали як полегшення. Залякати, тому що за ці 8 років ми не зреклися ні Донбасу, ні Криму.
Важливо Я боюся, і мені не соромно, але я вірю в Україну
Тому сьогодні час усвідомити, що коли ми співаємо гімн з рукою на серці – ми з'єднуємо себе з Україною в одне ціле. Одне ціле з кожним із нас, із кожною частинкою, з Донбасом та Кримом. Слова мають значення, і ми готові відповідати за свої переконання.
Українська армія – це ті, хто першим прийняв на себе удар російських окупантів / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
Народження нації
Я зараз під Донецьком. Я чую війну. Але навколо мене ті, хто давно для себе все вирішив, вирішив чинити спротив, попри все. І як би не було страшно, ми маємо знати, що тут, у бліндажах та опорниках, ті, хто вирішив взяти на себе можливий перший удар. Ті, хто вірить у нашу підтримку та стійкість у тилу.
Зараз – один із найтемніших часів нашої історії. Але саме в такий час створюється нація. Бо коли очі не бачать все, нас веде спільна довіра. Сьогодні ми б'ємося, тому що обрали спільну долю.
Радимо Гаага – не для нього: яким буде кінець Путіна
Коли кожен з нас зробить те, на що здатен, багато що зміниться. Зміниться майбутнє і зміниться історія. Україна відбулась у боротьбі за свободу, Україна в боротьбі за свободу стане сильною. Україна переможе.