Місто Верден стало фортецею ще у 18 столітті. Французи заклали її як головний бастіон оборони на підступах до Парижа. Тому цей шлях був стратегічним для німецького війська.
Читайте також: Одна історія. Чому Аль Капоне вважають батьком організованої злочинності епохи Сухого закону
Начальник Генштабу генерал Еріх фон Фалькенгайн вирішив остаточно розбити французьку армію, яка за два роки війни втратила майже 2 мільйони людей. Тому він прийняв рішення вдарити у тому напрямку, який ворог захищатиме найзапеклішу дорогу на столицю.
Так звана Верденська операція почалася 21 лютого 1916 року. Спочатку німці провели 8-годинну артпідготовку, обстрілюючи позиції опонентів, а вже потім почали наступати правим берегом річки Маас.
Читайте також: Одна історія. Як виникло і стало легендарним піратство
Кожен епізод битви нагадував день бабака. Спочатку німецькі гармати змітали чергову позицію французів, а вже ближче до вечора піхотинці займали її. Після артилерійського обстрілу штурмові групи, озброєні гранатами, кулеметами та вогнеметами, атакували французькі траншеї та знищували бійців.
Верденська лінія оборони складалася з невеликих, проте добре укріплених фортів, які з'єднувалися між собою підземними ходами та комунікаціями. За перші 4 дні боїв французи втратили майже всі свої форти.
Історичне фото Верденської битви
У Парижі почалася паніка. Над містом нависла реальна загроза німецької окупації. Рятуючи ситуацію, командування французької армії кинуло до фортеці солідну підмогу. Єдиним шосе, яке пов'язувало Верден з Парижем, на 6 000 тисячах автомобілях щодня перекидалися французькі війська з інших ділянок фронту.
До 6 березня французи змогли зібрати під стінами фортеці 190 тисяч нових вояків. Крім того, вони транспортували туди більше 25 тисяч тонн військових вантажів.
Верденська битва
Пізніше, французи назвуть цей шлях "святою дорогою". Німці щодня обстрілювали його, проте генерал Філліп Петен дав наказ не припиняти артилерійський обстріл німецьких позицій, що змусило кайзерівські війська послабити атаки на "святу дорогу". Французи й далі могли отримувати підкріплення, проте продовжували зазнавати великих втрат.
Саме тоді прості солдати почали називати ці битви м’ясорубкою. Німці понад усе намагалися відкинути французів подалі, до стін Парижа, однак у другій половині березня російська армія розпочала Нарочанську операцію на Східному фронті. І хоч армія імператора Миколи ІІ втратити 78 тисяч солдатів і повністю провалила наступ, це послабило сили німецького війська.
Більше про життя Верденську битву – дивіться у програмі.