Промислова революція та лібералізація звичаїв кінця 19 століття дала початок імпресіонізму, фовізму, кубізму, сюрреалізму, абстракціонізму. Нова хвиля почалася з Франції, з Парижа. Саме сюди на початку 20 століття з’їжджаються за визнанням художники, які утворюють Паризьку школу: Жюль Паскен, Леопольд Готтліб, Марк Шагал, та інші. Їм було трохи за 20 і вони стали останніми представниками богеми. Серед них був і Амедео Модільяні, один з найвідоміших митців 20 століття, чиє життя пройшло в злиднях і стражданнях, але мистецька спадщина стала неоціненною.

Читайте також: Одна історія. За що Данте двічі засудили до спалення на вогнищі

Модільяні народився у 1884 році в італійському містечку Ліворно, неподалік Пізи. Він був четвертою і наймолодшою дитиною в сім’ї торговця вугіллям і деревом. Але в рік його народження батько збанкрутував. У віці 11 років Модільяні захворів на плеврит, а згодом на тиф, який в той час вважався невиліковним. Хлопець дивом одужав, але саме хвороба змінила його життя. В гарячці він марив шедеврами італійських майстрів і усвідомив своє призначення стати художником. Після одужання батьки дозволили Амедео кинути школу заради уроків живопису. Голодний і натхненний, він працював чи не цілодобово, малюючи до 150 ескізів на день.


"Рожева блуза"

Модільяні серйозно взявся за скульптуру. Афромотиви у вигляді видовжених облич відбилися і на картинах, написаних значно пізніше. У травні в кафе "Ротонда" Моді познайомився з поетесою Анною Ахматовою, яка приїхала до Парижа у весільну подорож. "Модільяні, художник і єврей" – так представився Амедео Ахматовій. Їхня зустріч була короткою, але справила на митця незабутнє враження. Всю зиму він писав своїй новій знайомій листи, а в кінці весни Ахматова приїхала до Амедео в Париж. Через 2 місяці поетеса повернулася додому, і більше вони ніколи не бачилися. Про його смерть вона дізнається з газети.

Читайте також: Одна історія. Чому блискавичний початок Арденнської операції закінчився для німців фіаско

Через проблеми зі здоров'ям Амедео звільнили від військової служби. Разом з паризькою художньою елітою він проводив час в кафе "Ротонда", де цілодобово лилися рікою спиртні напої і розмови про творчість. Воєнні роки збіглися з творчим підйомом Амедео. Можливо, через молоду журналістку Беатріс Гастінгс, з якою він познайомився в червні 1914 року. Їхній дворічний роман був дуже бурхливим і став причиною безлічі гучних скандалів. Амедео поступово віддалявся від скульптури і все частіше звертався до портретного живопису.

У цей час він написав понад 10 портретів Беатріс, а також своїх друзів, серед яких Пабло Пікассо, Дієго Рівера, Хаїм Сутін, Макс Жакоб і інші художники.Картини Модільяні подобалися друзям, але критики не вважали їх гідними будь-яких коментарів. Амедео все частіше напивався і безцільно блукав вулицями. Проте незважаючи ні на що продовжував з колишнім завзяттям писати нові полотна.

Згодом у Модільяні трапився короткий роман з Сімоною Тиру. Можливо, про їхні стосунки ніхто б сьогодні і не знав, якби дівчина не завагітніла. Вони розлучилися задовго до народження сина. Про нього Модільяні нічого не хотів чути: в той час він вже покохав іншу – Жанну Ебютерн. Вона стала його останнім коханням. Жан була головною моделлю художника останніх років. Модільяні винятково малював у стилі "ню", і за пропозицією арт-агента Зборівського, щоб привернути увагу перехожих до чергової виставки, на вітрину виставили картини із зображенням оголених жінок.


"Дружина художника"

Навесні 1918 року через загрозу вторгнення німецьких військ в Париж Амедео з Жанною їдуть на південне узбережжя Франції. Незважаючи на теплий клімат, здоров'я хворого на туберкульоз художника постійно погіршувався, а влітку він підхопив грип – небезпечне в його стані захворювання. 1918 року в Ніцці Жанна народила дочку. Її назвали на честь матері Жанною. Амедео був щасливим. У травні наступного року Модільяні повернувся в Париж, щоб підготуватися до вернісажу в Лондоні. Це була найбільша виставка французького мистецтва за останнє десятиліття. У ній брали участь такі художники як Пікассо, Матіс, Дюфі. Британські критики помітили Модільяні і високо оцінили багато картин. Англійський письменник Арнольд Беннетт навіть назвав 4 твори Амедео шедеврами.


"Хлопчик в голубій сорочці"

Та через нездужання Модільяні не зміг насолодитися лондонським успіхом. Він думав, що хворий на грип, але це виявився туберкульозний менінгіт. Амедео сильно змарнів, у нього почали випадати зуби. Всупереч слабкості він продовжував писати картини, часто кашляв і запивав кашель ромом.
Амедео Модільяні помер 24 січня 1920 року в лікарні для бездомних Шаріте. Його брат Еммануель подбав про те, щоб похорони були пишними. Попрощатися з великим художником зібрався весь художній Париж. Вранці наступного дня вагітна Жанна Ебютерн наклала на себе руки, залишивши їхню однорічну дівчинку сиротою. Її взяла на виховання сестра Модільяні.

Як художник пішов з життя у злиднях, а після його похорону спекулянти навперебій скуповували картини за тисячі франків – дивіться у програмі.