Замість поліції та медіа – онлайн-казино: як в Україні скуповують домени для азартних ігор
.
Онлайн-казино в Україні стають дедалі більшою загрозою, особливо для військових. У стані постійного стресу через війну багато захисників шукають способи відволіктися, і азартні ігри здаються простим способом "перезавантажитися". Але замість розслаблення вони часто отримують ще більше проблем.
Головна небезпека – це фінансова пастка. Військові, багато з яких отримують більші кошти, ніж у цивільному житті, можуть швидко потрапити у борги через азартні ігри. Це не лише б'є по гаманцю, а й створює додатковий стрес, який позначається на їхньому моральному стані та взаєминах із побратимами й рідними.
Наприкінці березня військовий 59 бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію на сайті президента, закликавши обмежити роботу онлайн-казино, зокрема заборонити доступ до них для військових під час воєнного стану. На жаль, 15 квітня Павло загинув на фронті, але його ініціатива стала поштовхом до змін. Петиція набрала понад 26 тисяч голосів, і президент Володимир Зеленський доручив відповідним органам детально опрацювати це питання.
Вже 20 квітня РНБО ухвалила рішення про боротьбу з негативними наслідками діяльності онлайн-казино. Президент негайно ввів це рішення в дію. Водночас онлайн-казино досі існують, експлуатуючи людські слабкості. Казино викупають сайти медіа, бізнесу та навіть поліції окупованих міст, у такий спосіб отримують ресурси з індексацією у пошуковиках та базу посилань. Це дає їм змогу обдурити ще більше людей.
Як 24 Канал викрив нову схему онлайн-казино – читайте у нашому матеріалі.
До теми На фронті загинув відомий військовий Павло Петриченко
Що сталося: онлайн-казино замість медіа та поліції
Як і будь-яке онлайн-медіа, сайт 24 Каналу містить тисячі посилань на своїх сторінках – на інші медіа, бізнеси, партнерів. Зазвичай такі посилання мають зберігатися роками, якщо медіа або бізнес залишається працювати. Однак у жовтні цього року редакція отримала листа зі зверненням читачки. В ньому мовилося, що посилання на "Український форум благодійників" у матеріалі за 2016 рік веде на сайт онлайн-казино.
Після звернення редакція провела моніторинг усіх посилань на сайті, виявивши ті, які змінилися з часом. Йде мова про сайти, домен яких припинив оплачувати власник, і їх викупили онлайн-казино. Зокрема це:
- російськомовна версія державного медіа "Укрінформ";
- стара версія сайту торгової марки "Бащинський";
- сайт проєкту "Я, Ніна" журналістки Яніни Соколової;
- сайт маріупольської нацполіції.
Сайт маріупольської поліції з переадресуванням на шахрайську "краш-гру"
З огляду на безпеку читачів та правила Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей сайт 24 Каналу не наводить прямі посилання на онлайн-казино.
В Україні цьогоріч остаточно заборонили рекламу азартних ігор. Постанову №566, яка передбачає ці зміни, було ухвалено 17 травня урядом на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Цей документ визначає порядок обмеження діяльності азартних ігор в Інтернеті.
Що кажуть в "Укрінформі"
Одне з посилань, які тепер ведуть на казино, – російськомовна версія агентства "Укрінформ". Медіа припинило оновлювати російську версію сайту – ukrinform.ru – 6 лютого 2023 року. Її перевели в телеграм-канал, який наразі також не працює.
24 Канал звернувся за коментарем до генерального директора "Укрінформу" Сергія Череватого.
Російська версія сайту закрита, жодних проплат не здійснюється. Агресор також постійно здійснює кібератаки на сайт агентства,
– пояснив Череватий у коментарі.
Оскільки відмова від російської версії медіа відбулася до приходу на посаду Сергія Череватого, в "Укрінформі" не пояснили деталі того, як сайт позбувся саме російськомовного домену. Але очевидно, що порожній домен був викуплений для шахрайської діяльності.
Читайте також В АРМА пояснили скасування судом арешту коштів російського онлайн-казино Pin-Up
Поліція Маріуполя
Серед інших у списку посилань – сайт нацполіції у Маріуполі Донецької області, тимчасово окупованому Росією. Фізично національна поліція Маріуполя припинила роботу під час окупації міста на початку повномасштабного вторгнення. Сайт поліції – mariupol-police.dn.ua – нині переадресовує на онлайн-казино російською мовою.
24 Канал звернувся до кіберполіції із запитом про інформацію, чи має кіберполіція інформацію про злам, втрату доступу або припинення підтримки сайту поліції Маріуполя, однак не отримав оперативної відповіді.
Сайт Яніни Соколової
Ще одна "жертва" перепридбання онлайн-казино – сайт проєкту "Я, Ніна" журналістки Яніни Соколової. Мультимедійний проєкт включає однойменний фільм, який вийшов у 2023 році у прокат та має за основу історію про боротьбу Соколової з раком.
Посилання на сайт yanina.life можна побачити у публікаціях у Facebook за 2019 рік. Однак зараз лінки ведуть на онлайн-казино.
24 Канал звернувся до Яніни Соколової з питанням, як давно сайт "Я, Ніна" перестали оновлювати, однак не отримав відповіді.
Чому онлайн-казино скуповують домени
Домени в інтернеті стали активом, яким торгують подібно до цінних паперів або криптовалюти. Цією діяльністю займаються так звані дроп-кетчери (англ. drop catchers), яких можна вважати різновидом кіберсквотерів. Їхній основний принцип роботи полягає в реєстрації привабливих доменів із метою подальшого продажу за значні суми.
Одним із яскравих прикладів є покупка домену Семом Альтманом, гендиректором OpenAI, за 10 мільйонів доларів. Ще один випадок – історія з доменом Google.com, який на одну хвилину придбали за символічну суму.
До теми Китайці стали "золотим дном" для грального бізнесу за кордоном, – The Economist
Дроп-кетчери працюють із доменами, що через різні причини перестали функціонувати належним чином – зазвичай через невчасну оплату. Вони моніторять такі ситуації автоматизованими інструментами, щоб перехопити домен, доки його попередній власник ще не встиг його продовжити. Далі кожен використовує ці домени на свій розсуд: хтось перепродує їх конкурентам, інші використовують для нелегальних проєктів, користуючись тимчасовим авторитетом домену, а хтось забирає для особистих цілей.
Особливо цінними є домени, які існували тривалий час, мали гарну репутацію та посилання з інших джерел. Інколи дроп-кетчери навіть пропонують попередньому власнику викупити домен назад, але вже за значно вищу ціну – іноді за десятки тисяч доларів, залежно від його цінності.
Яка ситуація з онлайн-казино в Україні
У березні 2024 року Павло Петриченко, військовослужбовець 59 бригади ЗСУ, який загинув у квітні на війні, зареєстрував петицію на сайті президента України. Він запропонував обмежити доступ військових до азартних ігор, заборонити використання символіки ЗСУ в рекламі гральних закладів та співпрацю благодійних фондів з організаторами азартних ігор. Ця ініціатива викликала значний суспільний інтерес і за пів доби зібрала понад 26 тисяч підписів, що перевищує необхідний мінімум для розгляду президентом.
Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в "боргову яму", або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам. Гральний бізнес користається такою вразливістю, навмисне спрямовуючи свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та "відбілюючи" свою діяльність невеликим благодійними пожертвами на користь ЗСУ,
– мовилося у петиції Петриченка.
Президент Володимир Зеленський підтримав петицію і доручив відповідним органам вивчити питання. У квітні Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про боротьбу з негативними наслідками функціонування азартних ігор онлайн. Рішення, введене в дію указом президента, передбачає заборону для військових доступу до гральних закладів і участі в азартних іграх на час дії воєнного стану, обмеження реклами таких послуг та посилення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор.
Також Міністерству охорони здоров’я доручено розробити протокол лікування ігрової залежності, а соціальним службам – створити механізми реабілітації для постраждалих від азартних ігор. СБУ отримала завдання провести перевірки організаторів азартних ігор на предмет дотримання санкційного законодавства України
Навесні офіс Генпрокурора відзвітував про блокування понад 2500 сайтів з азартними іграми. Станом на квітень 2024 року розслідувалося понад 450 кримінальних справ, пов'язаних із незаконною організацією азартних ігор. Підозру було оголошено 21 особі, а до суду вже скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, зокрема й 68 учасників організованих злочинних угруповань.
Лише у 2023 році було зареєстровано 169 кримінальних правопорушень у цій сфері. Правоохоронці повідомили про підозру 74 особам і направили до суду 52 обвинувальні акти щодо 97 осіб. У межах розслідувань вилучено понад 7000 одиниць техніки, проведено близько 500 обшуків та 700 оглядів об’єктів. Закрито діяльність 10 казино, а до суду спрямовано 10 справ, що стосуються 42 учасників злочинних угруповань.
У генпрокурора повідомили про блокування понад 2500 нелегальних сайтів, які організовували азартні ігри або розміщували онлайн-казино без ліцензій. У полі зору прокуратури опинилися і великі компанії, які могли бути причетними до нелегального бізнесу. Зокрема, розслідується справа про легалізацію доходів від онлайн-казино на суму 4,8 мільярда гривень.
Не обійшлося й без російського капіталу. Офіс Генпрокурора повідомляв про юрособу, яка перебуває під санкціями та контролем структур із російським капіталом. Учасники оборудки організували нелегальну букмекерську діяльність на базі міжнародної платформи. Це не лише порушує законодавство України, але й несе ризики для національної безпеки.