Останки одного з лідерів ОУН повернуть в Україну: Зеленський сказав, про кого йдеться
- Останки Андрія Мельника та його дружини Софії планують перепоховати 24 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі у Пантеоні видатних українців.
- Андрій Мельник був українським військовим і політичним діячем, який очолював ОУН з 1938 по 1964 роки та працював над об'єднанням української еміграції.
Україна починає поцес повернення останків українських героїв, зокрема видатних діячів періоду Української революції, для належного перепоховання й ушанування. Першими з них стали Андрій Мельник та його дружина Софія.
Про таке 19 травня у своєму телеграм-каналі поінформував президент Володимир Зеленський.
Актуально Розпочалася робота зі створення Пантеону видатних українців, – Зеленський
Що відомо про процес перепоховання українських діячів?
Визначних діячів, які в різні періоди боролися за незалежність держави, але через історичні обставини були поховані за межами країни, повертають до України та проводять перепоховання.
Глава держави наголосив, що йдеться про постаті різних поколінь, які відстоювали українську державність і знайшли останній спочинок у країнах Європи та Америки. Варто зазначити, що це важливі постаті української історії ХХ століття. Також опрацьовуються рішення щодо повернення інших історичних діячів, зокрема Євгена Конвальця.
Український народ заслуговує на свою історичну пам'ять, і цю справжню пам'ять ми зміцнюємо,
– підкреслив Зеленський.
Нагадаємо! Ще у квітні президент оголосив старт роботи над створенням Пантеону видатних українців. Голова Офісу Президента Кирило Буданов тоді наголосив, що українські герої повинні бути належно вшановані та отримати заслужену шану саме на батьківщині. За його словами, реалізація такого проєкту є складним і масштабним процесом, який потребує спільної роботи держави та суспільства.
Зі свого боку, заступниця керівника ОП Ірина Верещук повідомила, що разом із державними структурами України та українською громадою в Люксембурзі відбувається церемонія повернення останків подружжя Мельників.
За її словами, це має стати першим етапом створення Національного пантеону героїв – місця вшанування українців, які в різні історичні періоди боролися за незалежність держави. Вона також підкреслила, що повернення таких постатей зміцнює національну пам'ять і нагадує про людей, які відстоювали ідею української державності задовго до сьогодення.
Церемонія ексгумації праху Андрія Мельника в Люксембурзі: дивіться фото зі сторінки Верещук
Де перепоховають останки Мельника?
Останки провідника ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник планують урочисто перепоховати 24 травня на Національне військове меморіальне кладовище у Пантеоні видатних українців. Перед цим, 22 – 23 травня, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбудуться заупокійні богослужіння після прибуття останків із Люксембурга.
Божественні літургії та панахиди заплановані на ранок 23 і 24 травня, а чин парастасу – на 22 травня. Центральне заупокійне богослужіння за участю архієреїв, мирян і представників влади має пройти 23 травня.
Уже вранці 24 травня домовини перевезуть на територію меморіального кладовища для урочистого перепоховання з військовими почестями. Перепоховання відбудеться відповідно до рішення уряду після ексгумації останків із цвинтаря Бонвуа в Люксембурзі.
Чим прославився Андрій Мельник?
Андрій Мельник – український військовий і політичний діяч, один із найближчих соратників Євгена Коновальця, співзасновник Української військової організації та організатор формування Січових стрільців у Києві.
У 1938 – 1964 роках він очолював Організацію українських націоналістів (ОУН). Його дружина Софія Федак-Мельник стала важливою опорою для чоловіка ще в період польського ув'язнення – вона підтримувала його впродовж усіх років перебування в тюрмі, а після звільнення вони одружилися.
Андрій Мельник – важлива постать періоду Української революції / Фото з Вікіпедії
Під час Другої світової війни Андрій Мельник перебував у Німеччині, звідки координував діяльність ОУН. Через конфлікти з нацистською владою певний час перебував під домашнім арештом, а пізніше був ув'язнений у концтаборі Заксенгаузен.
Після війни оселився в Люксембурзі, де працював над об'єднанням української еміграції та просував ідею створення Світового конгресу українців, яку реалізували вже після його смерті у 1964 році.