Це одоробло з'явилося в нашому місті в далекому 2001 році. Як влучно зауважив один мій колега, за сумісництвом адвокат Мертвечука (пробачте, будь ласка, кияни, що мушу називати таких людей колегами), мені тоді було 7 років. Менше, ніж триває російсько-українська війна.
Читайте також Війна давно дісталася Києва
Дружба закінчилася окупацією Севастополя, Донецька і Луганська
2014 рік став водорозділом. Дружба не передбачає вбивства, брехні і захоплення чужого. Дружба, якщо й існувала колись, закінчилась окупацією:
- Севастополя;
- Донецька;
- Луганська.
Дружба в майбутньому неможлива, допоки Росія не піде геть з кожного сантиметру української землі, не відшкодує кожну копійку збитків і поки президент Росії не вибачиться перед українським народом на колінах.
Будь-яка споруда, що прославляє державу-окупанта та виспівує нашу з ним дружбу – це плювок в душу тисяч загиблих українців. Дружби немає. Все, забудьте. І навіть про неї не мрійте. І пам'ятника цієї дружби теж більше немає.
Пам'ятник на честь дружби з Москвою демонтували / Фото з фейсбуку Аліни Михайлової
Не пройшло й пів року, як КП УЗН Голосіївського району виконав рішення Київради від 8 липня 2021 року, і демонтував цей сором з вулиць нашого міста. Щоправда, зробив це в доволі цікавий спосіб. Мене, як депутата-ініціатора цього рішення, не було про це повідомлено, хоча відповідне звернення я робила кілька разів упродовж останніх 2 місяців.
Жодне ЗМІ не було запрошене, жодної новини чи пресрелізу. Відео і фото з процедури демонтажу я чекаю досі. З чим пов'язана така таємничість цього дійства? Небажання збурювати колаборантів чи провокувати агресора? Внутрішня незгода з цим рішенням? Халатність до своїх обов'язків?
Пам'ятник має стати експонатом майбутнього музею тоталітаризму
Як би там не було, а цього шматка граніту в Києві вже немає. І це наша з вами перемога. Наразі пам'ятник зберігається в Голосіївській РДА і має стати експонатом майбутнього музею тоталітаризму.
Далі КП УЗН, відповідно до мого рішення, має провести аудит усіх пам'ятних знаків у Києві, пов'язаних з державою-агресором і вирішити, що з ними робити.
Зверніть увагу Мітинг з російськими прапорами: зйомки фільму на Троєщині злякали киян
Моя позиція: вслід за декомунізацією ми маємо провести жорстку дерусифікацію. "Кієв рускій горад" залиште для шизофреників-єдиноросів. А в нашому Києві, столиці України, не має місця повазі до окупантів.
Зараз моя команда збирає детальну інформацію щодо київських топонімів (зокрема, назв вулиць і об'єктів), пам'ятників, іншого спадку, пов'язаного з Росією, щоб розробити комплексний підхід і вичистити наше місто від цієї травми. Якщо бажаєте допомогти в цьому – пишіть.
Щойно матиму будь-які матеріали безпосередньо з місця подій – обов'язково з вами поділюсь. А поки піду святкувати: надворі неділя, а в нашому місті – на одну проблему менше.