Мільйонні протести сколихнули Францію: чому пенсійна реформа викликала невдоволення

24 березня 2023, 19:30
Читать новость на русском

Францію сколихнули масштабні протести проти пенсійної реформи, які тривають уже другий тиждень. За час президенства Еммануеля Макрона – це вже другі масові протести. У 2019 році французи влаштували протестний рух "жовтих жилетів", причиною появи якого стало різке підвищення цін.

В ніч з 23 на 24 березня гнів французів досяг точки кипіння – 9 день протестів став "найгарячішим". За різними підрахунками, по всій країні на вулиці вийшли від 1 до 3,5 мільйонів людей. 24 Канал пояснює, чому пенсійна реформа Макрона викликала таке невдоволення у Франції.

Читайте також Таємна місія Сі і три варіанти для Путіна: що західні ЗМІ пишуть про китайський візит до Москви

Яку пенсійну реформу пропонує Макрон

Макрон наполягає на проведені пенсійної реформи, яка передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Разом з тим підвищується і необхідний стаж роботи – з 41,5 до 43 років.

Нині 62 роки – найнижча межа пенсійного віку у Західній Європі. Так, за аналізом ВВС, французи навіть після проведення пенсійної реформи будуть виходити на пенсію раніше, ніж громадяни інших європейських країн. До прикладу, в Італії та Німеччині пенсійний вік становить 67 років, а в Іспанії – 65.

Французька пенсійна система була затверджена ще у часи Другої світової війни, й з того часу не змінювалася. Це було особливим приводом для гордості. Макрон же, на думку французів, позбавляє країну історії.

Провести пенсійну реформу Макрон планував ще під час першого президентського строку. Спроба виявилася невдалою, оскільки країну сколихнули протести, а у світі розпочалася пандемія коронавірусу.

У 2023 році Макрон вирішив утілити задуману пенсійну реформу, оприлюднивши план її проведення у січні. Якщо у 2019 він презентував складний план, який містив  об'єднання 42 окремих пенсійних схем країни. Нині ж вирішив піти простішим шляхом й стверджує, що якщо попросити людей працювати ще два роки довше, то це може зробити систему стійкою в довгостроковій перспективі.

За його планом, вже до 2030 року пенсійна реформа дозволить запобігти утворенню "діри" в економіці в розмірі 13,5 млрд євро (14,7 млрд доларів).

Інтерв'ю Макрона підняло напругу

У середу, 22 березня, Макрон в ефірі одного з телеканалів виступив на захист пенсійної реформи. Президент Франції заявив, що виключає будь-які зміни в дуже непопулярній політиці, а також відкинув заклики до зміни уряду чи відставки свого прем'єр-міністра Елізабет Борн.

Окрім того, Макрон заявив, що шкодує лише про одне: "Що мені не вдалося переконати людей у ​​необхідності цієї реформи".

Це звернення стало поштовхом до ще масштабніших протестів. Тепер французи схвильовані не тільки проведенням реформи, а й питанням стану французької демократії. Оскільки Макрон пропонує провести реформу без голосування парламенту.

Важливо Кремль закликає своїх агентів організувати антиурядові протести у Франції та Бельгії, – ЗМІ

Мирні акції змінилися насильницькими протестами

Після інтерв'ю Макрона профспілки вийшли на денні мирні акції. Марші відбулися у багатьох містах країни. Зокрема, у Парижі на вулиці вийшло за різними оцінками від 119 до 800 тисяч французів.

Проте, з настанням ночі мирні настрої змінилися насильницькими. За різними підрахунками ніч проти 24 березня стала "найгарячішою" у Франції. На вулиці вийшли до 3,5 мільйонів французів. І в кожному місті не обійшлося без постраждалих.

Масові сутички у центрі Парижа: дивіться відео

Французька поліція повідомила, що близько 1000 людей діяли "жорстоко", влаштовуючи пожежі, запускаючи димові шашки та завдаючи шкоди майну.

Поліція намагається розігнати протестувальників: дивіться відео

У Бордо протестувальники підпалили двері мерії, а на вулицях почалися масові сутички. Люди руйнували автобусні зупинки, магазини, розбивали вікна й кидали камінням у поліцію. Аби розігнати натовп, правоохоронці почали застосовувати сльозогінний газ.

Протестувальники підпалили двері мерії: дивіться відео

Поліція застосувала сльозогінний газ проти натовпу на північному заході Лор'яна, а у Руані жінці відірвало частину руки, коли правоохоронці застосовували гранати зі сльозогінним газом.

За даними поліції, щонайменше 80 людей затримали, 123 правоохоронці отримали поранення. У МВС Франції стверджують, що через протести було порушено транспортні мережі, понівечені школи, нафтопереробні заводи, магазини та багато іншої інфраструктури.

Аеропорти Парижа також зіткнулися з проблемами через протести. У аеропорті Орлі довелося скасувати чи затримати близько 30 відсотків від усіх рейсів, а в аеропорту  Шарля де Голля протестувальники повністю заблокували один з терміналів.

Дивіться у каруселі, як проходили масові протести у Франції:

 

Через протести довелося скасувати візит короля Великої Британії

Очікується, що 28 березня у Франції знову пройдуть масові протести. У цей день з офіційним візитом мав прибути король Великої Британії Карл III.

Це був би перший закордонний візит монарха, але його довелося скасувати. В Єлисейському палаці заявили, що його перенесли на невизначений термін.

Це рішення було прийнято урядами Франції та Британії після телефонної розмови між Президентом Республіки та Королем сьогодні вранці, щоб мати можливість привітати Його Величності Короля Карла III в умовах, які відповідають нашим дружнім стосункам,
– заявили у Франції.

Чи закінчаться протести найближчим часом

Опитування свідчать, що дві третини французів виступають проти проведення пенсійної реформи. Рейтинг Макрона стрімко падає й нині його підтримують лише 28 відсотків країни.

З даними останнього опитування, 82 відсотки французів виступають проти проведення пенсійної реформи без голосування у парламенті. Ще 65 відсотків – підтримують продовження протестів.

І хоча опозиція намагається скасувати проведення реформи, Макрон непохитно тримає свою позицію. Нині думка аналітиків щодо цього питання різниться, проте в одному погоджуються – якщо пенсійну реформу ухвалять, то вона буде на заваді президента до кінця його строку.