Агенція Reuters у матеріалі Putin to welcome Xi to Moscow under shadow of Ukraine war ("Путін вітає Сі у Москві на тлі війни в Україні") припускає, що Путін очікує, що Сі Цзіньпін продемонструє солідарність з ним у боротьбі проти Заходу. Натомість Сі прагне презентувати Китай, як впливого та авторитетного глобального миротворця, який має намір стати посередником у припиненні війни в Україні.

До теми Україна уважно стежить: що у МЗС кажуть про візит Сі Цзіньпіна до Москви

  • Сі везе до Москви виголошені нещодавно "12 пунктів" щодо війни в Україні, яку Пекін вперто називає "українською кризою" (це трактування не є коректним і відверто грає на користь держави-агресора Росії), при цьому хоче зміцнити зв'язки зі своїм союзником.
  • Візиту передувала стаття за авторством Сі в російській пресі. У ній китайський лідер заявив, що дипломатична пропозиція Китаю, що була оприлюднена минулого місяця, відображає глобальні погляди та спрямована на нейтралізацію наслідків, але визнав, що рішення ці непрості. У статті Сі вкотре наголосив, що Китай є прихильником норм міжнародного права, при цьому Росія відверто їх порушує.

Документ служить конструктивним чинником у нейтралізації наслідків кризи та сприянні політичному врегулюванню… Але складні проблеми не мають простих рішень,
– правитель Китаю у статті в "Російській газеті" наполягає, що його "мирний план" має значну цінність.

При цьому, очевидно, що Україна та її західні союзники, ймовірно, відкинуть будь-яку спробу забезпечити припинення вогню як хитрість, що грає на користь Росії, адже дозволяє виграти час Путіну напередодні українського контрнаступу.

Президент України Володимир Зеленський вже заявив, що розглядатиме мирні врегулювання лише після того, як російські війська покинуть територію України.

У статті для китайських ЗМІ, опублікованій на вебсайті Кремля, Путін сказав, що покладає великі надії на візит свого "старого доброго друга" Сі, з яким він підписав договір про стратегічне партнерство минулого року. Він також привітав готовність Китаю бути посередником.

Ми вдячні за виважену лінію... у зв'язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин. Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи,
– Путін визнає роль Китаю у "хвалебній" статті у китайській пресі.

Сполучені Штати та їхні союзники глибоко скептично ставляться до мотивів Китаю, відзначаючи, що він відмовився засуджувати Росію за її агресію проти України та численні воєнні злочини, натомість надав їй економічну допомогу для подолання санкційного тиску. США і НАТО нещодавно прямо звинуватили Китай у розгляді питання про постачання зброї Росії та застерегли його від цього. Сам Китай звинувачення відкинув.

Паралельно з візитом Сі до Москви, міністри юстиції з усього світу зустрінуться в Лондоні, щоб обговорити підтримку МКС після того, як він видав ордер на арешт Путіна.

Ми збираємося сьогодні в Лондоні, об'єднані однією метою: притягнути військових злочинців до відповідальності за звірства, вчинені в Україні під час цього несправедливого, неспровокованого та незаконного вторгнення,
– заявив віце-прем’єр-міністр Великої Британії Домінік Рааб.

BBC у статті Xi Putin meeting: What to expect from China-Russia talks ("Зустріч Сі та Путіна: чого очікувати від китайсько-російських переговорів") справедливо та символічно ставить на перше місце КНР і вказує на динаміку стосунків двох країн та їхніх лідерів.

У першій частині статті російський оглядач Бі-бі-сі Стів Розенберг пропонує читачам сумнівну розвагу: уявити, що вони – Путін: "Ви розпочали війну, яка не пішла за планом; ти по вуха в санкціях; а тепер ще Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт за військові злочини з вашим іменем. У такі моменти тобі потрібен друг".

Таким "другом" є Сі Цзіньпін. Сам президент Сі одного разу назвав президента Путіна своїм "найкращим другом". Обидва мають дійсно багато спільного: вони авторитарні лідери, і сповідують ідею "багатополярного світу", позбавленого домінування США.

У Москві очікують підписання угоди про "поглиблення всебічного партнерства" між двома країнами.

Державний візит лідера Китаю є чітким знаком підтримки Росії та її президента в той час, коли Кремль перебуває під потужним міжнародним тиском. І відносини Росії з Китаєм є фундаментальними для того, щоб протистояти санкційному тиску на Росію.

Нині Путін шукає союзників і намагається зробити Росію частиною спільного блоку з Китаєм, а також з Індією, деякими частинами Латинської Америки та Африки. Фактично Путін будує свій антизахідний світ,
– вважає лауреат Нобелівської премії миру російський журналіст Дмітрій Муратов.

У цьому "антизахідному світі" Москва сильно покладається на Пекін – особливо зараз, коли в Україні точиться війна, в якій Росія програє.

Війна стала організуючим принципом російської внутрішньої, зовнішньої та економічної політики. У Росії існує одержимість знищити Україну. Для цього вам потрібна зброя, гроші та економічна підтримка. Китай надає Росії принаймні компоненти для озброєння та цивільні технології, які можна використовувати у військових цілях. Він безперечно дає гроші,
– вважає Алєксандр Габуєв, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.

  • Щоб протистояти західним санкціям і зміцнити російську економіку, Росія нарощує торгівлю з Китаєм, насамперед в енергетичному секторі. Очікується, що нафто-, газо- та енергетичні трубопроводи будуть на порядку денному переговорів Путіна та Сі.
  • Рік тому Путін і Сі проголосили, що їхньому партнерству "немає меж". Якщо це справді так, чи можна очікувати, що Китай зараз допоможе Кремлю в Україні, надавши Росії летальну допомогу та сприяючи військовій перемозі Москви? США стверджують, що Китай розглядає можливість зробити саме це. Пекін це заперечує.

Та минулий рік таки показав, що "партнерство без обмежень" має обмеження. До цього моменту Пекін, вочевидь, не бажав надавати пряму військову допомогу Москві, побоюючись потрапити під вторинні санкції Заходу.

Нещодавно це дуже відверто було висловлено на російському державному телевізійному ток-шоу.

Напередодні візиту президента Сі до Москви деякі експерти тут були дуже збуджені, навіть піднесені, — зазначив військовий експерт (пропагандист – ред.) Міхаіл Ходаренок. – Але в Китаю може бути лише один союзник: сам Китай. У Китаю може бути лише один набір інтересів: прокитайські. Китайська зовнішня політика абсолютно позбавлена альтруїзму.

Кореспондент Бі-бі-сі у Китаї Стівен МакДонелл у другій частині статті говорить про можливі варіанти переговорів у Москві. За його словами, візит Сі Цзіньпіна до Росії – непересічна подія, адже лідер однієї з двох великих світових супердержав (МакДонелл таким чином прирівнює КНР до США ,– 24 Канал) відвідує свого союзника, який розв'язав криваве вторгнення до великої європейської країни.

Нині багато аналітиків розмірковують над тим, що може зробити Китай в умовах, коли все йде до того, що Росія зазнає явної принизливої поразки на полі бою. Уряд Китаю каже, що він нейтральний. Чи було б так просто відступити і дозволити Росії програти, або ж почати накачувати її зброєю, щоб дати російській армії кращу перевагу?

Після прибуття Сі Цзіньпіна до Москви він і його російський колега можуть говорити про інші речі, але вся увага буде прикута до "української кризи". Журналіст тут повторює риторику КНР і Росії, хоча б коректніше було б говорити про російське вторгнення до України або російську геноцидну війну, натомість термін "криза" є нечітким і грає на руку геополітиків з Москви та Пекіна.

Наразі Сі може запропонувати Путіну три варіанти. В умовах, коли той отримав статус підозрюваного, ці шляхи можуть мати форму популярних у Росії тюремних загадок-ребусів:

  • Час подумати про відступ з України із певним компромісом, щоб зберегти "обличчя".
  • Зелене світло, щоб продовжувати наступ проти України.
  • Загальні слова, які нічого не змінять і ні до чого не призведуть.

Перший варіант ще б посилив репутацію Китаю як глобального миротворця, проте яку користь він принесе Китаю?

Другий варіант є "найпохмурішим". Є думка, згідно з якою війна Росії з Україною відіграє важливу роль у геополітичній стратегії Пекіна. Вона полягає в тому, що Кремль бере участь у боротьбі із Заходом, поглинаючи ресурси НАТО, і чим довше триває війна, тим більше вона відбиває апетит Заходу до ще більшого конфлікту – можливої спроби Китаю захопити Тайвань.

Розрахунок Пекіна може бути таким – чим довше триватиме війна, тим менше людей захочуть брати участь у новій.

Претензії китайського уряду на нейтралітет також не збігаються з аджендою китайських ЗМІ. Вечірні телевізійні випуски КНР ведуть лінію Кремля і присвячують величезну частину свого висвітлення звинуваченню "Заходу" в "конфлікті". У ньому не мовиться про "війну" та "вторгнення" в Україну (тут журналіст справедливо всі терміни бере в лапки – 24 Канал).

Публічно Китай каже про повагу до суверенітету усіх націй (тобто України), але додає, що так само слід поважати "законні інтереси безпеки" інших країн (тобто Росії). Але Сі Цзіньпін відвідує не Київ. Це Москва. Тож, коли Сі залишить Москву через кілька днів, Путін буде або хвилюватися через нестабільну підтримку Китаю, або надихатиметься підтримкою одного з двох найвпливовіших людей на планеті. Логіка підказує, на жаль, найбільшу ймовірність останнього.

Видання The Economist у матеріалі What does Xi Jinping want from Vladimir Putin? (Чого Сі хоче від Путіна) розповідає про приховані наміри глави Китаю.

Детальніше Чого хоче Сі від Росії

Офіційно китайський лідер прямує до Москви як "миротворець" і не пропонує зброї. Однак справжні наміри пана Сі приховані від усіх. Заявляючи про нейтралітет, він, як і раніше, відмовляється засуджувати вторгнення Росії або воєнні злочини окупантів.


Обкладинка видання The Economist

У Москві він майже напевно приєднається до Путіна, звинувачуючи у війні "розширення НАТО". У розрахунках Сі домінує його переконанння в тому, що Китай залучений у довгострокову конфронтацію з Америкою, що може призвести до війни через Тайвань, на який КНР претендує як на свою територію. У цьому контексті Росія, як і раніше, є незамінним джерелом енергоносіїв, військових технологій і дипломатичної підтримки.

Сі, схоже, зміцнює стосунки з Росією, використовуючи прорахунки Путіна, щоб схилити баланс сил на свою користь й тиснути на нього. Наразі він отримав доступ до енергоносіїв зі знижкою й майже напевно отримав запевнення у тому, що Путін дипломатично підтримає його у війні за Тайвань.

  • Він також отримав важелі впливу на російські військові технології високого класу, як зенітно-ракетні комплекси та ядерні реактори, призначені для живлення підводних човнів.
  • Крім цього, Росія також може допомогти Китаю модернізувати ядерний арсенал або розробити спільну систему попередження про ракетний напад.

Щодо запиту Росії на летальну зброю, то Китай, швидше за все, ще не визначився. Проте якщо Сі справді вирішить озброїти агресора, він може зробити це таємно. Зрештою, рішення Китаю може залежати від того, як розвиватиметься війна в найближчі місяці та якии буде рівень напруженості у стосунках зі США через Тайвань.

Видання The Washington Post у статті As Xi visits Russia, Putin sees his anti-U.S. world order taking shape (У візиті Сі Путін вбачає формування антиамериканського блоку) констатує повернення світу до часів холодної війни та блокових протистоянь.

Для Путіна державний візит до Росії Сі Цзіньпіна забезпечує гігантський підйом морального духу та шанс продемонструвати розхвалений новий світовий порядок, який, на думку російського лідера, він створює своєю війною проти України. У ньому США і НАТО вже не можуть нікому нічого диктувати.

Візит Сі Цзіньпіна до Росії, одразу після переобрання на третій термін, об’єднує двох людей, які позиціонують себе як довічних лідерів — і це готує підвалини для глобальної конфронтації, причому Пекін готовий використовувати своє партнерство з Москвою для протидії Вашингтону, навіть якщо це означає мовчазне схвалення жорстокої (геноцидної – ред.) війни Путіна.

Похмура перспектива полягає в тому, що Китай вступає в цю епоху протистояння зі США, рукавички зняті, а Росія є активом і партнером у цій боротьбі,
– сказав Алєксандр Габуєв (як і колеги з Бі–бі-сі, журналістка Washington Post Робін Діксон використовує оцінки цього російського експерта).

У статті, опублікованій у неділю ввечері в китайській газеті People's Daily, Путін розповів про братню дружбу між Росією та Китаєм, які, за його словами, стоять "пліч-о-пліч", у тому числі, проти західної гегемонії.

Наполегливіше ніж будь-коли, дотримуючись своїх застарілих догматів і впливів, що занепадають, "колективний Захід" грає з долями цілих держав і народів, –написав Путін. – Політика США щодо одночасного стримування Росії та Китаю, а також усіх, хто не піддається американському диктату, стає дедалі жорсткішою та агресивнішою.

Поїздка Сі, яку в Росії вже називають знаковою дипломатичною подією 2023 року, навряд чи відбулася в більш корисний момент для Путіна.

  • Оскільки його вторгнення майже зупинилося, втрати військових зростають, а його особиста репутація нещодавно заплямована ордером на арешт за військові злочини, виданим Міжнародним кримінальним судом. Нині Путін відчайдушно потребує підтримки.
  • Для російської внутрішньої аудиторії церемоніальна пишність прийому китайського лідера зміцнить імідж Путіна як сучасного царя. На завершення візиту відбудеться урочистий обід в історичній палаті Кремля, збудованої у 15 столітті в часи Івана III –правителя росіян, чия репутація "збирача земель", тобто анексії сусідніх територій, надихає Путіна.

На думку Путіна, союз Китаю та Росії як союзників проти Сполучених Штатів має легітимізувати його тезу про те, що війна в Україні є горнилом, за допомогою якого Росія створює новий постамериканський порядок.

Сі прибуває в Росію на тлі гарячкової антизахідної риторики Путіна, світ у цей час стоїть на небезпечному роздоріжжі. Російський лідер призупинив дію ДСНО, єдиної угоди про контроль над ядерними озброєннями, що залишилася з Вашингтоном, і поставив майбутнє своєї країни на те, що зараз, ймовірно, буде довгою, непередбачуваною війною, незважаючи на приголомшливі економічні втрати та побоювання його власної еліти. Захід у свою чергу надає Україні більш потужне озброєння, зокрема танки та винищувачі.

Затятість авторитарних лідерів Китаю та Росії може призвести до того, що світ буде розділений на протилежні табори протягом десятиліть, що завадить співпраці в боротьбі зі зміною клімату, нівелює глобальні зусилля проти порушень прав людини, паралізує міжнародні інституції та посилить напруженість у світі.

Але в той час як Путін шукає союзників, які могли б надіслати зброю, збільшити торгівлю або принаймні підтримати його на глобальних форумах, для Сі Цзіньпіна цей візит більше про позиціонування Пекіна в усьому світі, ніж про Росію чи Україну, сказав Олексій Чигадаєв, експерт по Китаю з Лейпцизького університету і колишній викладач Московської вищої школи економіки, який покинув Росію через вторгнення.

Це демонстрація світові: "Ми можемо бути посередниками в міжнародних конфліктах, і ми є надійним партнером,
– російський експерт-емігрант Чигадаєв про візит Сі.

За словами експерта, це також попередження Вашингтону щодо необхідності вести переговори з Пекіном і Європі щодо важливості Китаю, як великої світової держави. Він додав, що візит надсилає меседж Центральній Азії, Африці та Близькому Сходу про те, що Китай є більш життєздатним джерелом підтримки, ніж Сполучені Штати.

Сі також може мати намір продемонструвати Путіну, що якщо утвориться "новий світовий порядок", саме Китай очолить його.

Нещодавно Китай продемонстрував зростання глобального впливу, виступаючи посередником у дипломатичному зближенні між Іраном і Саудівською Аравією на тлі роздратування Вашингтона щодо демаршу саудівського наслідного принца Мохаммеда бін Салмана, який зіграв на боці Путіна, коли вирішив підтримувати високі ціни на нафту, чим дозволив російському диктатору й надалі фінансувати війну. Хоча Китай представляє себе нейтральною стороною, коли йдеться про війну Путіна в Україні, Кремль бачить у Сі свого найсильнішого мовчазного прихильника.

Британське видання The Guardian у статті з промовистою назвою ​​Good old friend’: Putin offers praise for Xi ahead of first trip to Russia since Ukraine invasion (Путін нахвалює Сі напередодні його першого після вторгнення в Україну візиту до Росії) пояснює серію обопільних компліментів лідерів Росії та Китаю, а також розкриває справжню стратегію Китаю щодо Росії.

Путін похвалив "старого доброго друга" Сі Цзіньпіна в газетній статті, опублікованій у Китаї напередодні державного візиту китайського президента, який має підтвердить міцні зв’язки лідерів і дасть Москві можливість підкреслити, що вона не була ізольована світовою спільнотою.

У статті, написаній для китайської газети в неділю, Путін привітав готовність Китаю зіграти те, що він назвав "конструктивною роллю" у вирішенні української "кризи". Російський президент назвав Сі своїм "старим добрим другом" і сказав, що Росія покладає великі надії на його візит, перший візит китайського лідера до Росії після того, як Путін розпочав своє вторгнення в Україну минулого року.

Сі Цзіньпін у свою чергу опублікував статтю в "Російській газеті", що видається російським урядом, у якій закликав до "прагматизму" щодо України.

Він сказав, що пропозиція Китаю, документ з 12 пунктів, оприлюднений минулого місяця і в основному відхилений Заходом, представляє "наскільки це можливо, єдність поглядів світової спільноти".

Сі сказав, що його поїздка до Росії спрямована на зміцнення дружби між двома країнами, "всеохоплюючого партнерства та стратегічної взаємодії" у світі, якому загрожують "прояви гегемонії, деспотизму та залякування". "Немає універсальної моделі правління і немає світового порядку, де вирішальне слово належить одній країні", – написав Сі у програміній статті у "Російській газеті".

Цей візит почався за кілька днів після того, як Путін отримав ордер на арешт МКС за викрадення українських дітей, що ще більше посилило репутацію Росії як держави-парії (але не для Китаю – ред.), і через два дні після того, як Путін зробив сюрприз – візит до окупованого росіянами українського міста Маріуполя.

Вже до війни був великий дисбаланс влади. Зараз, коли Росія ізольована від Заходу, ця асиметрія влади стрімко зростає, – сказав Габуєв. – Китай має всі необхідні важелі впливу, і в майбутньому вони будуть тільки збільшуватися.

Китайський імпорт російської нафти минулого року зріс на 8%. Імпорт російського газу зріс на 50%.

Ці зміни частково пояснюють, чому російська економіка після введення безпрецедентних санкцій Заходу проти країни досягла кращих результатів, ніж передбачали багато економістів (і не розвалилася, – 24 Канал).

Але в той час як Москві вдалося перенаправити частину своїх торговельних потоків у бік Китаю, у січні 2023 року бюджет країни зафіксував дефіцит у розмірі майже 25 мільярдів доларів після того, як Захід запровадив низку цінових обмежень і ембарго на російський експорт енергоносіїв, джерела життя російської економіки.

Для Росії буде дуже важливо обговорити збільшення продажів нафти і газу і продовження надходження критичних компонентів,
– сказав Габуєв.

Коли Сі прибуде до Москви, він також буде добре знати про ставки свого візиту. Багато хто сприйме це як демонстрацію підтримки Путіна. Але Сі також захоче продемонструвати світові, що він може бути стримуючою силою для Путіна, наприклад, не даючи йому розгорнути ядерну зброю на полі бою в Україні.

Також повідомляється, що Сі планує розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

"Це буде спробою "збалансувати негативний вплив, який матиме його візит до Москви" на відносини Сі із Заходом", – вважає Бонні Глейзер, директор Індійсько-Тихоокеанської програми аналітичного центру Німецького фонду Маршалла.

Сі намагається грати роль світового державного діяча. Минулого тижня він закликав Китай відігравати більшу роль в управлінні глобальними справами після того, як був посередником у угоді між Саудівською Аравією та Іраном про відновлення дипломатичних відносин, крок, який розглядався в Китаї як перемога над впливом США на Близькому Сході.

Наразі ​​Китай майже відмовився від своїх відносин зі США. Але Сі прагне підтримувати зв'язки з Європою, важливим торговим партнером.

Одна з головних внутрішніх проблем, з якою стикається Сі, коли він розпочинає свій третій термін президентства Китаю, полягає в тому, як відновити економіку після ударів, яких вона зазнала під час своєї політики "нульового поширення COVID-19".

Але Європа все більше прив'язується до Сполучених Штатів через свої погляди на Україну. Це заважає зусиллям Китаю покращити зв'язки з Європою,
– експертка Бонні Глейзер прогнозує поразку "багатоходівочки" Сі Цзіньпіна.

Минулого місяця Китай запропонував мирний план із 12 пунктів для вирішення війни, хоча він не торкався таких важливих деталей, як те, чи мають, наприклад вивести російські війська з теренів України.

"Люди чекатимуть результату, — каже Юнь Сунь, директор китайської програми Центру Стімсона, вашингтонського анатілитчного центру. – Якщо Росія погодиться на переговори з Україною в результаті поїздки Сі, це підвищить авторитет Китаю як посередника.

Втім, миротворчі зусилля Сі можна відкинути як порожнє позерство. Факти говорять проти нього. Він відмовився засудити вторгнення в України, і, якщо говорити відверто, варто визнати, що підтримка Китаєм Росії з початку війни була непохитною.

І хоча Москва привітала китайську мирну пропозицію, вона не виявила чіткого наміру відмовитися від своїх максималістських цілей щодо зміни режиму в Україні (й фактичного геноциду – 24 Канал).

У низці публічних заяв за останній місяць Путін зазначив, що він очікує продовження війни, готуючи своє населення до багаторічного виснажливого конфлікту, який він представив як екзистенціальну битву за виживання країни. Але оскільки Росія не змогла досягнути успіхів під час її виснажливої зимової наступальної операції на сході України, ба більше – з'явилися нові повідомлення про те, що у окупантів закінчуються боєприпаси, офіційні особи у Вашингтоні висловили занепокоєння, що Москва відновить свої заклики до отримання військової допомоги від Китаю.

Тема військово-технічного співробітництва, безсумнівно, буде обговорюватися,
– заявив російському виданню "Ведомости" помічник Путіна Юрій Ушаков, додавши, що в переговорах візьме участь міністр оборони Сергій Шойгу.

Минулого місяця державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Китай розглядає можливість постачання зброї та боєприпасів до Росії, попередивши, що такий крок матиме "серйозні наслідки" для Пекіна.

Спостерігачі, однак, сумніваються, у тому, чи пішов би Китай так далеко, щоб постачати Москві летальну зброю у великих масштабах, якщо б російські сили не зіткнулися з негайною поразкою на полі бою. Такий крок був би нехарактерною необачністю для Пекіна, який не в змозі витримати економічну негативну реакцію, яку такий крок спровокував би.