В Білому домі з'явилась "темна конячка": інтерв’ю з Марією Ульяновською про вплив Міллера та переговори

Переговори про завершення війни в Україні знову опинилися в центрі уваги, однак у Вашингтоні вони не стали головною темою для обговорення. Американців значно більше хвилюють внутрішньополітичні процеси: можливі розслідування проти Дональда Трампа, майбутнє Республіканської партії та посилення впливу його найближчого оточення. Водночас за дипломатичними заявами про швидке завершення війни ховається чимало невизначеності, а перший раунд переговорів в Абу-Дабі мав передусім допомогти знизити напруження.

Кореспондентка Independence Avenue Media Марія Ульяновська в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснила, чому в Україні не покладають великих сподівань на перші переговори, що насправді відбувається за лаштунками американської політики та наскільки реальним є імпічмент президента США.

Що відомо про переговори в Абу-Дабі та реакцію США

Перше питання – переговори в Абу-Дабі. Українська делегація каже, що багато говорили про великий обмін полоненими. Стів Віткофф заявив, що обговорювались гарантії безпеки для України. Як він каже, домовленості мають поважати суверенітет і територіальну цілісність України. Але до того Трамп виходив із заявою, мовляв, кордони України після завершення війни або після мирних переговорів можуть змінитися. Як в США реагують на ці переговори? Чи це топ тема номер один, чи все-таки якісь інші теми більш важливі для американців?

В Сполучених Штатах це точно не тема номер один. Тут вистачає своїх новин від понеділка, від вихідних і велике інтерв'ю Трампа для одного з телеканалів, і призначення нового керівника апарату Білого дому Стівена Міллера, і можливий розгляд імпічменту міністра оборони Піта Гегсета. Тут більше це у фокусі уваги.

Про Україну і ці перемовини говорять, і говорять теж досить цікаво. Я ось, наприклад, бачу, "Радіо Свобода" випустили великий матеріал. Вони поговорили з кількома аналітиками і пишуть, що для Заходу ці переговори – це насамперед можливість привести до завершення цю війну. Але для Росії ці переговори можуть стати способом виграти цю війну.

Тут пишуть, що Росія є головною перешкодою для укладання мирної угоди, тому що Росія почала цю війну, вона може зупинити її в будь-який час і не показує жодних поступок. І також пишуть, що американським політикам треба зрозуміти різницю між тим, що Путін хоче від перемовин, і тим, про що він хоче домовитися.

Зараз кажуть також про цю велику архітектуру безпеки, яку зараз пропонують Сполучені Штати, і про те, що, наприклад, Кая Каллас сказала, що в Європі вже є архітектура безпеки, немає в цьому необхідності. І поки Росія бомбардує цивільних і не показує ознак доброї волі до перемовин, до миру, то Росія не може брати участі в обговоренні європейської стратегії безпеки.

Повне інтерв'ю: дивіться відео

І інше питання, на яке звертає увагу "Радіо Свобода", це те, хто очолює російську делегацію. Вони звертають увагу на те, що Володимир Мединський поділяє цей історичний ревізіонізм Путіна, що він вже очолював російську делегацію на попередніх перемовинах. Це не привело до жодних результатів, що він один з тих, хто постійно читає ці лекції, псевдоісторії.

І також колишній російський дипломат в коментарі виданню пише, що він не є серйозним перемовником, що він другого-третього ешелону, тому його не варто сприймати серйозно.

Цікаво пише Washington Post. Вони поговорили з американськими експертами з пропозицією створити для України альтернативну систему безпеки, яка дозволить Заходу допомагати відбивати майбутні російські атаки. І ще цікава стаття була в Washington Post. Видання пише, що Москва вже святкує стратегічну перемогу, що адміністрація Трампа погодилася обговорювати за столом перемовин ширшу систему безпеки Європи.

І New York Times також пише, що від цих перемовин багато не очікують, що не очікують, що буде якийсь поступ до весни, принаймні.

Але тепер з того, що навколо цих перемовин у Сполучених Штатах, не про те, що пишуть медіа. Дональд Трамп в інтерв'ю в неділю заявив, що дуже близькі вже до укладання угоди, що війна незабаром закінчиться. Чули ми багато від нього цих заяв, але я поспілкувалася в п'ятницю з одним із представників української делегації на цих перемовинах, який був у Вашингтоні.

І він сказав, що, по-перше, велике досягнення, що перемовини вдалося відновити, тому що Росія не хотіла цього, і він приписує Стівену Віткоффу велику заслугу в тому, що вдається повернути цей тристоронній формат перемовин. Я нагадаю, що попередній цей формат відбувся аж в лютому цього року. Ми дуже довго не бачили тут прогресу.

А потім ще у нас війна в Ірані, яка, на жаль, призвела до зростання цін на нафту.

Так. Він також сказав, до речі, що в України дуже мало очікувань до цього раунду перемовин, тому що це, по суті, зібрати гравців за одним столом, домовитися про якісь попередні точки дотику. Але він каже, якщо ці перемовини пройдуть вдало, то вже на наступний раунд перемовин є хороші сподівання, тому що вони вже будуть про більш конкретні результати.

Щодо цього раунду перемовин, то в Сполучених Штатах відбувся брифінг посадовця адміністрації США для журналістів. Він був закритий. Не говорять, хто був цим посадовцем, але ключові тези, які американські посадовці видали американським медіа, це те, що США вперше бачать реальне бажання Росії завершити війну, що нібито російська сторона справді зацікавлена в тому, щоб покласти край війні.

І дуже цікаво, що він наголосив, що обидві сторони демонструють певну гнучкість в територіальних питаннях. Ми знаємо, що питання територій – це засадниче питання, щодо якого немає поступу ні в Україні, ні в Росії.

І цей посадовець досить цікаво це сформулював. Він, якщо перекласти дослівно, сказав, що приватно сторони демонструють певну гнучкість щодо можливого обміну територіями. Мені здалося, що це досить цікава теза, про який обмін територіями йдеться. Тому що розуміємо, що Росія вимагає від України, але, можливо, тут можемо прочитати сигнал, що Росія готова віддати певні території, які вона окупувала тут. Це цікавий момент.

Він говорив, цей посадовець, що територіальні всі вимоги – це буде, найімовірніше, останній етап перемовин. Ми розуміємо, що це найскладніше питання зараз. Казав, що головна тема – це будуть гарантії безпеки для України, і також обговорюватимуть можливість надання Україні гарантій безпеки за моделлю статті п'ятої НАТО.

І тут важливий також елемент є ось цієї великої стратегії безпеки Європи і взагалі роль Європи зараз в цих перемовинах. Ми знаємо, що представники європейської делегації теж є в Абу-Дабі, що вони зустрічалися окремо з Україною і Сполученими Штатами для обговорення ось цих точок дотику того, як може виглядати ця система безпеки.

Росіяни не захотіли зустрічатися з європейцями, але Сполучені Штати, як пишуть медіа, зараз намагаються дотиснути росіян для того, щоб вони запустили європейських представників в ці перемовини.

Тому що коли йдеться про майбутню систему безпеки Європи, очевидно, що не може йтися про будь-які домовленості без європейських учасників. Але знаємо також, що Європа не може домовитися, хто буде представляти країни Європи на цих перемовинах теж. Тому тут такий досить цікавий момент.

Чому головною метою першого раунду була деескалація війни

Щодо територій, виходили різні статті з посиланням на джерела в американській делегації. Нібито що американці пропонують таку хитрість росіянам: Путін зможе оголосити про перемогу, про захоплення усього Донбасу, і для цього хочуть змінити кордони Донецької і Луганської областей. Однак ці території, які зараз контролюють ЗСУ, будуть залишатися і юридично, і практично за Києвом. Чи теж в американських медіа про це говорять?

Я бачила кілька статей про це. Зараз скажу один пункт, який в мене в голові, бо я його забуду. З цікавого, що мені теж сказав учасник української делегації. Він говорив про ось цю ескалацію війни, яка відбувається, оці посилені обстріли Росією України тощо.

І він говорив про це в контексті тому, що зараз складається ситуація, коли, мені просто здався цей пункт досить цікавим, якщо раніше країни контролювали війну, то тепер війна розгорнулася настільки, принаймні з боку Росії, що війна вже диктує кроки російських політиків. Вони не можуть зупинити ось цей маховик, який вони запустили.

Тому він говорив про те, що ці перемовини потрібні насамперед, цей перший раунд, для того, щоби деескалювати те, що зараз відбувається. І це була головна мета української делегації на цьому першому раунді перемовин – це просто привести трішки до деескалації розкрученої війни, тому що російська делегація, як він сказав, теж опинилася вже в полоні своїх дій, і вони не можуть робити кроки деескалації.

Якщо не буде кроків деескалації, то вони просто не зможуть зупинитися. Так він про це сказав.

Чи реальний імпічмент Дональда Трампа

Дуже активно лунає ось ця теза про імпічмент не тільки Піта Гегсета, а й взагалі Дональда Трампа. Як багато і сенаторів, і конгресменів, які підтримують імпічмент Трампа? Чи це зараз актуальне питання? Чи про нього взагалі говорять в Америці?

Питання імпічменту є дуже цікавим і дуже ризикованим для нового скликання Конгресу. Але загалом демократи отримують більше повноважень в Конгресі. Вони однозначно будуть починати розслідування щодо діяльності адміністрації, президента особисто, його родини.

Якщо говорити про те, які скандали можуть стати підставою імпічменту, що будуть розслідувати, однозначно будуть розслідувати можливе збагачення родини президента завдяки його президентській посаді, зокрема ось криптовалютні проєкти, інвестиційну компанію його сина.

Вже конгресмен Джеймі Раскін розпочав розслідування щодо того, чи отримували компанії з інвестиційного портфеля цього інвестиційного фонду державні контракти, федеральне фінансування, чи мали вони, можливо, сприятливе регуляторне ставлення після того, як в них інвестувала ця компанія. Тобто щодо конфлікту інтересів.

Говорять про іноземні інвестиції Джареда Кушнера, його зв'язки з Саудівською Аравією, які хочуть розслідувати. Говорять про, якщо пам'ятаєте, кілька місяців тому Truth Social )платформа Дональда Трампа, де він дуже багато постить і найчастіше нові заяви з'являються саме там) хотіли продавати ранній доступ до постів президента для компаній, що могло би створювати конкурентні переваги на ринку. І це теж хочуть зараз розслідувати.

Літак президента, який подарував Катар за чотириста мільйонів доларів, окреме фінансування бальної зали Білого дому, пожертви від великих донорів. Ми вже говорили про можливий конфлікт інтересів з бізнесменом російського походження Костянтином Соколовим, який був одним з великих донорів до бальної зали президента, отримав дозвіл на транзакцію з підсанкційним російським банком після цього, і його також призначили головою інвестиційного фонду Держдепу США. І тут говорять про конфлікт інтересів.

Справа файлів Епштейна нікуди не ділась. Демократи, я нагадаю, нещодавно вимагали розпочати нове незалежне розслідування, тому що казали, що Міністерство юстиції не робить правильного розслідування. Вони говорили про те, що Мін'юст зараз намагається захистити президента, замість того, щоб розслідувати повністю справу і опублікувати більшість файлів з цього розслідування.

Війна з Іраном і про те, чи були повноваження в президента розпочинати ці військові дії, чи не перевищив він цих повноважень. Знаємо, що Конгрес не дуже підтримував це.

Тобто питань, які будуть розслідувати, є багато. Питання в тому, чи підуть демократи шляхом імпічменту. Вже був досвід двох імпічментів президента Трампа. Обидва рази демократи голосували за імпічмент в Палаті представників, в Сенаті не набирали кількості необхідної голосів, тому ця справа не доводилася до кінця.

Я нагадаю, що перший імпічмент був пов'язаний з Україною, з тим дзвінком із Володимиром Зеленським. І питання було в тому, чи намагався Дональд Трамп схилити Україну до того, щоби втрутитись в американські вибори і натомість звільнити заблоковану допомогу, яку Сполучені Штати мали би виділити Україні.

І другий імпічмент був щодо атаки на Капітолій 6 січня. Чи спровокував Дональд Трамп, закликав своїх прихильників штурмувати Капітолій чи ні. Тобто принаймні друге звинувачення було дуже серйозним, тому що це дуже сколихнуло таку раніше цивілізовану, спокійну політику більш-менш Сполучених Штатів, коли штурмували Капітолій за нібито наказом, за охоченням президента.

Але тоді навіть не знайшлося достатньої кількості голосів, хоча деякі республіканці проголосували разом з демократами.

Тому зараз говорять про те, що в демократів не буде такої широкої більшості в Сенаті. Для цього потрібно дві третини голосів Сенату, що вони не зможуть, скоріш за все, набрати необхідну кількість голосів для повного оголошення імпічменту. Невідомо, чи знайдеться достатня кількість республіканців, які проголосують за імпічмент президента.

І загалом зараз в Республіканській партії намагаються оговтатись після виборів і зрозуміти, який шлях цієї партії далі. Чи залишиться вона з Дональдом Трампом. Чи він зараз переформатує, зможе загітувати базу виборців Республіканської партії повернутися до нього. Чи буде відхід від президента Трампа до, можливо, повернення більш поміркованих консервативних цінностей.

Тобто зараз тут в цьому теж є дуже багато питань, і від того, як завершиться ця боротьба, буде залежати і те, як Конгрес і Сенат буде голосувати за ініціативи президента, підтримувати їх чи ні.

Багато експертів, з якими я спілкуюся, говорять про те, що є велика спокуса для демократів піти шляхом імпічменту, але якщо так станеться, для України це буде дуже поганим знаком, тому що Україна тоді залишиться найнижчим пріоритетом для Конгресу, тому що Конгрес буде сфокусований на цих розслідуваннях, на пошуку голосів, на процедурі імпічменту і внутрішніх питаннях, а не на питанні допомоги Україні.

Тому для України краще було би, щоби шляхом імпічменту не йшли, принаймні поки що.

Яку роль у Білому домі відіграватиме Стівен Міллер

Ви згадали про Стівена Міллера, який зараз є на посаді голови апарату Білого дому. Ми знаємо, що він – великий прихильник і масових депортацій зі Штатів, і жорсткого тиску на Україну. І деякі джерела Reuters пишуть, що його присутність в адміністрації може схиляти Трампа на більш жорсткі радикальні дії. Що в США говорять про Міллера? Яка у нього там слава і репутація?

Репутація дуже одіозна. Було зрозуміло, що, по-перше, Дональд Трамп буде замінювати Сьюзі Уайлс на посаді голови апарату Білого дому, тому що, по суті, після такої розгромної поразки на виборах вона мала забрати на себе негатив через це.

Тобто покладають провину на те, що вона там не впоралася з певними обов'язками і потрібно замінити, привести нову людину, яка буде вирішувати різні питання. Взагалі голова апарату Білого дому, зазвичай це людина, яка бере на себе більшість комунікації з президентом напряму.

Тобто не можна просто сісти, подзвонити президенту і щось обговорити. Ти говориш з керівником апарату, він тоді доносить чи не доносить певну інформацію до президента за президента Трампа.

Як у нас голова Офісу Президента, умовно.

Так, так. І в Сполучених Штатах загалом ця посада зараз не відповідає цій ролі, тому що ми знаємо, що президент Трамп любить спілкуватись напряму із журналістами. Є відкритий доступ до нього і в журналістів, і в людей, які хочуть щось йому повідомити, розказати, поговорити з президентом. Він дуже доступний в цьому питанні, тому керівник апарата трохи іншу роль зараз грає.

Що цікаво щодо вибору Стівена Міллера на цю посаду. По-перше, Стівен Міллер хотів на цю посаду. Він сам лобіював себе. Він один з тих людей, які залишилися із Дональдом Трампом після штурму Капітолію, після такого важкого виходу Дональда Трампа з президентства в 21-му році, коли здавалося, що його політична кар'єра завершилася і дуже багато людей від нього відвернулося тоді. Стівен Міллер був з ним весь цей час.

І як пишуть медіа, я пам'ятаю, я читала профайл Стівена Міллера, коли тільки прийшов до влади на другий термін президент Трамп і Стівен Міллер був одною з ключових фігур в його оточенні. Тому що після 21-го року Стівен Міллер сів і почав шукати, що пішло не так, які процедурні легальні механізми призвели до втрати Дональда Трампа президентства.

Тому що ми пам'ятаємо, що за першого президентства оточення Трампа було дещо інакше. Там були люди, які вважали, що вони мають оберігати цінності політики США від такої потужної діяльності президента.

І вже ми бачимо, що за другого терміну це повністю змінилося. Трамп має дуже лояльне оточення, яке не говорить йому навіть щодо рішення почати війну з Іраном. Ми знаємо, що лише Джей Ді Венс виказав свою думку, що він вважає, що це погана ідея. Всі інші погоджувалися з тим, як вирішуватиме президент.

Тобто вони грають на його его. І ми бачимо це зараз, що Трамп живе в абсолютній впевненості, що він завжди правий, і не може такого бути, щоб він зробив якусь помилку, завжди винен хтось інший.

Перепрошую, тобто Міллер – це та людина, яка створила інформаційну бульбашку, яка відповідала за всі популістичні ідеї, всі погані ідеї, які призвели до програшу. І все одно Трамп його залишає в команді, бо він, мабуть, йому дуже довіряє?

Виходить, що так. Я думаю, що він довіряє Стівену Міллеру. І Стівен Міллер дуже ідеологічна людина. Якщо Сьюзі Уайлс була дуже гнучкою щодо різних політик, Стівен Міллер має дуже чіткі ідеологічні упередження, які досить часто в Сполучених Штатах критикують як дуже радикальні.

Наприклад, він є автором міграційної політики, яка зараз відбувається, і він не підбирає слів, коли коментує, наприклад, питання еміграції. Він розповідає, що Камала Гарріс запустила в Сполучені Штати мігрантів, які ґвалтують дітей, і він кричить на телебаченні про смерті цих дітей. Він такого дуже радикального спрямування поглядів, скажімо так.

До речі, писали про таке, що нібито Міллер якраз таки закликав про страту іранців, проти яких Сполучені Штати розпочинали війни. Навіть це висловлював на телебаченні.

Так, він не добирає слів. Він дуже в тісній зв'язці з президентом, і він придумує архітектуру того, як впроваджувати політики президента. Наприклад, його ідея з оцими виконавчими указами, навалу яких ми побачили, коли тільки прийшов Трамп на другий термін.

Це ідея і виконання Стіва Міллера, який знайшов ось цю лазівку в законодавстві Сполучених Штатів, що якщо впровадити надзвичайний стан в якійсь із сфер, то президент може своїми виконавчими указами, по суті, робити будь-що. І вони цим користуються.

Стівен Міллер є архітектором міграційної політики другого терміну Трампа, яка коштувала республіканцям виборців на проміжних виборах, тому що вони втратили, по суті, всю базу латиноамериканських виборців, які постраждали від цієї міграційної політики. Я нагадаю, що коли міграційна поліція ICE вбила американського громадянина, то Стівен Міллер казав, що цей громадянин був просто домашнім терористом.

І тому ці заяви роблять його дуже непопулярним щодо його такої дуже радикальної міграційної політики. І тоді питання, навіщо ставити його на таку високу посаду в адміністрації, якщо він, по суті, є обличчям цієї непопулярної політики?

І це призначення викликало зараз дуже багато побоювань у Вашингтоні, тому що ми після поразки республіканців на виборах почули, що президент нібито готовий співпрацювати з демократами, шукати компроміси. І ось призначення Стівена Міллера, по суті, звело це все нанівець, тому що призначення Стівена Міллера, як пишуть американські медіа, означає, що Трамп став на стежку війни і що не можна було придумати більш радикального призначення, яке уособлює ось цю політику війни з оточенням, з Конгресом, з більш поміркованими політиками у Сполучених Штатах.

В Стівена Міллера є зараз важливе завдання. Він має мобілізувати базу виборців Трампа на вибори президентські. Тобто він говорить про те, що програли не лише тому, що політика була слабка, непопулярна, війна в Ірані тощо, а тому, що республіканські виборці, виборці MAGA недостатньо активно прийшли і проголосували.

З цікавого теж, що Стівен Міллер вже теж відкрито сказав, що війна в Ірані була великим чинником, і для того, щоб повернути назад цих всіх виборців, перше, що треба зробити, це завершити війну в Ірані.

Тому є сподівання, якщо вже і Джей Ді Венс про це говорить, і Стівен Міллер про це говорить, що ми побачимо, можливо, завершення війни в Ірані. Це буде дуже важко для Сполучених Штатів хоча б якось пояснити, тому що перемоги в цій війні немає, є лише поразка Сполучених Штатів. Тому це буде непопулярне і важке рішення, яке буде складно пояснити виборцям. Але завершення цієї війни дійсно може повернути виборців назад.

Тому, якщо ширше говорити про ось цей шлях далі Республіканської партії, ми говоримо про те, що більш помірковані республіканці починають виринати, намагатися, можливо, знову перебудувати партію навколо цінностей Регана.

Ми також бачимо і зараз намагання Трампа шляхом призначення Стівена Міллера знову згуртувати партію навколо цінностей MAGA, навколо своєї особистості. І тут будемо бачити, яке з цих крил Республіканської партії матиме більшу підтримку і врешті переможе. Я думаю, що це визначить те, якою буде Республіканська партія далі і після Трампа.

Чи варто очікувати на новий пакет допомоги Україні

Демократи пропонують виділити пакет підтримки Україні на 15 мільярдів доларів. Чи вдасться це якось так швидко протягнути, навіть попри те, що Трамп залишається президентом, що республіканці теж будуть присутні, ну і ще ж до січня вони мають свій вплив?

Щодо оцього пакету допомоги, про який написала Financial Times, ми, до речі, про це говорили минулого тижня, ще до того, як написали Financial Times, про те, що демократи це обговорюють. Наскільки мені відомо з того, що я говорила зі своїми джерелами, мова йшла про нове скликання Конгресу.

Після січня, коли демократи повноцінно повернуть Конгрес, одним із пріоритетів для них було виділити Україні пакет допомоги. Це мав бути невеликий пакет (10 – 15 мільярдів доларів) на енергетику та економічну підтримку Києва.

Зараз все дуже швидко переграється, тому що ми бачимо, знову змінилася риторика Трампа буквально за вихідні. З того, що я якось вже там зможу домовлятися з демократами, ми будемо враховувати інтереси один одного, до того, що взагалі в пості в Truth Social президент спитав своїх фоловерів, чи взагалі хтось вважає, що ці вибори були чесними.

Тому ми бачимо зміну риторики в цьому, ми бачимо зміну риторики в призначенні Міллера. В демократів теж є розуміння, що готуватися потрібно до війни, тому що ось ці останні рухи президента говорять про те, що боротьба буде важкою.

Що це означає для України? Чи є можливість зараз, в період цього Конгресу, який добуває свій термін до 3 січня, вписати це в якийсь із бюджетних законопроєктів? Можливо. Можливо, якщо вони зараз зрозуміють, що з Трампом не можна буде домовитися щодо України після січня, можливо, це можуть зробити, але експерти, з якими я говорила, казали, що швидше за все, в ці оборонні документи, в бюджетні документи будуть вписувати такі більш застережні положення, і очікувати допомоги зараз грошової не варто. Що якщо це і буде, то це буде вже в новому скликанні Конгресу.

Зараз треба дивитися, тому що ми бачимо, що ситуація змінюється. Можливо, прихильники України в Конгресі побачать, що зараз є можливість, поки є такі вагомі важелі впливу, як голосування за бюджет федеральний і оборонний, можливо, тут Трамп може бути більш поступливим. Будемо спостерігати, як буде розвиватися ця ситуація. Тут зараз складно передбачити.

Ну але загалом бачимо, що Трамп схильний просувати ось ці перемовини, які ведуть Сполучені Штати. Він говорить про те, що вже майже мирна угода, близько майже вже до цього домовилися. Тому, можливо, в контексті цього, знову ж таки побачимо, як завершаться ці перемовини, чи будуть наступні перемовини, чи буде зустріч на форматі трьох лідерів в Маямі вже в грудні.

У нас дуже багато є ще подій, які можуть визначати, чи буде підтримка, чи не буде підтримка з боку Конгресу і як зміниться ставлення президента Трампа до січня. Тут все ще може помінятися кілька разів, тому що часу є ще досить і є події, які можуть знаменувати ці зміни.