Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому 9 травня 2026.

Читайте також Чи діє перемир’я, оголошене між Україною та Росією: хронологія подій і найважливіші заяви

Чи дотримуються сторони перемир'я на фронті?

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що після початку дії "перемир'я" на фронті зафіксували 51 бойове зіткнення. Також російські дрони 9 травня атакували цивільну інфраструктуру в Харківській та Херсонській областях.

Тим часом міністерство оборони Росії звинуватило Україну у нібито 8970 порушеннях режиму тиші.

За словами аналітиків ISW, дані системи NASA FIRMS, а також повідомлення українських і російських джерел свідчать про зниження інтенсивності бойових дій на фронті, особливо на півночі України. Втім, повного припинення вогню не відбулося.

Варто зазначити, що перемир'я фактично не мало чітко прописаних умов.

Єдиною публічно озвученою деталлю стала заява Володимира Зеленського про те, що Україна не завдаватиме ударів по Красній площі під час параду в Москві – цієї умови Київ дотримався.

Взаємні звинувачення та продовження локальних бойових дій уже з перших годин перемир'я свідчать про те, що припинення вогню без чітких механізмів контролю, надійного моніторингу та визначених процедур врегулювання навряд чи є стійкими,
– йдеться у звіті.

За словами аналітиків, для стійкого припинення бойових дій, ймовірно, знадобляться чітко визначені умови, міжнародний моніторинг і відведення військ від лінії зіткнення, щоб зменшити ризик нових порушень та ескалації.

Водночас російські війська використали перемир'я для ротацій, перегрупування, перекидання підкріплень та налагодження логістики вздовж фронту – ймовірно, готуючись до нових наступальних дій.

Українські військові джерела повідомили, що росіяни проводили перегрупування, ротації, зміцнення позицій та логістичні заходи на Куп'янському, Лиманському та Слов'янському напрямках, а також на півночі Харківської області.

У 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ ЗСУ заявили, що українські військові зафіксували перекидання підрозділів 90-ї танкової дивізії Росії на Покровський напрямок. Раніше повідомлялося, що дивізію передислокували з районів Олександрівки та Новопавлівки, а зниження інтенсивності боїв 9 травня могло сприяти цьому процесу.

Також у корпусі повідомили, що російське командування останнім часом створює командні пункти в Мирнограді для підтримки атак у напрямку Родинського.

Окрім цього, російські сили змогли закріпитися на північний захід від Лимана у районах, де раніше просуванню заважали українські безпілотники.

Російські війська, ймовірно, продовжуватимуть використовувати будь-яке зниження оперативного темпу 10 та 11 травня для подальшого перегрупування та зміцнення позицій, щоб відновити наступальні операції після закінчення перемир'я,
– підсумовують аналітики ISW.

Цікаво! Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк в коментарі 24 Каналу також зазначив, що оголошене "перемир'я" на 9 – 11 травня радше виглядає як тимчасова ситуативна пауза, яка навряд чи переросте у довготривалий режим тиші. Формально його продовження можливе, однак на практиці це малоймовірно, оскільки такі рішення фактично залежать від Кремля, який може використовувати подібні паузи у власних військових цілях. Зокрема, короткі періоди затишшя можуть дозволяти Росії накопичувати ракети та дрони, щоб згодом завдати більш масованих ударів.

Росія запустила десятки дронів: що відомо?

За даними Повітряних сил, від початку доби 10 травня російські війська запустили по Україні 27 ударних дронів різних типів. Противник намагався вдарити БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та дронами-імітаторами типу "Пародія", запущеними зі своєї території.

За попередньою інформацією, сили протиповітряної оборони України збили або придушили всі 27 російських БпЛА, влучань не зафіксовано.

Увечері 9 травня російська армія також вдарила БпЛА по Індустріальному району Харкова. Він влучив у технічний поверх дев'ятиповерхівки. Внаслідок атаки постраждали п'ятеро людей, зокрема дві дитини – вони мали гостру стресову реакцію.